РЕЗВЕРАТРОЛ
Група/призначення:
Природний фітоалексин* та поліфенол. Виробляється кількома рослинами за умови інфекції бактеріями або грибами (міститься в шкірці червоного винограду**, червоному вині, виноградному сокові, чорниці, малині, арахісі, тощо). Червоне вино має найвищий вміст резвератролу (0,1-15 мг/л), в порівнянні з білими та рожевими винами.
Резвератрол міститься в продукті китайської традиційної медицини Ху Чжан (Hu Zhang), який складається з висушених корінців і кореневищ Polygonum cuspidatum.
Резвератрол також може бути отриманий за допомогою хімічного синтезу та доступний як біологічно активна добавка. Вважається антивіковим продуктом.
*Фітоалексини – це антибактеріальні та протигрибкові речовини, що виробляються рослинами у відповідь на інфекцію патогенівю. **Екстракт шкірки червоного винограду є джерелом антиоксидантів, включно з резвератролом, підвищує ендотеліальну продукцію оксиду азоту. При моделюванні пре еклампсії у щурів шляхом пригнічення синтази оксиду азоту екстракт шкірки червоного винограду інгібував розвиток гіпертензії. При введенні щурам в період лактації з харчуванням екстракту шкірки червоного винограду в дозі 200 мг/кг/день у потомства в дорослому віці не розвивалась гіпертензія, ожиріння, концентрація в плазмі тригліцеридів та глюкози, резистентність до інсуліну, що спостерігали у потомства тварин з високо жировою дієтою без екстракту шкірки червоного винограду. Відсутня інформація щодо людини |
Резвератрол існує у вигляді цис- та транс- ізомерів. Синтетичний транс-резвератрол інколи використовується в якості харчової добавки замість натурального продукту. В людини резвератрол легко абсорбується при пероральному прийомі, але має низьку біодоступність через метаболізм та швидку екскрецію. Метаболіти резвератролу кон’югуються з сульфатами та глюкуронідами, ці метаболітиі можуть бути відповідальними за ефекти in vivo. Окрім того, знижені кон’югати дигідрорезвератролу та полярні невідомі продукти можуть містити 50% пероральної дози резвератролу і сприяти ефектам. Резвератрол використовується як місцевий антиоксидант.
Більшість опублікованих досліджень повідомляють про діапазон потенційно корисних ефектів резвератролу, а саме кардіоваскулярних, антиоксидантних, прооксидантних, метаболічних при діабеті ІІ типу, антионкогенних, антидепресивних, нейропротективних, протизапальних, але ці дані в основному отримані від лабораторних тварин чи в дослідженнях in vitro. Невелика кількість клінічних досліджень наводить суперечливі результати при використанні пероральних доз 300-1000 мг в день протягом багатьох тижнів. Деякі очікувані корисні наслідки споживання червоного вина вважаються викликаними резвератролом, а саме кардіоваскулярні можуть асоціюватися з самим алкоголем. Жінкам вагітним або тим, що можуть завагітніти не рекомендовано пити червоне вино чи інші алкогольні напої.
Альтернативні назви / синоніми: ресвератрол.
Діюча речовина: 3,5,4′-тригідроксистилбене.
Рекомендації при вагітності:
Не рекомендуються харчові добавки з резвератролом в період вагітності.
Рекомендації при лактації: відсутня інформація.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Стандартні тератологічні дослідження не проводились.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
При введенні вагітним щурам резерватролу з дієтою (4000 мг/кг) з 0,5 дня вагітності до 21 постнатального дня не було виявлено несприятливого впливу на тривалість вагітності, вагу плодів, вагу плаценти, відносну до ваги тіла вагу органів. Немає інформації про можливі аномалії плода. На 21 постнатальний день спостерігали зниження ваги дитинчат на 17%, проте, невідомо, чи це було наслідком пренатального або постнатального впливу резвератролу. Не відзначали різницю ваги тіла в потомства у віці 5 тижнів життя. Лікування матерів резвератролом також попереджало розвиток гіпертензії в потомства в дорослому віці. Синтетичний транс-резвератрол не призводить до несприятливих наслідків при дослідженні ембріо-фетальної токсичності у щурів на фоні дози 750 мг/кг/день.
При годуванні вагітних мавп дієтою західного стилю з 36% жировими добавками з 0,37% резвератролу виникало 30% зниження ваги матерів, покращувалась толерантність до глюкози, збільшувався об’єм кровотоку в матковій артерії в порівнянні з групою мавп, яких годували високожировою дієтою. Підвищувалась частота запалення плаценти та накопичення тригліцеридів у печінці, маса підшлункової залози плода збільшувалась на 42%. Виходячи зі змін підшлункової залози плодів автори вважають, що жінкам не слід приймати харчові добавки резвератролу в період вагітності.
Дослідження у мишей при вагітності та в період лактації з дієтою з високим вмістом жиру виявило, що додавання резвератролу (0,2% w/w) сприяло розвитку коричневих та бежевих адипоцитів та попереджало ожиріння в потомства чоловічої статі. У самок щурів дози резвератролу 0,5-2 мг/кг, введені внутрішньовенно, пригнічували скорочення матки, індуковане простагландином F2 альфа та калію хлоридом та скорочення, стимульовані активатором кальцієвого каналу.
При годуванні вагітних макак дієтою з високим вмістом жиру з або без 0,37% резвератролу, ця добавка підвищувала поглинання плацентрою докозагексаєнової кислоти (поліненасичена жирна кислота (ПНЖК) класу Омега-3). Додавання вагітним щурам з харчуванням 4000 мг/кг резвератролу на 7-21 дні вагітності попереджувало загибель плода при гіпоксичній вагітності (8,5%). В цьому дослідженні продемонстровано проникнення резвератролу через плаценту. Про моделюванні прееклампсії у щурів призначення резвератролу не знижувало кров’яного тиску (доза резвератролу не наводиться). Годування вагітних щурів дієтою з низьким вмістом протеїну продемонструвало часткове попередження несприятливих наслідків для матерів та плодів (підвищення рівнів лептину та інсуліну) пероральним призначенням 20 мг/кг/день резвератролу протягом вагітності. Введення резвератролу на 14-19 дні вагітності мишам, лікованим на 14 день діоксином (2,3,7,8-тетрахлордибензо-пара-діоксином) 10 мкг/кг пом’якшувало імунотоксичні ефекти останнього.
Інформація щодо впливу на плід:
Відсутні повідомлення про вплив резвератролу на вагітних жінок та плоди. Проводилось дослідження на первинній культурі адренокортикальних клітин абортованих плодів на 10-12 тижнях вагітності, яке виявило пригнічення синтезу дегідроепіандростерону, андростендіону та 11-дезоксикортизолу резвератролом як в активованих кортикотропіном клітинах, так і в неактивованих. Інші дослідження використовували плаценту людини та тканини міометрію при закінченій вагітності in vitro і виявили ряд потенційно захисних наслідків (ті, що присутні при діабеті та прееклампсії, вплив на пупкову вену, залежна від дози релаксація міометрію) при концентрації 1-100 мкМ. Клінічне значення цих отриманих in vitro знахідок невідоме.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про проникнення резвератролу до грудного молока людини та про вплив на немовля.
У щурів спостерігали затримку росту дитинчат при вигодовуванні, чиї матері отримували з харчуванням резвератрол, але механізм виникнення затримки розвитку невідомий. Дослідження in vitro продемонстрували, що резвератрол може порушувати синтез пролактину, хоча досліди на щурах з оваріектомією виявили, що введення резвератролу протягом 3 місяців в дозі 5-50 мкг/кг/день не впливає на секрецію пролактину. Щурам протягом всього періоду лактації вводили 5-100 мкМ резвератролу з питною водою, що призвело до наступних змін в потомства жіночої статі: зменшення ваги в дорослому віці, збільшення ваги яєчників; еструс та соціосексіальна поведінка були нормальними. В дорослих самців зменшувалась маса тіла та концентрація тестостерону в плазмі, підвищувалась вага яєчок, пригнічувалась соціосексуальна поведінка. Клінічне значення цих знахідок невідоме.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Резвератрол зв’язується з рецепторами естрогену зі 1/700 спорідненістю до естрадіолу, альфа та бета рецепторів естрогену. Дослідження in vitro ракових клітин людини продемонструвало слабку естрогенну активність резвератролу. Основний метаболіт резвератрол-3-О-сульфат, який визначається в плазмі людини, проявив слабкий естрогенний агонізм та антагонізм в аналогічному тестуванні.
Дослідження іn vitro тестували клітини яєчників (CHO)-K1 китайських хом’ячків, показавши слабку антиестрогенову активність до естрогенових рецепторів альфа та бета і слабкий антагонізм до бета-рецепторів. Невідомо, чи такий агонізм та антагонізм до естрогенових рецепторів на фоні типового впливу резвератролу виникає у людини.
Повідомляється про очевидні захисні ефекти резвератролу для яєчників ссавців, ооцитів, чоловічих репродуктивних органів, сперматозоїдів в присутності хімічних агентів чи певних фізіологічних умов. Призначення акриламіду самцям мишей протягом 3 або 6 місяців в дозі 0,18 мг/кг/день призводило до пошкодження ДНК гермінативних клітин та зрілих сперматозоїдів, не впливаючи на фертильність, а додавання резвератролу в дозі 10 мг/кг/тиждень протягом 3 місяців пом’якшувало такий негативний вплив. Поширення лікування резвератролом на період понад 6 місяців у мишей, які отримують акриламід, призводило до передчасної активації вищеперерахованих клітин.
Дослідження у мишей з індукованим аденоміозом виявило, що резвератрол в дозі 2 чи 3 мг/кг пригнічував інфільтрацію міометрію, зменшував скорочуваність матки, понижував концентрацію в плазмі кортикостерону. Введення самкам мишей віком 2-3 місяців резвератролу з питною водою в дозі 30 мг/л (приблизно 7,0 мг/кг/день) протягом 6-12 місяців надавало їм здатність до репродукції у віці 12 місяців, чого не спостерігали в контрольній групі. Ліковані мишенята мали більші: пул фолікулів, теломеразну активність, довжину теломер, пов’язану з віком експресію генів у яєчниках, аналогічно молодим мишам.
Призначення резвератролу в дозі 1500 мг/день протягом 3 місяців жінкам з синдромом полікістозних яєчників призводило до 23,1% зменшення концентрації загального тестостерону в плазмі, 22,2% зниження дегідроепіандостерон сульфату, 31% зменшення інсуліну натще (fasting insulin), 66,3% підвищення чутливості до інсуліну в порівнянні з лікованою плацебо контрольною групою.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).