ФОСФОМІЦИН

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Покази: пневмонія, бронхопневмонія; пієлонефрит, простатит; холецистит, абсцеси; ендометрит, сепсис; остеомієліт, гнійний артрит.

Альтернативні назви / синоніми: монурал.

Діюча речовина: фосфоміцин, фосфоміцину трометамол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутність тератогенності у тварин та відносно безпечне використання при вагітності у людини свідчать про низький ризик для плода при лікуванні фосфоміцином, якщо такий ризик взагалі існує.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження у самців та самок щурів не виявило впливу на фертильність чи репродуктивну поведінку. Також не виявлено тератогенних наслідків у щурів при використанні доз до 1000 мг/кг/день, що у 9 та 1,4 рази перевищує рекомендовану для людини дозу, виходячи з площі поверхні тіла, відповідно, та кролів при аналогічних дозах (в 9 та 2,7 разів вищих від терапевтичних).

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Трансплацентарний трансфер фосфоміцину вивчався після введення одноразової дози 1 грам (14-20 мг/кг) в групі вагітних в активних пологах. Зразки крові матері та плода отримували перед пологами на 30-й, 90-й, 120-210-й хвилинах після дози у 7, 8 та 7 жінок, відповідно. Середня концентрація фосфоміцину в ці 3 інтервали становила 14,24, 23,32 та 15,86 мкг/мл, відповідно, в той час як концентрація в крові плода становила 1,58, 5,35 та 11,5 мкг/мл, відповідно. Інше дослілження виявило, що препарат проникає через плаценту, призводячи до вимірювальної концентрації в амніотичній рідині та пуповинній крові в 3 жінок. Хоча при вищенаведених дослідженнях використовувались внутрішньом’язові дози, результат здається порівняльним з очікуваним після перорального введення. Середня максимальна концентрація фосфоміцину в сироватці матері після одноразової пероральної дози 3 грам фосфоміцину трометамолу на фоні голодування становила 26,1 мкг/мл в межах 2 годин. Як і слід було очікувати через нормальні фізіологічні зміни при вагітності, у вагітних жінок спостерігали нижчі пікові рівні концентрації. Так, у 4 вагітних на 28-32 тижнях після 3-грамової дози середня концентрація в сироватці через 2 години становила 20,5 мкг/мл.

Ряд повідомлень інформує про використання фосфоміцину при вагітності у людини. При клінічному випробуванні, яке включало жінок за умови виключення та попередження вагітності, 3 жінки все ж-таки завагітніли, а до того отримали одноразово 3 грами фосфоміцину. Ймовірно, доза була спожита за 3 дні до зачаття в одному випадку, на 8-й день після останньої менструації в другому (перед зачаттям), на 14-й день після останньої  менструації в третьому (в період зачаття). Перша жінка була втрачена з-під нагляду, а інші дві народили здорових хлопчиків з нормальним розвитком при огляді у віці 3 років.

Від виробника FDA отримала інформацію про випадок мертвонародження. Жінку госпіталізували через дорожньо-транспортну пригоду і приблизно через 10 днів вона отримала одноразово фосфоміцин в дозі 3 грам з приводу інфекції сечових шляхів. Через 5 днів при ультразвуковому дослідженні не виявлено серцебиття плода. Причиною смерті, як вважають, були прогресуючі множинні інфаркти плаценти та гіпотрофія плода.

Кілька опублікованих повідомлень інформують про дослідження щодо ефективності та безпечності перорального фосфоміцину протягом вагітності. Препарат призначають у всіх триместрах без видимої шкоди для плода чи новонародженого.

Когортне дослідження 1998 року використало базу рецептів, виписаних лікарями загальної практики в Англії більш, ніж на 1 з 34  нових препаратів. Інформація отримана шляхом анкетування лікарів через місяць після пологів. Серед 1067 вагітностей фосфоміцин приймався в І триместрі в двох випадках – з народженням нормальних доношених дітей.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока. Згідно з інформацією від  Lactmed (Drugs and Lactation Database) в двох жінок, які отримували препарат, концентрація в молозиві становила 4,8 мг/л (мкг/мл), а в грудному молоці – 3,6 мг/л (мкг/мл). Співвідношення молозиво:плазма та молоко:плазма становило 0,07.

Ризик для немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, невідомий, але можлива модифікація мікрофлори кишківника дитини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При пероральних дозах до 1400 мг/кг/день або інтраперитонеальних до 1500 мг/кг/день не спостерігали порушення фертильності у самок та самців щурів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 18.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.06.2017 р.