АЦЕТАЛЬДЕГІД

Група/призначення:

Органічна сполука класу альдегідів. Це альдегід етанолу та оцтової кислоти. Широко розповсюджений в природі, виробляється у великій кількості в промисловості. Міститься у каві, дозрілих фруктах, хлібі, синтезується рослинами в результаті метаболізму. Виробляється шляхом окислення етанолу.

Альтернативні назви / синоніми:

Оцтовий альдегід, етаналь, метилформальдегід.

Діюча речовина: ацетальдегід.

Рекомендації при вагітності:

Асоціюється з фетальним алкогольним синдромом.   

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Ацетальдегід вважається причиною фетального алкогольного синдрому, проте відсутні докази асоціації впливу ацетальдегіду з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку.

Таким чином, вплив ацетальдегіду на людину частіше відбувається при вживанні етанолу. В нормі ацетальдегід швидко метаболізуєься і не накопичується в кровотоці. Призначення дисульфіраму (засіб, що використовується при алкогольній залежності) може зменшувати розпад ацетальдегіду, змушуючи його накопичуватися після вживання етанолу.

«Ацетальдегідовий синдром» включає різні несприятливі ефекти, такі як розм’якшена шкіра, інтенсивний головний біль, дихальний дистрес, блювота та гіпотензія. Взаємозв’язок між цими симптомами та прийомом алкоголю є основою для використання дисульфіраму в програмах лікування.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Експерименти у різних видів тварин продемонстрували, що ацетальдегід може проникати через плаценту до ембріону та плода.

З розвитком печінки збільшується її здатність елімінувати ацетальдегід. Вплив на щурів ацетальдегіду або етанолу на 9-12 дні вагітності призводив до зменшення довжини голови, але куприково-тім’яний розмір істотно не змінювався. Одне з досліджень повідомило про порушення розвитку скелету у щурів з впливом ацетальдегіду або етанолу в період вагітності. Вищу частоту дефектів реєстрували у плодів з впливом етанолу. Призначення мишам ацетальдегіду внутрішньовенно на 10 день вагітності призводило до підвищення частоти дефектів нервової трубки в потомства. Інтерпретація цих даних викликає труднощі, оскільки дослідження використали незвичний шлях введення, невелику кількість тварин. Призначення на 7, 8 чи 9 день викликало підвищення частоти резорбції плодів та зменшення ваги новонароджених. Інші дослідники повідомили тільки про невелике підвищення частоти дефектів або відсутність несприятливих наслідків, асоційованих з впливом ацетальдегіду на вагітних мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Дослідження з перфузованою плацентою людини припустили, що метаболізм етанолу до ацетальдегіду може відбуватися в цій тканині. В одному дослідженні найвищий рівень ацетальдегід-гемоглобін аддукту виявили у вагітних жінок, які народили дітей з фетальним алкогольним синдромом. Непрямі епідеміологічні зв’язки між частотою підвищеної концентрації ацетальдегіду в осіб, що зловживають алкоголем та частотою фетального алкогольного синдрому також було використано для підтримки можливої причинно-наслідкової дії ацетальдегіду в формуванні фетального алкогольного синдрому.

Популяційне дослідження випадок-контроль в Каліфорнії вивчало зв’язок між токсичним впливом навколишнього середовища (повітря) у пренатальному та ранньому неонатальному періодах і пухлинами головного мозку дитячого віку. Пренатальний вплив ацетальдегіду асоціювався з примітивними нейроектодермальними пухлинами (співвідношення шансів 2,30, 95% ДІ 1,44-3,67). Вплив оцінювали на основі даних, отриманих при моніторуванні якості повітря на території проживання матерів. Не повідомляється про корекцію щодо потенційного впливу ацетальдегіду внаслідок вживання жінками алкоголю.

Застосування препарату під час вигодовування:

Наявність ацетальдегіду в грудному молоці дитини достеменно не встановлена. Доступні обмежені аналітичні дані є суперечливими. Дослідження 1974 року не виявило вимірювальний рівень ацетальдегіду в грудному молоці людини після вживання алкоголю на фоні чітко підвищеного рівня ацетальдегіду в крові. На противагу цьому повідомлення 1986 року інформує про концентрацію ацетальдегіду в молоці щурів на рівні 35-50% від материнського в крові. Виходячи з розміру молекули ацетальдегіду він мав би проникати до грудного молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У мишей при впливі ацетальдегіду не відзначали аномальних сперматозоїдів, несприятливого впливу на продукцію сперми, зменшення ваги яєчок (внутрішньоперитонеальні дози до 250 мг/кг/день протягом 5 днів). Проте такий шлях введення не співставний з впливом ацетальдегіду на людину.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 07.05.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 08.05.2018 р.