ОМЕГА-3 ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ

Група/призначення:

Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) класу Омега-3. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти належать до родини ненасичених жирних кислот, що мають подвійний вуглець-вуглецевий зв’язок в омега-3 позиції, тобто в третьому атомі вуглецю від метилового кінця жирної кислоти. До складу ω-3 жирів входять три незамінні жирні кислоти: ейкозапентаєнова, докозагексаєнова та альфа-ліноленова.

Добавки риб’ячого жиру отримують з неїстівної риби менхеден. Печінка тріски багата на риб’ячий жир та вітамін А і вітамін D. Але споживання вітаміну А слід обмежувати при вагітності. Біля 25% амінофосфоліпідів та фосфатидил інозитолів головного мозку та біля 50% зовнішнього сегменту стрижня сітківки містять докозагексаєнову кислоту (ДГК), що припускає її роль в функціонуванні цих органів. ДГК може синтезуватися організмом з ліноленової кислоти, якщо недостатньо поступає з харчуванням. Естрогени підвищують синтез ДГК.

Добавки ейкозапентаєнової кислоти (ЕПК) та ДГК рекомендовані для лікування депресії, але рандомізоване контрольоване дослідження не продемонструвало ефективності цього у вагітних при порівнянні з плацебо із соєвою олією; використання збагачених ДГК капсул з риб’ячим жиром при порівнянні з капсулами з рослинної олії, починаючи з 21 тижня вагітності до народження, тобто, це не знижувало рівня післяпологової депресії у матерів. Австралійське дослідження 2012 року не виявило зниження ризику гестаційного діабету чи прееклампсії при вживанні добавок з риб’ячим жиром.

Існує стурбованість, що вживання риби при вагітності може призвести до споживання ртуті та поліхлорованих біфенілів. Тому використання добавок омега-3, у значній мірі похідних риби, може бути визнано безпечною альтернативою в періоди вагітності та лактації. Однак, при більшості досліджень, вживання омега-3 добавок не асоціювалось з істотними корисними ефектами при вагітності. Немає чітких раціональних рекомендацій щодо використання омега-3 добавок при вагітності як альтернативи для пом’якшення споживання риби. У 2014 році було запропоновано, що лосось, сайда, кальмар є джерелом корисного впливу омега-3 жирних кислот з найнижчим вмістом ртуті. Жінкам, які не споживають риби, рекомендовано вживати добавку з ДГК. За підтримки індустрії дієтичних добавок у 2000 році запропоновано добову дозу ДГК в період вагітності – 300 мг/день.

Оскільки риба може бути забруднена метилртуттю, слід дотримуватись рекомендацій FDA щодо умов та режиму споживання, див. «рибну діаграму» – Fish Chart.

Альтернативні назви / синоніми:

Докозагексаєнова кислота, ейкозапентаєнова кислота, ДГК, ЕПК, омега-3, ловаза, васцепа, епадол, епакс, риб’ячий жир.

Діюча речовина:

Омега-3 поліненасичені жирні кислоти.

Рекомендації при вагітності:

Сумісні, користь добавок достеменно не доведена.

Рекомендації при лактації:

Грудне молоко містить достатню кількість омега-3 жирних кислот.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Омега-3 жирні кислоти є нормальним компонентом харчування, тому несприятливі наслідки малоймовірні. Добова доза ДГК в період вагітності – 300 мг/день.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Інтерес до використання добавок ДГК виник виходячи з припущення, що вживання ДГК матір’ю може впливати на вміст ДГК в головному мозку та сітківці плода. Цей феномен продемонстровано у мишей, хоча не відзначали різниці в гостроті зору чи візуальному навчанні у потомства, виходячи зі статусу матерів (добавки ДГК). На моделі перинатального запалення у мишей додавання ДГК призводило до зменшення гіпероксичного ураження легенів та дефіциту росту у новонароджених шляхом зменшення неонатального запалення. Одне дослідження у мишей не виявило несприятливих наслідків при годуванні омега-3 збагаченою дієтою, але наступне повідомило про асоціацію з меншим розміром посліду  та меншою кількістю сайтів імплантації.

Дослідження у риби медака (рід риб родини Адріаніхтові) для визначення можливості забруднення морських масел поліхлорованими дибензодіоксинами чи фуранами. Не виявлено несприятливого впливу олії печінки тріски на рибу, що розвивалась.

Щурам збагачену ДГК олію водоростей  призначали перорально протягом 90 днів, включно з 6-19 днями вагітності. Не спостерігали несприятливого впливу на еструс чи тривалість вагітності, пологи, число сайтів імплантації, постнатальне виживання чи розвиток потомства. Найвища доза, яка не призводила до несприятливих наслідків, становила 25000 ppm (частин на мільйон, parts per million) у самок та 50000 ppm у самців. Інші дослідження у щурів, оцінюючи підвищений вміст в дієті ДГК або комбінації риб’ячого жиру та омега-6 добавок (омега-6 жирні кислоти), не виявили підвищення частоти вроджених вад розвитку.

Внутрішньовенне призначення омега-3 жирних кислот затримувало експериментально індуковані передчасні пологи у овець. Годування вагітних мавп бідною на омега-3 жирні кислоти їжею (ліноленова кислота та ДГК) призводило до народження потомства зі зменшеним вмістом ДГК в головному мозку та сітківці і, відповідно, візуальними порушеннями. Лікування неповнолітніх мавп риб’ячим жиром відновлювало функції. Аналогічні візуальні аномалії виникали в потомства кішок, яких годували бідною на омега-3 жирні кислоти їжею. У плодів бабуїнів збільшувався вміст ДГК в головному мозку та сітківці після годування вагітних лінолевою кислотою, хоча додавання ДГК було більш ефективним. Одне дослідження у щурів припустило, що час провідності слухового стовбура мозку може порушуватись високими дозами ДГК в дієті матері.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Тривалість вагітності у людини та вага новонароджених.

Жінки на Фарерських островах, які традиційно споживають багато риби, з більшою вірогідністю народжували після 40 тижнів вагітності, аніж жінки, що проживають в інших частинах Данії, які народжували приблизно на тиждень раніше. У жительок Фарерських островів була висока концентрація ЕПК та інших довголанцюгових омега-3 жирних кислот в еритроцитах. Споживання малої кількості риби було фактором ризику передчасних пологів та низької ваги новонароджених, а добавки риб’ячого жиру пролонгували вагітність у жінок з низьким та середнім рівнями споживання риби. Данське повідомлення 2006 року виявило подовження вагітності на 0,8 днів при додаванні риб’ячого жиру в дозі до 2,8 г/день. Рандомізоване дослідження щодо добавок з вмістом 1200 мг ЕПК та 800 мг ДГК в порівнянні з плацебо у жінок з передчасними пологами в анамнезі виявило зменшення ризику передчасних пологів у жінок, які палять, але цього не спостерігали у жінок без такої шкідливої звички. Всі жінки в цьому проекті також отримували 17-гідроксипрогестерон. Іншого впливу на результати вагітностей не спостерігали.

У 1992 році данські дослідники порівняли результати 3 груп вагітних жінок, які отримували риб’ячий жир, оливкову олію та не отримували дієтичних добавок в ІІІ триместрі. У жінок, що споживали риб’ячий жир, які також мали найвищий рівень споживання риби, середня тривалість вагітності була на 4 дні довшою за тих, які вживали оливкову олію. У жінок без дієтичних добавок середня тривалість гестації була довшою в порівнянні з тими, що вживали оливкову олію. У 2001 та 2003 роках норвезькі дослідники призначали 10 мл або кукурудзяної олії, як джерела лінолевої кислоти, або олію печінки тріски, джерело омега-3 жирних кислот двом групам вагітних жінок від 17 тижня вагітності до 3 місяців після пологів. Вміст жиророзчинних вітамінів в обох дієтичних добавках був порівняльним. Не виявлено різниці між групами за результатами вагітностей та розвитком немовлят в перший рік життя. Проспективне данське дослідження 2008 року, яке характеризувало дієтичний профіль омега-3 та омега-6 жирних кислот на ранніх термінах вагітності, виявило нижчу вагу новонароджених при вагітностях з нижчою концентрацією у матерів омега-3 та попередника омега-6 арахідонової кислоти. Оскільки низьке споживання риби асоціювалось в деяких повідомленнях з підвищенням ризику передчасних пологів та низькою вагою новонароджених, деякі дослідники зосередили увагу на можливій ролі ДГК-добавок у покращенні/збільшенні ваги новонароджених. Однак, вживання збагачених ДГК яєць в ІІІ триместрі на впливало на вагу новонароджених, згідно з одним дослідженням, а друге асоціювало таке харчування з невеликим подовженням гестації, при збільшенні ваги, росту чи окружності голови новонароджених. Повідомлення 2013 року від деяких з попередніх дослідників інформує, що добова доза 600 мг ДГК в другій половині вагітності асоціюється з довшою тривалістю вагітності та більшим розміром новонародженого. Рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження щодо добової добавки з вмістом 1200 мг ЕПК та 800 мг ДГК жінкам, які отримують 17-гідрокипрогестерону капроат для попередження передчасних пологів не продемонструвало користі від омега-3 добавки. В Індії відзначили вищий ризик низької ваги новонароджених від матерів, що не споживали риби або відносились до найнижчого тертилю споживання ЕПК в ІІІ триместрі. При порівнянні зі здоровими новонародженими немовлята із затримкою розвитку мали вище співвідношення плід : мати для лінолевої кислоти та нижче – для ДГК та арахідонової кислоти. Однак, риб’ячий жир не попереджав внутрішньоутробної затримки розвитку при цих клінічних дослідженнях. Інше дослідження повідомило асоціацію між концентрацією ДГК в еритроцитах матерів у І триместрі та вагою новонароджених. В пологах загальна концентрація омега-3 жирних кислот в еритроцитах була нижчою (р<0,05) в 51-ї жінки в групі немовлят з низькою вагою при порівнянні з 60 жінками, новонароджені яких мали нормальну вагу.

Розумовий розвиток.

У віці 4 років біля 1/3 дітей норвезького дослідження продемонстрували асоціацію між розумовим розвитком та материнським споживанням ДГК, але ні з яким іншим варіантом дієтичної добавки, включно з олією печінки тріски такого не відзначали. Подальше спостереження за цими дітьми у віці 7 років не виявило зв’язку між омега-3 жирними кислотами та загальним інтелектом. Французьке дослідження 2012 року повідомило про можливу асоціацію між рівнем материнського споживання омега-6 та омега-3 жирних кислот та розвитком головного мозку немовлят. Дослідження з використання риб’ячого жиру з омега-3 дієтичними добавками при вагітності не виявило істотного ефекту. Рандомізоване контрольоване дослідження з використанням добавок з риб’ячим жиром, починаючи з 20 тижня вагітності, повідомляє про асоціацію з вищим рівнем при тестуванні функції очей та координації рук у дітей у віці 2-1/2 років. Порівняння ДГК в дозі 800 мг/день та плацебо при споживанні приблизно з 20 тижня вагітності до народження не виявило впливу на увагу, пам’ять, гальмівний контроль. Оцінка у віці 4 років (52) та 7 років (95) також не продемонструвала впливу пренатального додавання ДГК. Споживання капсул ДГК-збагаченого риб’ячого жиру в порівнянні з капсулами з рослинною олією з 21 тижня вагітності до народження не призводило до покращення когнітивного або мовленнєвого розвитку дітей в ранньому віці.

Здоров’я в дитячому віці.

Два дослідження вивчали вплив ДГК добавок у вагітних та в період лактації на розвиток органів дихання та імунну функцію немовлят. Подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження охопило 1094 вагітних, які приймали 400 мг/день ДГК з водоростей у вигляді дієтичної добавки або плацебо, починаючи з 18-22 тижнів і до пологів.

Істотний захисний ефект лікування ДГК спостерігали у немовлят при слизових виділеннях з носа або закладеності носа, матері яких мали атопію. Когортне дослідження з вивчення тільки добавок ЕПК або ЕПК і ДГК при вагітності виявило негативну асоціацію з хрипами у немовлят, але не з екземою.

Дослідження випадок-контроль, застосувавши поштове опитування, відзначило, що в дітей жінок, які при вагітності приймали олію печінки тріски з меншою ймовірністю розвивався інсулін-залежний діабет в порівнянні з дітьми жінок, які такої дієтичної добавки не отримували. На ці результати могли вплинути інші порівняння між групами. Вища концентрація в крові пуповини ЕПК і ДГК та вище співвідношення жирних кислот -3 : -6 при народженні асоціювались з нижчим ризиком хрипів та астми у дітей у віці 6-7 років. Не виявлено зв’язку між концентрацією в пуповині ЕПК та ДГК і ринітами та екземами дитячого віку.

Мета-аналізи.

Cochrane*-аналіз 2001 року, охопивши 9 рандомізованих досліджень стосовно використання довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у доношених немовлят, дійшов висновку про безпечність добавок, але доказів користі замало. Жодне з 6 досліджень, яке вивчало розвиток не виявило впливу на нього. 5 досліджень не знайшли доказів впливу на гостроту зору, 2 виявили користь, а 1 повідомило про вплив тільки на 1 з 5 показників. Дослідження щодо розумового розвитку були строкатими, більші та триваліші з них в загальному не продемонстрували користі; був можливий позитивний вплив на інформаційний процесинг.

Мета-аналіз 2005 року також не зміг виявити істотного впливу сумішей для новонароджених з добавками довголанцюгових ненасичених жирних кислот на вагу, ріст, окружність голови в будь-якому віці. Один коментатор припустив, що забруднювачі добавок, такі як поліхлоровані  біфеніли, про які, зазвичай, не повідомляється, можуть перешкоджати корисному впливу самих добавок.

Мета-аналіз 2011 року повідомив, що морського походження омега-3 жирні кислоти асоціювались зі зменшенням рівня передчасних пологів та збільшенням ваги новонароджених.

Застосування препарату під час вигодовування:

Дієта матерів з додаванням ДГК на пізніх термінах вагітності та в період лактації послаблює гіпероксичне ураження легенів у новонароджених мишенят, зменшуючи запалення та покращуючи розвиток легень. У щурів збагачена довголанцюговими жирними кислотами дієта в період лактації порушувала постнатальний розвиток, ймовірно, через зниження концентрації арахідонової кислоти, затримуючи появу нейроповедінкових навичок та підвищуючи час провідності слухового стовбура мозку. У корів додавання риб’ячого жиру зменшувало продукцію молока та вміст в ньому білка, рівень довголанцюгових жирних кислот був підвищеним в молоці, що несприятливо впливало на його смак.

Грудне молоко людини містить достатню для немовляти кількість омега-3 жирних кислот. Підвищення споживання матерями ДГК може збільшити її кількість в молоці та в дитини. Дані від експериментальних тварин припускають, що підвищення концентрації ЕПК в неонатальних сумішах вище 0,1% від загальної кількості жирних кислот може знижувати  доступність омега-6 жирної кислоти – арахідонової – та обмежувати ріст/розвиток. Вплив арахідонової кислоти не вивчався при дослідженнях з додаванням ДГК.

Додавання олії печінки тріски (2,5-10 мл/день) жінкам в період лактації підвищувало концентрацію ДГК; рівень ЕПК зростав у тих, що приймали 5 або 10 мл/день. Концентрація арахідонової кислоти та токоферолу (вітамін Е) не змінювалась. У жінок в Ісландії, які споживали олію печінки тріски, був вищий рівень вітамінів А, Е та D, в порівнянні з тими, які такої дієти не притримувались. Однак, у жінок, що вживали олію печінки тріски була значно вища концентрація гамма-токоферолу** в грудному молоці в порівнянні з контрольною групою (без добавок).

Концентрація цитокінів в молоці не змінювалась при споживанні ДГК в дозах до 600 мг/день та ЕПК – до 140 мг/день протягом 4 тижнів. Данське дослідження у жінок з додаванням риб’ячого жиру або оливкової олії протягом перших 4 місяців лактації виявило негативний вплив на когнітивні здатності дітей у віці 7 років, що визначали за швидкістю обробки інформації, тестом Струпа (Stroop; це затримка реакції при прочитанні слів, коли колір слів не збігається з написаними словами (наприклад, слово «червоний» написано жовтим), труднощами при опитуванні.

В минулому відсутність незамінних жирних кислот в парентеральних дієтичних добавках та сумішах для немовлят призводила до ятрогенного дефіциту. Були розроблені стандарти щодо мінімальної кількості для дитячих сумішей, але оптимального співвідношення омега-6 до омега-3 не визначено. Деякі дані припускають, що таке співвідношення не чинить істотного впливу на функцію зору і що підвищений рівень ліноленової кислоти може трошки впливати на ріст [в сторону зменшення] немовлят. У 1993 році було висловлено стурбованість щодо відповідності сумішей для новонароджених для забезпечення ліноленовою кислотою чи ДГК, особливо недоношених дітей. Розвиток головного мозку в перші 6 постнатальних тижні корелював з дієтичними добавками ДГК, а дефіцит ДГК був розглянутий як фактор, що вносить вклад у виникнення неврологічних ускладнень недоношеності. Дослідження в доношених немовлят продемонструвало вищі показники нейроповедінкового розвитку в 4-місячних немовлят після споживання сумішей з поліненасиченими жирними кислотами  в порівнянні з дітьми, яких годували сумішами без таких добавок. Однак, цієї різниці між групами вже не спостерігали у віці 2 років. Дослідження 2000 року асоціювало додавання ДГК з підвищеними рівнями за шкалою психомоторного розвитку Бейля (Bayley Scales of Infant Development and the Child Behavior Checklist), але не за індексом психічного розвитку (mental developmental index, MDI) у віці 30 місяців життя. Дослідження в групі 17 жінок виявило, що немовлята матерів з високим рівнем ДГК в плазмі при порівнянні з дітьми матерів з низькою концентрацією ДГК мали параметри сну, які свідчили про вищий ступінь зрілості центральної нервової системи. Хоча ДГК асоціювалась зі збільшеним ростом недоношених немовлят, більшість досліджень не змогли продемонструвати переваги добавок ДГК у доношених немовлят.

Продемонстровано різницю концентрації ДГК в грудному молоці жінок з прееклампсією та нормотензивних жінок. Концентрація ДГК була вищою на 3-й день (95%),  в 1,5 місяців (23%), в 3,5 місяців (40%) після народження у жінок з прееклампсією в порівнянні з жінками без такого ускладнення. На думку авторів ця різниця асоціювалась з ростом/розвитком новонароджених.

Серед жінок, що народили раніше, ніж на 28 тижні вагітності, відзначали зменшення довголанцюгових поліненасичених жирних кислот, включно з омега-3 в грудному молоці між 7 постнатальним днем та 40 тижнем від останньої менструації. Автори припустили, що глибоко недоношеним новонародженим потрібно додавати жирні кислоти, особливо в періоді, який відповідає ІІІ триместру.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Самцям щурів до харчування додавали омега-3 та омега-6 в різних співвідношеннях (0,13; 0,40; 0,85; 1,52; 2,85) протягом 60 днів; ті, хто отримував дієтичні добавки у співвідношенні 1,52, мали кращі репродуктивні результати в порівнянні з іншими. У самців мишей дієтичні добавки ДГК покращували життєздатність сперматозоїдів. У цих тварин не спостерігали репродуктивної токсичності або аномалій яєчок. Додавання олії тунця, багатої на ДГК, чи масла араско, багатого на арахідонову кислоту курчатам чоловічої статі пом’якшувало залежне від віку зменшення числа сперматозоїдів. У віці 60 тижнів в курчат з обох груп відзначали збільшення маси яєчок в 1,5 рази, ніж у птахів, яким додавали кукурудзяну олію.

У фертильних чоловіків була вища концентрація омега-3 жирних кислот в спермі в порівнянні з чоловіками з неплідністю. Додавання цим чоловікам ЕПК та ДГК в дозі 1,84 г/день протягом 32 тижнів призводило до підвищення кількості сперматозоїдів та приблизно подвоєння концентрації. Було припущено, що низька концентрація ДГК в спермі людини є причиною поганої якості сперми.

Вища концентрація в спермі довголанцюгових омега-3 поліненасичених жирних кислот асоціювалась з вищою ймовірності клінічної вагітності та народження живих дітей після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Проспективне дослідження в різних репродуктивних центрах не виявило асоціації між рівнем омега-3 жирних кислот в сироватці та результатами запліднення  in vitro.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 17.07.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.07.2018 р.