Група/призначення:

Гіпохолестеринемічні, гіполіпідемічні засоби. Основна дія – зниження рівня тригліцеридів в сироватці.

Альтернативні назви / синоніми: лопід.

Діюча речовина: гемфіброзил.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення ризику вроджених вад. Доступні повідомлення як про нормальні, так і несприятливі результати народжень після пренатального впливу гемфіброзилу.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Високі дози гемфіброзилу не продемонстрували тератогенності у щурів та кролів в опублікованих результатах досліджень. Згідно з інструкцією до препарату дози, які становили 0,6-2,0 від рекомендованої для людини, протягом вагітності викликали залежне від дози зниження рівня концепції, на фоні найвищої дози – підвищення частоти мертвонароджень та зменшення ваги новонароджених та дитинчат в період лактації.  Також відзначено залежне від дози збільшення частоти скелетних варіацій. В інструкції також зазначено, що рідко виникає анофтальмія, проте без даних на підтвердження.

Інформація щодо впливу на плід:

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients було ідентифіковано одну дитину зі структурним дефектом головного мозку серед 15 дітей, народжених жінками, які отримали рецепт на гемфіброзил в будь-якому терміні вагітності. В іншому дослідженні цієї ж когорти не виявлено вроджених вад серед немовлят 9 жінок, які отримали рецепт на гемфіброзил в І триместрі.

Ретроспективний звіт FDA інформує про аномалію П’єра-Робена в однієї дитини, мама якої лікувалась гемфіброзилом в І триместрі. Ці дані не підтримують причинно-наслідкового зв’язку.

Інший випадок стосується використання гемфіброзилу, починаючи з 20-го тижня вагітності. Препарат призначили з приводу еруптивних ксантом. Хоча лікування не усунуло ксантом при вагітності, дитина народилась здоровою, без ознак впливу препарату.

Повідомляється про два інші випадки призначення гемфіброзилу після І триместру вагітності жінкам з рідкісними генетичними захворюваннями. В жодному випадку не відзначали несприятливих наслідків. Жінку з ожирінням, яка повідомила про паління та вживання алкоголю і рекреаційних препаратів під час вагітності, лікували гемфіброзилом протягом гестації. У новонародженої дитини діагностували множинні вроджені вади розвитку (situs inversus, атрезія тонкої кишки, потиличне енцефалоцеле). Важко дійти висновку щодо ролі препарату у виникненні вад.

Застосування препарату під час вигодовування:

Препарат має високий рівень зв’язування з білками плазми, тому малоймовірним є проникнення до грудного молока. Рівень холестерину в молоці дуже стабільний навіть у жінок з гіперхолестеринемією і не сильно залежить від харчування або нутрітивного статусу матері, припускаючи, що холестерин, принаймні, частково синтезується в молочній залозі. Невідомо, чи фібрати здатні порушувати ліпідний склад грудного молока.

Немовлята потребують великої кількості холестерину, оскільки це критично для правильного розвитку нервової системи, клітинних мембран і він є прекурсором ряду гормонів та вітамінів.

Допоки не є достатньо інформації відносно наведених вище припущень, найкращим рішенням буде уникати використання препарату, принаймні, у випадку виключно грудного вигодовування та недоношеного немовляти. Малоймовірно, що призупинення медикаментозного лікування гіперліпідемії в період лактації змінить довгострокові результати захворювання, особливо, якщо грудне вигодовування можна вважати терапевтичним фактором. Бажано дотримуватись ліпідознижувальної дієти.

У випадку призначення фібрату в період грудного вигодовування доцільно призначати препарати з коротшим періодом напіввиведення: безафібрат, гемфіброзил.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Репродуктивні показники не були змінені у дорослих щурів, лікованих гемфіброзилом. Та при використанні 17-кратної рекомендованій для людини дози відзначали зниження фертильності. Гемфіброзил зрідка асоціюється з імпотенцією та зниженням лібідо у чоловіків. Дослідження іn vitro з використанням тканин щурів повідомило, що гемфіброзил та інші препарати, які індукують проліферацію печінкових пероксисом можуть змінювати стероїдогенну функцію клітин Лейдига. Проте інформативність цих даних для клінічного застосування невідома.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gemfibrozil/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501374/).

Адаптовано 03.11.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.11.2020 р.

Назва англійською мовою:  bismuth subsalicylate.

Група/призначення: антацидні препарати.

Бісмут – хімічний елемент з атомним номером 83 (стара назва – вісмут). Бісмут використовується в промисловості, включно у виробництві сплавів. Колоїдний бісмут застосовується в лікуванні пептичних виразок. Бісмуту субсаліцилат використовується в невеликій кількості як кишковорозчинна оболонка для таблеток. До появи антибіотиків бісмуту субсаліцилат вводили внутрішньом’язово для лікування сифілісу. Бісмуту субгалат використовується перорально у пацієнтів з колостомою для усунення запаху та місцево при геморої. При вагітності вплив бісмуту може відбуватися преорально при застосуванні безрецептурних препаратів з вмістом бісмуту (наприклад, Pepto Bismol) для полегшення гастроінтестинальних симптомів.

Альтернативні назви / синоніми: бісмут, вісмуту субсаліцилат, пепто-бісмол (Pepto Bismol).

Діюча речовина: бісмуту субсаліцилат.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Солі неорганічного бісмуту, утворені внаслідок метаболізму бісмуту субсаліцилату в шлунково-кишковому тракті, при звичайних терапевтичних дозах представляють малий або взагалі відсутній ризик для плода. Проте інформація про вплив бісмуту при вагітності недостатня і тому достовірно визначити ризик немає можливості. З іншого боку, потенційний вплив саліцилатів на плід є складним. Хоча ризик токсичності може бути низьким, хронічний вплив саліцилатів може призвести до істотних несприятливих наслідків для плода. Тому використання бісмуту субсаліцилату в період вагітності слід обмежити  першою половиною вагітності, а далі тільки в кількості, яка не перевищує рекомендованих доз.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Хоча абсорбція неорганічних солей бісмуту є незначною, дослідження з вивчення хронічного впливу   бісмуту тартрату в дозі 5 мг/кг/день виявило у одного з 4 ягнят, народжених лікованими вівцями, низький зріст, відсутність шерсті, екзофтальм, а одна вагітність перервалась. Повідомляється про введення бісмуту цитрату вагітним щурам та кролям в дозі 200 та 1200 мг/кг/день, відповідно.  При цьому не виявляли аномалій в обох видів тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Бісмуту субсаліцилат гідролізується в шлунково-кишковому тракті до солей бісмуту (бісмуту оксихлориду, бісмуту карбонату) та натрію саліцилату. Дві таблетки або суспензія 30 мл сполуки містить 204 мг та 258 мг, відповідно, саліцилату. Неорганічні солі бісмуту, на відміну від органічних комплексів бісмуту, відносно не водорозчинні і слабо абсорбуються системно, проте саліцилати істотно абсорбуються. Біодоступний бісмут концентрується в плаценті і проникає до плода. Бісмут може зв’язуватися з тканинами, найбільше з кістковою (the growth fronts of bone).

Коротке дослідження 1992 року виявило мінімальну абсорбцію бісмуту (не повідомляється концентрація в сироватці) з бісмуту субсаліцилату у 12 здорових індивідів, на відміну від пікового рівня в сироватці 0,50 мкг/мл після дози 216 мг колоїдного бісмуту субцитрату в окремого пацієнта.  Було виявлено деяку абсорбцію бісмуту через нормальну слизову шлунку, але первинна абсорбція відбувається в дванадцятипалій кишці. Інші вважають, що бісмут поглинається тільки в антральному відділі шлунку, а не в іншій частині чи в дванадцятипалій кишці.

В одному випадку використання протидіарейної мікстури, приготованої extempore, з вмістом бісмуту субсаліцилату асоціювалось з бісмутовою  енцефалопатією в 60-річного чоловіка, який приймав невідому кількість препарату протягом 1 місяця. Енцефалопатію діагностували, виявивши на електроенцефалограмі ознаки бісмутової токсичності та концентрацію бісмуту в крові на рівні 72 нг/мл (верхня границя норми становить 5 нг/мл).

Відсутня інформація про несприятливі наслідки для плода при використанні комерційного бісмуту субсаліцилату.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) зареєстрував 15 випадків впливу в І триместрі солей бісмуту (бісмуту субгалат N=13, бісмуту субкарбонат N=1, молоко бісмуту N=1) і жодного випадку з впливом бісмуту субсаліцилату. Ця кількість є малою, однак, не виявлено ознак, які б дали підставу припустити наявність асоціації з вродженими вадами. При використанні в будь-якому терміні вагітності виявлено 144 пари мати-дитина з впливом бісмуту субгалату, в 5  немовлят діагностовано пупкову килу (стандартизований відносний госпітальний ризик 2,6). Ці дані не свідчать про причинний зв’язок.

На відміну від бісмуту саліцилати швидко абсорбуються – понад 90% дози відновлюється в сечі. Даних щодо використання саліцилатів при вагітності у людини, перш за все, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) є достатньо. Основну стурбованість викликає можливість виникнення вроджених вад, підвищення перинатальної смертності від передчасного закриття артеріальної протоки пренатально, внутрішньоутробна затримка росту, інтоксикація саліцилатами.  Підвищений ризик внутрішньочерепних крововиливів у недоношених та маловагових немовлят є потенційним ускладненням впливу аспірину перед пологами, але інші саліцилати, включно з натрію саліцилатом, ймовірно, не представляють ризику, оскільки, як видається, наявність  ацетильного фрагменту потрібна для пригнічення функції тромбоцитів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Не очікується екскреції істотної кількості бісмуту при використанні бісмуту субсаліцилату до грудного молока через слабку абсорбцію бісмуту до системної циркуляції. Однак, саліцилати проникають до грудного молока і повільніше елімінуються з молока, ніж з плазми, співвідношення молоко : плазма становить 0,03 – 0,08 через 3 години і 0,34 – через 12 годин.  Насправді, поглинається менше 1% отриманої матір’ю дози саліцилату.

Проте через потенційні несприятливі ефекти у немовляти на грудному вигодовуванні у 2001 році Американська академія педіатрії рекомендує обережне використання саліцилатів при грудному вигодовуванні.

Тому бісмуту субсаліцилат слід уникати в період лактації через системну абсорбцію саліцилатів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Інтраперитонеальне введення бісмуту субнітрату самцям щурів призвело до акумуляції бісмуту в яєчках (спочатку вважалось, що в лізосомах клітин Лейдига, а потім з’ясувалось, що у макрофагах). Згодом виявлено, що парентеральний вплив бісмуту спричиняв істотне зменшення клітин Лейдига та концентрації тестостерону у потомства.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/bismuth-salts/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501324/).

Адаптовано 01.11.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 02.11.2020 р.

Група/призначення:

Контрастний засіб для магнітно-резонансної томографії. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадопентетат димеглюбін, гадотеридол, гадофосвесет.

Альтернативні назви / синоніми: оптімарк.

Діюча речовина: гадоверсетамід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів добова внутрішньовенна доза протягом 5 тижнів (включно з періодом вагітності), аналогічна рекомендованій для людини, виходячи з площі поверхні тіла, призводила до зменшення ваги дитинчат від народження до відлучення. Доза на рівні 0,2 від рекомендованої для людини не спричиняла такого ефекту. Жодна з цих доз не була токсичною для матері. Добова внутрішньовенна доза, введена на 7-17 дні вагітності і яка в 10 разів перевищувала рекомендовану для людини, викликала материнську токсичність, зменшення ваги потомства, аномалії поділу печінки на лобули, затримку осифікації грудини, затримку розвитку поведінки (стресовий рефлекс та air rights reflex). На фоні доз на рівні рекомендованої для людини таких наслідків не спостерігали. У кролів внутрішньовенне введення препарату в терміні 6-18 днів вагітності дозами на рівні або 4-кратними рекомендованій для людини, у плодів відзначали викривлення передніх лап і кардіоваскулярні зміни (мальформацію грудних артерій, дефекти перетинок, аномалії шлуночків). Таких ефектів не спостерігали при використанні доз, які становили 0,3 від рекомендованої для людини. На фоні жодної з цих доз не спостерігали токсичного впливу на організм матері.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Дослідження генотоксичності були негативними, а хромосомних аберацій – позитивними. Дослідження фертильності з використанням внутрішньовенних доз протягом 4 і 7 тижнів, які в 6 і 4 рази перевищували рекомендовану для людини дозу спричиняли незворотний токсичний вплив на репродуктивні органи самців щурів  і порушували фертильність. Такі наслідки не відзначали при використанні дози на рівні рекомендованої для людини, а також у собак. У щурів з використанням одноразової дози не спостерігали несприятливого впливу на репродуктивну систему самців щурів через 24 годин та 14 днів після дози, яка становила 1-25 від рекомендованої для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадоверсетамід – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом (версетамідом) і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї. Також використовується для посилення контрасту та покращення візуалізації уражень патології судин печінки при підозрі, виявленій при МРТ.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 104 ± 20  хвилин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoversetamide/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501411/).

Адаптовано 12.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 13.10.2020 р.

Група/призначення:

Контрастний засіб для магнітно-резонансної томографії. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадопентетат димеглюбін, гадотеридол, гадоверсетамід, гадодіамід.

Альтернативні назви / синоніми: вазовіст, аблавар.

Діюча речовина: гадофовесед.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

 Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів: добові дози, які приблизно в 11 та 21,5 разів, відповідно, перевищували рекомендовану для людину, не спричиняли аномалій у плода. В обох видів тварин найвища доза спричиняла материнську токсичність. У кролів добова доза, трикратна рекомендованій для людини, призводила до підвищення частоти постімплантаційних втрат, резорбцій, загибелі плодів.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Дослідження генотоксичності та хромосомних аберацій були негативними. Добові дози, які у 8,3 рази перевищували рекомендовану для людини, призначені на 2 і 4 тижні, відповідно, не порушували фертильності у самців і самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадоверсет – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначається при магнітно-резонансній ангіографії (МРА) для оцінки аорто-клубового атеросклерозу у дорослих.

Препарат зворотно зв’язується з білками плазми, призводячи до тривалішого знаходження в судинній системі, аніж контрастні агенти, які не зв’язуються з білками.

Метаболізм не з’ясований. Період напіввиведення становить приблизно 16 годин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Щодо інших препаратів цієї групи: контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ, вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції.  Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози.  Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ. Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Проте, гадофосвет, на відміну від інших препаратів цієї групи, має довший період напіввиведення (16 годин), хоча зв’язування з альбуміном плазми є зворотним. Допоки достовірних даних не отримано, рекомендовано або зробити перерву в грудному вигодовуванні на 24 години після годування, або надати перевагу препарату з коротшим періодом напіввиведення.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadofosveset-trisodium/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500627/).

Адаптовано 12.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.10.2020 р.

Група/призначення:

Контрастний засіб для магнітно-резонансної томографії. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадопентетат димеглюбін, гадотеридол, гадофосвесет.

Альтернативні назви / синоніми: гадовіст.

Діюча речовина: гадобутрол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плоду. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів, кролів, мавп. У щурів токсична для матері доза була на рівні 12-кратної рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Ця доза призводила до затримки розвитку ембріона та ембріолетальності. Аналогічну токсичність, але без материнської, відзначали у кролів на фоні 8-кратної від рекомендованої для людини дози. У кролів токсичність виникала незважаючи на мінімальний плацентарний трансфер (0,01% від дози, виявленої у плоду). У мавп препарат не демонстрував тератогенності, але був ембріолетальним при внутрішньовенному введенні в період органогенезу в дозах, які у 8 разів перевищували рекомендовану одноразову дозу для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Вагітним тваринам вводили повторні добові дози, тому вплив був значно вищим від отримуваного людиною.

Досліджень карциногенності не проводилось. Численні дослідження мутагенності були негативними. Не виявлено несприятливих наслідків для фертильності та репродуктивної поведінки у самців і самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадобутрол – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Відсутнє особливе зв’язування з білками, препарат не метаболізується. Кінцевий період напіввиведення становить 1,81 годину.

Невідомо, чи гадобутрол проникає через плаценту у людини. Іншим препаратам цього класу така властивість притаманна, тому очікується вплив на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. Молекулярна вага  та кінцевий період напіввиведення припускають проникнення до грудного молока.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина, становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0. «Is it c
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadobutrol/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501913/).

Адаптовано 12.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 13.10.2020 р.

Група/призначення:

Парамагнітні контрастні засоби. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадопентетат димеглюмін, гадодіамід, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми: мультіханс.

Діюча речовина: гадобенат димеглюмін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів на фоні добової внутрішньовенної дози, яка втричі перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла, не виявлено тератогенності та інших проявів токсичного впливу на плід чи організм матері.  В 3 плодів 3 послідів кролів діагностували тератогенність (мікрофтальмія та/або фокальна складка сітківки) на фоні прийому добової внутрішньовенної дози в період органогенезу. Ця доза в 6 разів перевищувала рекомендовану для людини. Доза, 10-кратна рекомендованій для людини підвищувала частоту внутрішньоутробної загибелі плодів.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Дослідження мутагенності та хромосомних аберацій були негативними. Не виявлено впливу на фертильність самців і самок на фоні добової внутрішньовенної дози, яка втричі перевищувала рекомендовану для людини. 5-кратна рекомендована для людини доза чинила незворотній вплив на репродуктивні органи самців щурів.  Таких ефектів не відзначали у собак і мавп при використанні доз, які в 11 та 10 разів перевищували рекомендовану для людини, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадобенат димеглюмін – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 1-2 години.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501413/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.

Група/призначення:

Парамагнітні контрастні засоби. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадодіамід, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми:

Магневіст, томовіст, магнегіта.

Діюча речовина: гадопентетова кислота.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. На фоні добової внутрішньовенної дози, яка у 7,5-1,5 разів перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з маси тіла, призводила до незначної затримки розвитку. Дози, 2,5-кратні рекомендованій для людини, не спричиняли таких наслідків. У кролів препарат проникає через плаценту.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності в кількох дослідженнях. Високі дози порушували фертильність в самців і самок щурів, включно із залежною від дози незворотнім токсичним впливом на репродуктивні органи самців.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадопентетат димеглюмін – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 1,6 години.

У 1997 році повідомили про 11 жінок в терміні 16-37 тижнів вагітності, яким проводили МРТ з посиленням гадолінієм з приводу підозри на аномалії матки чи плаценти. Плаценти швидко та інтенсивно контрастувалися після введення агенту. Три жінки були на ІІ триместрі вагітності, а вісім – на ІІІ.

Повідомлення 1992 року описало випадкове внутрішньовенне болюсне введення гадопентетату димеглюміну (0,2 ммоль/кг) жінці з розсіяним склерозом незабаром після запліднення. Остання менструація почалась за 23 дні до МРТ, тому передбачуваний термін вагітності становив 9 днів. Оскільки вплив відбувся до періоду органогенезу, автори дійшли висновку, що найбільш ймовірним несприятливим наслідком може бути ранній спонтанний аборт, радше, ніж вроджені вади розвитку. На 39 тижні народилась здорова дівчинка, яка розвивалась нормально у віці 3 місяців.

У 1993 році повідомили про 2 жінок у терміні 3 та 5 місяців вагітності, відповідно, яким проводилась процедура МРТ з приводу хвороби Крона. Обидві жінки народили здорових доношених дітей.

11 жінок з симптоматичним гідронефрозом в терміні 19-34 тижнів пройшли процедуру збагаченого гадолінієм МРТ (гадопентетат димеглюмін) – екскреторну урографію. Не виявлено несприятливих наслідків. У всіх новонароджених зареєстровано хороші показники шкали Апгар, вага жодної дитини не була нижчою за 3-й перцентиль, скоригований на гестаційний вік, стать, в однієї дитини діагностували пупкову килу.

Проспективне когортне дослідження від Італійської тератологічної інформаційної служби наводить результати 26 жінок, яким проводилось МРТ з гадопентетатом димеглюміном безпосередньо до або після запліднення. В двох випадках вплив відбувався на 4 та 12 дні останнього менструального циклу, відповідно, а 24 – в середньому через 30 днів після останньої менструації. Оскільки період напіввиведення короткий, у всіх випадках вплив відбувався до органогенезу. Результати були наступними: 2 спонтанні аборти, 1 медичний аборт (жінка приймала вальпроєву кислоту), 2 новонароджені з малою вагою, 1 дитина з вродженою вадою (гемангіома, МРТ проводилось на 31-му дні останнього менструального циклу), інші – доношені живі новонароджені.

Застосування препарату під час вигодовування:

Гадопентетат димеглюмін проникає до грудного молока. Так, жінка, яка годувала дитину отримала контрастний препарат на 13 тижні після пологів. Невелику кількість препарату виявили в грудному молоці на 2-й, 11-й, 17-й та 24-й годинах з кумулятивною кількістю 1,60 мкг/моль (0,023% від введеної дози).

Дослідження 2000 року описало екскрецію до грудного молока гадопентетат димеглюміну у 19 жінок. Одна з жінок в процедурі МРТ отримала 0,2 ммоль/кг (15 ммоль), а інші 18 жінок  – 0,1 ммоль/кг (в середньому 5,9 ммоль). Грудне вигодовування зупинили на 24 години. Кумулятивна кількість препарату, який проник до молока за 24 години  становила 0,57 мкмоль (0,05-3,0 мкмоль). Ця кількість в середньому становила 0,009% (0,001-0,04%) від материнської дози. Оскільки кількість препарату, яка проникатиме до грудного молока, буде значно меншою від рекомендованої внутрішньовенної дози для немовлят (200 мкмоль/кг) і дуже мала кількість перорально використаного гадопентетату димеглюміну абсорбується системно, автори дійшли висновку, що зупинка вигодовування на 24 години не є виправданою.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупиняти грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.

Група/призначення:

Контрастний засіб для магнітно-резонансної томографії. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадопентетат димеглюбін, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми: омніскан.

Діюча речовина: гадодіамід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. Підвищення частоти скелетних мальформацій спостерігали у кролів, які отримували внутрішньовенну дозу протягом 13 днів. Ця доза становила приблизно 0,6 від рекомендованої дози для людини, виходячи з ммоль/м². Скелетні мальформації були обумовлені материнською токсичністю (зменшення ваги тіла). У щурів не виявили аномалій плодів чи материнської токсичності на фоні внутрішньовенної дози, яка становила 1,3 від рекомендованої для людини, введеної протягом 10 днів. Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось. Дослідження мутагенності та хромосомних аберацій були негативними. Не спостерігали впливу на фертильність самців і самок при використанні низької внутрішньовенної дози тричі на тиждень.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадодіамід – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 78 хвилин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитин, становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше від дози, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупиняти грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadodiamide/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501412/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.

Група/призначення:

Засоби, що застосовуються при нікотиновій залежності. Це постачання нікотину до організму людини іншим шляхом, аніж паління.

Альтернативні назви / синоніми:

Нікотин, нікотинелл (трансдермальний пластир), нікодерм (трансдермальний пластир), нікоретте (трансдермалний пластир; спрей для ротової порожнини), нікотрол (трансдермальний пластир).

Діюча речовина: нікотин.

Рекомендації при вагітності:

Користь для матері перевищує ризик для плода, протипоказаний при одночасному використанні будь-якого виду тютюну/паління.

Рекомендації при лактації: потенційно токсично.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Нікотин є токсичною сполукою, яка викликє залежність. Ризик від паління сигарет при вагітності добре вивчений і відомий (паління та вагітність), в той час як ризик використання нікотинозамісних продуктів потребує додаткових досліджень.

Найбезпечнішим для плода є відмова матері від паління без використання фармакологічних засобів, але якщо це не вдається, призначення нікотинозамісної терапії є доцільним. Жінок слід попередити, що якщо вони палитимуть на фоні використання нікотинозамісної терапії, ризик для ембріону/плода буде вищим від окремого впливу паління чи терапії. Слід спробувати зменшити паління перед або на ранніх термінах вагітності до використання трансдермальних пластирів. Іншим шляхом зменшення впливу для плода є початок використання пластирів після періоду органогенезу, носіння пластирів протягом 16 годин в день, дотримання графіку зменшення тривалості впливу, щоб відмінити використання пластирів через 8-10 тижнів. Така стратегія підходить для всіх видів нікотинозамісної терапії. Але вагітну слід інформувати про те, що вплив нікотину з будь-якого джерела пов’язаний з ризиком для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Коротке рев’ю ряду досліджень від Shepard (миші, щури, кролі, свині (випадково) інформує про наслідки токсичного впливу у вигляді мертвонародженості, зменшенні ваги тіла, скелетних дефектів, розщілини піднебіння, деформацій кінцівок, гідроцефалії, змін головного мозку, токсичного впливу на статеві клітини та ооцити, порушення розвитку плаценти.

У кролів та мишей нікотин та його метаболіти концентруються в ембріональних тканинах на ранніх стадіях розвитку. Більшість досліджень в експериментальних тварин повідомили, що нікотин порушує розвиток плода. Нікотин не підвищує частоти вроджених вад у кролів чи щурів. У мишей в деяких дослідженнях нікотин індукував скелетні дефекти та розщілину піднебіння. Вплив нікотину на формування піднебіння у мишей може опосередковуватись стимуляцією вивільнення кортикостерону (кортизолу) з наднирників. Дослідження у вагітних мишей, щурів, кролів з імплантованими осмотичними міні помпами не продемонстрували впливу нікотину на ріст плода на фоні материнської дози до 25 (миші) та 6 (щури і кролі) мг/кг/день. Ці дози були токсичними для матерів. Зниження ваги плодів виникало у мишей на фоні дози 50 мг/кг/день. Підшкірне введення щурам нікотину в дозі 6 мг/кг/день в останні 2 тижні вагітності або в останні 2 тижні та ще 2 тижні після народження призвело до ураження нирок плодів.  Введення нікотину з питною водою мишам в дозі 200 мкг/мл порушувало поведінку. Проте невідомо, скільки рідини споживали вагітні тварини і, відповідно, невідома спожита доза нікотину.

Інформація щодо впливу на плід:

Нікотин є стимулятором, основним компонентом тютюнового диму. Нікотинозамісну терапію застосовують для зменшення симптомів відміни, включно з тягою до нікотину, яка виникає при припиненні паління.

До нікотинозамісних продуктів відносяться нікотинові трансдермальні пластирі, жуйки   (нікотин полакрилекс (комплекс нікотинових смол), нікотиновий інгалятор, нікотиновий назальний спрей. В США за рецептом відпускаються тільки нікотинові інгалятори та назальні спреї.

Фармакокінетика та вплив нікотину на матковий кровотік описані в статті Паління та вагітність.

Нікотинозамісна терапія дозволяє уникати високого рівня нікотину, асоційованого з палінням. Проте, насправді, при цому до ембріону чи плода може проникати більше нікотину.

Дослідження 2006 року, використавши дані Данської національної когорти народжень (Danish National Birth Cohort (1997–2003), оцінювало результати вагітностей 20603 жінок, які палили в перші 12 тижнів вагітності в порівнянні з 50165 жінками контрольної групи, які не мали такої звички. В основній групі зареєстровано 1034 (5,0%) народжених живими в порівнянні з 2733 (4,9%) в контрольній групі (неістотна різниця). Діагностовано 19 (7,6%) народжених живими з вродженими вадами серед 250 жінок, які використовували нікотинозамісну терапію в перші 12 тижнів вагітності. Серед вад 6 були великими вадами кістково-м’язової системи. Після виключення 7 випадків вивиху кульшового суглобу та однієї малої аномалії відносний коефіцієнт поширеності великих вроджених вад становив 1,13 (95% ДІ 0,62-2,07), а для вад кістково-м’язової системи – 2,05 (95% ДІ 0,91-4,63). Для курців показник коливався в межах 1,01-1,09 без залежності від дози. Однак, на результат могли вплинути ранні спонтанні аборти у курців. На думку авторів ці дані припускають підвищений ризик вроджених вад у жінок, які не палили і використовували нікотинозамісні препарати. Чотири групи авторів з різних причин піддали критиці вищезазначене дослідження, всіх найбільше хвилював висновок про те, що куріння може бути безпечнішим для плода, ніж нікотинозамісна терапія. Також занепокоєння викликали малий розмір групи з використанням нікотинозамісної терапії, відсутність анамнезу матері при стартуванні терапії, рівень нікотину, визначеного при палінні в порівнянні з нікотинозамісною терапією, відсутність статистичної оцінки. У відповідь на ці критичні зауваження автори зазначили, що вони не стверджують наявність причинно-наслідкової асоціації, її не можна виключити.

Жінок, які намагаються завагітніти, та вагітних слід заохочувати припинити паління. Крім очевидної користі для здоров’я самої жінки припинення паління може істотно знизити відомі ризики для ембріону-плода-новонародженого-дитини-підлітка. Наприклад, якщо жінка кинула палити в перші 3-4 місяці вагітності, це може знизити ризик народження дитини з малою вагою до показника у жінок, які не палили. Відмова від паління також зменшує ризик передчасних пологів та перинатальної смертності і знижує ускладнення в немовлят і підлітків. Розроблено багато різних напрямків для сприяння відмові від паління. Перевага надається не фармакологічним підходам, але багато жінок мають виражену залежність і потребують нікотинозамісної терапії та інших препаратів. Однак, застосування нікотинозамісної терапії належним чином не вивчена при вагітності. Занепокоєння викликає індуковане нікотином потенційне зниження маткового кровотоку та підвищення маткового судинного опору, що може призвести до порушення розвитку плода та інших ускладнень.

Трансдермальне використання виявилось ефективнішим за жувальні гумки через шлях застосування та специфічний смак останніх. В той же час, трансдермальні пластирі насправді можуть розподіляти більше нікотину до ембріону/плода через постійний рівень нікотину в крові в порівнянні з епізодичним підвищенням при палінні, який здатний проникати через плаценту. Вирішити це можна при нанесенні пластиря  тільки на 16 годин в день.

Рев’ю 2010 року, виходячи з 4 опублікованих досліджень відносно застосування нікотинозамісної терапії (2 – пластирі, 1 – жувальна гумка, 1- будь-яка нікотинозамісна терапія) дійшло висновку, що лікування знизило ризик малої ваги при народженні та передчасних пологів в порівнянні з показниками у жінок, які не припинили палити.

Рев’ю 2015 року підсумувало стурбованість відносно потенційних ефектів нікотину для плода. Нікотин проникав через плаценту у всіх трьох триместрах. Клінічні дослідження повідомили, що концентрація нікотину в плаценті, амніотичній рідині, сироватці плода була стабільно вищою, ніж в сироватці матері при визначенні в різні терміни вагітності.  На 10 тижні співвідношення концентрації нікотину плід : мама коливалось в межах 1,2-5,0.

Дослідження з використанням медичної документації повідомило коефіцієнт поширеності на рівні 1,61 (95% ДІ 1,01-2,58), виходячи з 19 випадків вроджених вад у дітей жінок, які не палили, але приймали нікотинозамісні продукти на ранніх термінах вагітності. Проте ці дані були піддані критиці.

Інше дослідження з аналогічним дизайном із залученням 192498 дітей не виявило вроджених вад у випадку застосування нікотинозамісної терапії за місяць до запліднення чи протягом І триместру при порівнянні з жінками, які палили в ці ж періоди, за винятком підвищення частоти респіраторних аномалій (4,65, 95% ДІ 1,76-12,25).До групи нікотинозамісної терапії включили 2677 матерів, 10 з них народили дітей з вадами дихальної системи.

Щодо використання електронних сигарет при вагітності: відсутність доказів безпечності та стурбованість відносно впливу нових речовин, які містяться в рідинах е-сигарет. Інші дослідники припустили, що нікотин з електронних сигарет може несприятливо впливати на розвиток легень і підвищувати частоту респіраторних захворювань у дітей.

Виробник повідомив про 1 випадок спонтанного аборту на фоні використання нікоретте.

Застосування нікотинового пластиру (21 мг на 6 годин) у жінок, які палили і утримувались від паління кілька годин не призвело до несприятливих наслідків. Інше дослідження з аналогічним дизайном виявило, що кінетика нікотину у курців однакова у випадку використання пластиру чи паління сигарет. Швидкість кровотоку в маткових судинах та середній мозковій артерії плода були однаковими в обох випадках. Жінки в ІІІ триместрі з нікотиновим пластирем, нанесеним на 4 дні підтримував концентрацію нікотину та котоніну аналогічну показнику, отриманому при палінні. Єдиною зміною в фізіологічних показниках плодів було зменшення частоти серцевих скорочень плодів, що не було клінічно значимим. Три дослідження не зафіксували підвищення частоти успішного припинення паління при рандомізуванні на нікотиновий пластир  15 мг та пластир з плацебо. При більш ранньому дослідженні немовлята жінок «нікотинової» групи мали на 186 грам більшу вагу, але цю різницю не можна пояснити кількістю випалених сигарет чи недоношеністю.

У дослідженні 2012 року відповідь на використання пластирів була низькою. У немовлят з таким пренатальним впливом не відзначали несприятливих наслідків. Дослідження 2009 року повідомило, що у жінок, яким виписали рецепт або рекомендували нікотинозамісну терапію в період вагітності були фактори, які підвищували ймовірність малої ваги у новонароджених в порівнянні з дітьми матерів, які не палили – 1,95, 95% ДІ 1,10-3,46, а жінки, які палили не мали підвищеного ризику народження дітей з малою вагою – 1,31, 95% ДІ 0,92-1,87 при порівнянні з жінками, які не палили.

При рандомізуванні вагітних на жуйки з нікотином або плацебо не виявлено різниці показників, але жінки, які використовували жуйки з нікотином випалювали меншу кількість сигарет і продемонстрували істотне підвищення гестаційного віку та ваги новонароджених  і зниження частоти малої ваги новонароджених. Дослідження з використанням анкетування не виявило асоціації між нікоинозамісною терапією та вагою новонароджених при корекції на гестаційний вік та потенційні супутні фактори.

Не виявлено асоціації між нікотинозалежною терапією та інфантильними коліками. Виявлено асоціацію з синдром дефіциту уваги і гіперактивності* у дітей матерів, які палили та батьків, які не палили – 1,26, 95% ДІ 1,03-1,53. Пренатальний вплив нікотину асоціювався з порушенням навички читання у дітей віком 7-9 років життя, проте слід враховувати вплив інших факторів. Дехто зазначає, що пратика виховання дітей відрізняється в батьків-курців та в не курців. Зріст для віку був нижчим у підлітків з пре- та постнатальним впливом материнського паління. Відзначено асоціацію між палінням матері в період вагітності, концентрацією котиніну в матері та частотою залежності від нікотину у 40-річних доньок, але не синів. Вищі концентрації котоніну у матерів в період вагітності асоціювались з шизофренією у 977 дорослих нащадків – 3,41, 95% ДІ 1,86-6,24. При інтенсивному палінні вагітних у новонароджених можливі симптоми відміни.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання нікотинозамісної терапії в період лактації. Нікотин проникає до грудного молока (Паління та вагітність). Ризик використання нікотинозамісної терапії для матері та немовляти на грудному вигодовуванні не з’ясований.

Нікотиновий пластир: рівень нікотину в сироватці матері (і молоці) може бути аналогічним показнику у жінок, які палять – у випадку використання висококонцентрованих пластирів. Рекомендовано використовувати пластирі з найнижчою ефективною концентрацією. Пластирі слід знімати на період нічного сну.

При використанні трансдермального пластира з 21 мг до грудного молока проникає кількість нікотину, еквівалентна випалюванню 17 сигарет на день.  Менш сильні пластирі (7 та 14 мг) пропорційно призводять до меншої  кількості нікотину.

Жувальні гумки: рівень нікотину в сироватці матері (і молоці) може бути вдвічі нижчою від показника у жінок, які палять, але може підвищуватися до їхнього рівня. Рекомендовано використовувати найменшу ефективну кількість жувальних гумок для лікування тютюнозалежності, з проміжком 2-3 години після використання перед наступним годуванням дитини. Концентрація нікотину в плазмі матері після використання жувальної гумки з нікотином коливається в залежності від інтенсивності жування та кількості гумки, але може бути на рівні показника при палінні сигарет.

Спрей: рівень нікотину в сироватці матері (і молоці) становить зазвичай 1/8 від показника у жінок, які палять.  Рекомендовано застосовувати найменшу ефективну кількість вдохів для лікування тютюнозалежності. Після використання нікотинового спрею концентрація нікотину в плазмі становить приблизно 1/3 від концентрації у матерів, які палять, відповідно, концентрація в молоці пропорційно нижча.

Ризик для дитини матері, яка палить є нижчим у випадку грудного вигодовування, аніж при штучному вигодовуванні. Грудне вигодовування мінімізує ризик, спричинений тютюновим димом. Цей ризик ще нижчий при застосуванні нікотинозамісної терапії.

У 2001 році Американська академія педіатрії заохотила відмову від паління в період лактації, але не надала рекомендацій щодо застосування або заборони нікотинозамісної терапії через недостатність інформації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/nicotine-replacement-therapy/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501586/).

Адаптовано 05.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.10.2020 р.

Група/призначення:

Парамагнітні контрастні засоби. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Альтернативні назви / синоніми: прохенс.

Діюча речовина: гадотеридол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів добова внутрішньовенна доза протягом 12 днів в період вагітності (в 6 разів вища від рекомендованої для людини, виходячи з ммол/м²) подвоювала частоту постімплантаційних втрат. Ця доза та добова доза на 40% нижча протягом 12 днів призводила до підвищення спонтанної локомоторної активності у потомства щурів. У щурів підвищення частоти спонтанних абортів та передчасних пологів виникало на фоні дози, яка у 7 разів перевищувала рекомендовану для людини.

Досліджень карциногенності не проводилось, дослідження мутагенності та хромосомних аберацій були негативними. Не виявлено впливу на фертильність самців і самок на фоні низької внутрішньовенної дози тричі на тиждень.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадотеридол – це парамагнетичний агент, не іонний комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї. Невідомо, чи гадотеридол метаболізується, чи зв’язується з білками плазми. Період напіввиведення становить приблизно 1,57 годин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання в період лактації. На думку оглядачів цей контрастний препарат сумісний з грудним вигодовуванням, оскільки до грудного молока проникає дуже мала кількість і вона потенційно абсорбується немовлям.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупинити грудне кормління. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501413/).

Адаптовано 05.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.10.2020 р.