ХЛОРАЛГІДРАТ

Група/призначення:

Седативний, снодійний препарат.

Альтернативні назви / синоніми:

Ноктек, аквахлорал, суппретт.

Діюча речовина: хлоралгідрат.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини: відсутні співставні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини: ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід застосування у людини при вагітності та відсутність співставних даних від експериментальних тварин не дозволяють адекватно оцінити ембіо-фетальний ризик хлоралгідрату. Проте, виходячи з таких обмежених даних не очікується підвищення частоти вроджених вад розвитку при пренатальному впливі препарату.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Лікування вагітних мишей та щурів 1-5-кратними дозами для людини не призводило до підвищення частоти великих зовнішніх вроджених вад (видимих при огляді) та серцево-судинних вад. Повідомляють про випадок втрати двоплідної вагітності у коня після анестезії хлоралгідратом.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений.

Хлоралгідрат є метаболітом трихлоретанолу. Хлоралгідрат відсутній на фармацевтичному ринку США. Вплив на шкіру може виникати через воду під час прийому душу або плавання в басейні. У 2009 році німецькі дослідники повідомили про використання хлоралгідрату в комбінації з клонідином (антигіпертензивний засіб) для лікування неонатальної абстиненції.

Відсутня інформація про зв’язок між використанням хлоралгідрату та вродженими вадами розвитку. Препарат вводиться в пологах і виявляється в пуповинній крові в концентрації на рівні материнської. Седативні наслідки у немовлят не вивчались.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Pеrinatal Project), моніторуючи 50282 пари мати-дитина, ідентифікував 71 випадок впливу хлоралгідрату в І триместрі. В цій групі виявлено 8 немовлят з вродженими вадами розвитку (співвідношення шансів 1,68). Більше того, коли хлоралгідрат комбінували з усіма транквілізаторами та не барбітуратовими седативними препаратами не виявили асоціації з вродженими вадами розвитку (1,13; 95% ДІ 0,88-1,44). Щодо впливу хлоралгідрату в будь-якому терміні вагітності: ідентифіковано 358 випадків, з них у 9 – вроджені вади розвитку (0,98; 95% ДІ 0,45-1,84).

Тривале введення новонародженим седативних доз хлоралгідрату може підвищити ймовірність виникнення гіпербілірубінемії.

Застосування препарату під час вигодовування:

Хлоралгідрат та його активний метаболіт проникають до грудного молока. Пік концентрації – близько 8 мкг/мл – досягається через 45 хвилин після введення ректально дози 1,3 грами. Через 10 годин виявляється тільки слідова концентрація.

Повідомляється про помірну сонливість у немовляти на грудному вигодовуванні, чия мама приймала щовечора 1300 мг дихлоралфеназону. Жінка також отримувала  хлорпромазину 100 мг (антипсихотичний препарат) тричі на день. Дихлоралфеназол метаболізується до трихлоретанолу – активного метаболіту хлоралгідрату. Рівень трихлоретанолу в грудному молоці становив 60-80% від показника в сироватці матері. Розвиток немовляти був нормальним під час впливу препаратів та при спостереженні ще протягом 3 місяців після припинення лікування.

Американська академія педіатрії вважає хлоралгідрат сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Вплив на самців мишей трихлоретилену (засіб для інгаляційного наркозу) шляхом інгаляції 100 ppm (частин на мільйон, parts  per million) (5,37 мг/л) протягом 1-6 тижнів призводив до продукції сперматозоїдів, які запліднювали на 50% менше яйцеклітин після 2-тижневого впливу. Трихлоретилен в дозах до 100 мг/л не впливав на зв’язування сперматозоїдів з zona pellucida, але рівень  зв’язування знижувався при впливі хлоралгідрату in vitro. Це припускає, що метаболіт хлоралгідрату є відповідальним за несприятливий вплив трихлоретилену на фертильність самців.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 03.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.01.2018 р.