ТРАЗОДОН

Група/призначення:

Антидепресант. За хімічною структурою не подібний до жодного з великих класів антидепресантів. Має седативні властивості, тому призначається також як снодійний засіб, часто разом з іншими антидепресантами.

Альтернативні назви / синоніми: дезирел.

Діюча речовина: тразодон.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Спираючись на дані від експериментальних тварин та невеликий досвід застосування у людини, не очікується зростання частоти вроджених вад при вживанні тразодону при вагітності. Проте дослідження щодо тривалого впливу не проводились.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з результатами тератологічних досліджень, зазначеними в інструкції до препарату тразодон не викликає зростання частоти вроджених вад у щурів. В експериментальних тварин відзначали зростання частоти резорбції. У 3 послідах кролів з впливом тразодону виявили 1 вроджену ваду розвитку. Ці дослідження не виявили зростання частоти вроджених вад у кролів. При найвищій дозі 300 мг/кг/день у щурів спостерігали зниження виживання плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Наводяться результати 12 вагітностей з впливом тразодону в  І триместрі: 2 медичні аборти, 10 дітей (включно з 1 двійнею) без вроджених вад.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 100 новонароджених, які зазнали впливу тразодону в І триместрі вагітності. Зареєстровано 1 (1%) велику вроджену ваду при очікуваних 4. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад: серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, розщілини обличчя, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії, серед яких вад не виявлено.

Проспективне мультицентрове дослідження оцінювало наслідки впливу літію (антипсихотичний препарат) в І триместрі у 148 жінок. Одна вагітність була перервана у терміні 16 тижнів  через вроджену ваду серця у плода – аномалію Ебштейна. Мати при вагітності приймала літій, тразодон, флуоксетин, L-тироксин в І триместрі. Вважається, що дефект виник внаслідок впливу літію.

У 1996 році повідомлено результати серії проспективних досліджень за 689 вагітностями європейської мережі тератологічних служб (European Network of the Teratology Information Services, ENTIS) щодо впливу антидепресантів. Третина жінок приймала багато різних препаратів, 13 – тразодон з наступними результатами: 2 медичні аборти, 8 нормальних новонароджених (з них один недоношений), 3 нормальні новонароджені, які померлі після народження (важкі пологи; двійня у терміні 27 тижнів; прийом багатьох препаратів).

Проспективне дослідження 2003 року описує результати 147 вагітностей з впливом нефазодону (антидепресант) та тразодону в І триместрі (в 52 випадках протягом вагітності). Результати порівнювали з результатами двох контрольних груп (одна з впливом інших антидепресантів, друга – нетератогенних препаратів). Не виявлено значимої різниці між 3 групами в частоті спонтанних та медичних абортів, мертвонароджень, великих вад, гестаційного віку, ваги при народженні. Серед народжених живими діагностовано 2 (1,6%) великі вади: дефект нервової трубки та хвороба Гіршпрунга.

Мета-аналіз 7 проспективних когортних досліджень (2005 рік) залучив 1774 вагітності для оцінки зв’язку між 7 новими антидепресантами та вродженим вадами.  Це були наступні антидепресанти: бупропіон, флуоксетин, флувоксамін, нефазодон, пароксетин, сертралін, тразодон. Ризик вроджених вад не перевищував загально популяційного рівня 1-3%.

Проводилось проспективне когортне дослідження великої групи вагітних з прийомом антидепресантів в І триместрі для з’ясування наявності або відсутності асоціацій з великими вродженими вадами. Це 928 вагітних з бази даних Motherisk та контрольна група з 928 вагітних з аналогічними характеристиками (вік, паління, вживання алкоголю), які не приймали антидепресанти або інші відомі тератогени. Це були наступні антидепресанти: тразодон (N=17), нефазодон (N=39), бупропіон (N=113), циталопрам (N=184), есциталопрам (N=21), флуоксетин (N=61), флувоксамін (N=52), міртазапін (N=68), пароксетин (N=148), сертралін (N=61), венлафаксин (N=154). В групі антидепресантів діагностували 24 (2,5%) великі вроджені вади, а в контрольній – 25 (2,6%). В групі тразодону вроджених вад не виявлено.

Застосування препарату під час вигодовування:

Тільки невелика кількість тразодону проникає в грудне молоко. Підраховано співвідношення препарату молоко:плазма на рівні 0,14. Немовля отримає дозу в 150 разів меншу за фармакологічно активну отриману матір’ю. Повідомляється про відсутність несприятливих наслідків у немовляти віком 15 тижнів, яке знаходилось на виключно грудному вигодовуванні, чия мама приймала тразодон (100 мг/день) та венлафаксин (150 мг/день). Тразодон швидко метаболізується, його активні метаболіти, включно з 1-m-хлорофенілпіперазином, також можуть проникати до грудного молока. Американська академія педіатрії класифікує тразодон як препарат з невідомим впливом на немовля, що викликає занепокоєння.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Повідомляється про пріапізм* у чоловіків та жінок внаслідок властивості препарату блокувати альфа-адренергічні рецептори. Введення дози 50 мг/день протягом 3 днів асоціювалось з еректильними порушеннями. Чоловікам з тривалою або порушеною ерекцією слід рекомендувати негайно припинити прийом цього препарату. Викликаний тразодоном пріапізм може призвести до незворотного порушення еректильної функції або імпотенції.

У 27-річної жінки незабаром після початку лікування тразодоном в дозі 50 мг/день від депресії та тривоги виникли розлади статевого збудження у вигляді частих небажаних  оргазмів. Частота виникнення симптомів знизилась до 25-30% через 3 місяці після припинення лікування, небажані оргазми тривали наступні 2 роки. На думку авторів, ці розлади спричинив тразодон.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 18.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.02.2016 р.