БІСМУТУ СУБСАЛІЦИЛАТ

Назва англійською мовою:  bismuth subsalicylate.

Група/призначення: антацидні препарати.

Бісмут – хімічний елемент з атомним номером 83 (стара назва – вісмут). Бісмут використовується в промисловості, включно у виробництві сплавів. Колоїдний бісмут застосовується в лікуванні пептичних виразок. Бісмуту субсаліцилат використовується в невеликій кількості як кишковорозчинна оболонка для таблеток. До появи антибіотиків бісмуту субсаліцилат вводили внутрішньом’язово для лікування сифілісу. Бісмуту субгалат використовується перорально у пацієнтів з колостомою для усунення запаху та місцево при геморої. При вагітності вплив бісмуту може відбуватися преорально при застосуванні безрецептурних препаратів з вмістом бісмуту (наприклад, Pepto Bismol) для полегшення гастроінтестинальних симптомів.

Альтернативні назви / синоніми: бісмут, вісмуту субсаліцилат, пепто-бісмол (Pepto Bismol).

Діюча речовина: бісмуту субсаліцилат.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Солі неорганічного бісмуту, утворені внаслідок метаболізму бісмуту субсаліцилату в шлунково-кишковому тракті, при звичайних терапевтичних дозах представляють малий або взагалі відсутній ризик для плода. Проте інформація про вплив бісмуту при вагітності недостатня і тому достовірно визначити ризик немає можливості. З іншого боку, потенційний вплив саліцилатів на плід є складним. Хоча ризик токсичності може бути низьким, хронічний вплив саліцилатів може призвести до істотних несприятливих наслідків для плода. Тому використання бісмуту субсаліцилату в період вагітності слід обмежити  першою половиною вагітності, а далі тільки в кількості, яка не перевищує рекомендованих доз.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Хоча абсорбція неорганічних солей бісмуту є незначною, дослідження з вивчення хронічного впливу   бісмуту тартрату в дозі 5 мг/кг/день виявило у одного з 4 ягнят, народжених лікованими вівцями, низький зріст, відсутність шерсті, екзофтальм, а одна вагітність перервалась. Повідомляється про введення бісмуту цитрату вагітним щурам та кролям в дозі 200 та 1200 мг/кг/день, відповідно.  При цьому не виявляли аномалій в обох видів тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Бісмуту субсаліцилат гідролізується в шлунково-кишковому тракті до солей бісмуту (бісмуту оксихлориду, бісмуту карбонату) та натрію саліцилату. Дві таблетки або суспензія 30 мл сполуки містить 204 мг та 258 мг, відповідно, саліцилату. Неорганічні солі бісмуту, на відміну від органічних комплексів бісмуту, відносно не водорозчинні і слабо абсорбуються системно, проте саліцилати істотно абсорбуються. Біодоступний бісмут концентрується в плаценті і проникає до плода. Бісмут може зв’язуватися з тканинами, найбільше з кістковою (the growth fronts of bone).

Коротке дослідження 1992 року виявило мінімальну абсорбцію бісмуту (не повідомляється концентрація в сироватці) з бісмуту субсаліцилату у 12 здорових індивідів, на відміну від пікового рівня в сироватці 0,50 мкг/мл після дози 216 мг колоїдного бісмуту субцитрату в окремого пацієнта.  Було виявлено деяку абсорбцію бісмуту через нормальну слизову шлунку, але первинна абсорбція відбувається в дванадцятипалій кишці. Інші вважають, що бісмут поглинається тільки в антральному відділі шлунку, а не в іншій частині чи в дванадцятипалій кишці.

В одному випадку використання протидіарейної мікстури, приготованої extempore, з вмістом бісмуту субсаліцилату асоціювалось з бісмутовою  енцефалопатією в 60-річного чоловіка, який приймав невідому кількість препарату протягом 1 місяця. Енцефалопатію діагностували, виявивши на електроенцефалограмі ознаки бісмутової токсичності та концентрацію бісмуту в крові на рівні 72 нг/мл (верхня границя норми становить 5 нг/мл).

Відсутня інформація про несприятливі наслідки для плода при використанні комерційного бісмуту субсаліцилату.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) зареєстрував 15 випадків впливу в І триместрі солей бісмуту (бісмуту субгалат N=13, бісмуту субкарбонат N=1, молоко бісмуту N=1) і жодного випадку з впливом бісмуту субсаліцилату. Ця кількість є малою, однак, не виявлено ознак, які б дали підставу припустити наявність асоціації з вродженими вадами. При використанні в будь-якому терміні вагітності виявлено 144 пари мати-дитина з впливом бісмуту субгалату, в 5  немовлят діагностовано пупкову килу (стандартизований відносний госпітальний ризик 2,6). Ці дані не свідчать про причинний зв’язок.

На відміну від бісмуту саліцилати швидко абсорбуються – понад 90% дози відновлюється в сечі. Даних щодо використання саліцилатів при вагітності у людини, перш за все, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) є достатньо. Основну стурбованість викликає можливість виникнення вроджених вад, підвищення перинатальної смертності від передчасного закриття артеріальної протоки пренатально, внутрішньоутробна затримка росту, інтоксикація саліцилатами.  Підвищений ризик внутрішньочерепних крововиливів у недоношених та маловагових немовлят є потенційним ускладненням впливу аспірину перед пологами, але інші саліцилати, включно з натрію саліцилатом, ймовірно, не представляють ризику, оскільки, як видається, наявність  ацетильного фрагменту потрібна для пригнічення функції тромбоцитів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Не очікується екскреції істотної кількості бісмуту при використанні бісмуту субсаліцилату до грудного молока через слабку абсорбцію бісмуту до системної циркуляції. Однак, саліцилати проникають до грудного молока і повільніше елімінуються з молока, ніж з плазми, співвідношення молоко : плазма становить 0,03 – 0,08 через 3 години і 0,34 – через 12 годин.  Насправді, поглинається менше 1% отриманої матір’ю дози саліцилату.

Проте через потенційні несприятливі ефекти у немовляти на грудному вигодовуванні у 2001 році Американська академія педіатрії рекомендує обережне використання саліцилатів при грудному вигодовуванні.

Тому бісмуту субсаліцилат слід уникати в період лактації через системну абсорбцію саліцилатів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Інтраперитонеальне введення бісмуту субнітрату самцям щурів призвело до акумуляції бісмуту в яєчках (спочатку вважалось, що в лізосомах клітин Лейдига, а потім з’ясувалось, що у макрофагах). Згодом виявлено, що парентеральний вплив бісмуту спричиняв істотне зменшення клітин Лейдига та концентрації тестостерону у потомства.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/bismuth-salts/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501324/).

Адаптовано 01.11.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 02.11.2020 р.