БАЛСАЛАЗИД

Група/призначення:

Антибактеріальні препарати широкого спектру дії. Група сульфаніламідів. Покази: запальні захворювання кишечника (хвороба Крона* та виразковий коліт**).

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: балсалазид.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутній досвід застосування у людини при вагітності. Дані від експериментальних тварин не припускають значного ризику, хоча при цьому використовувались дози, близькі до рекомендованих у людини. Продуктом метаболізму балсалазиду в кишечнику є 5-аміносаліцилова кислота (месалазин), який не асоціюється з вродженими вадами, за винятком одного випадку. Більш того, згідно з рев’ю 2002 року месалазин є безпечним при вагітності. Тому користь для матері при лікуванні балсалазидом перевищує потенційний ризик для плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів з використанням доз, які у 2,4 та 4,7 разів перевищували рекомендовані для людини, відповідно. При цьому не виявляли порушень фертильності та шкоди для плодів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невелика кількість балсалазиду без змін (метаболізму) потрапляє в системну циркуляцію і майже повністю зв’язується з білками (≥99%).

Невідомо, чи балсалазид проникає до плаценти, молекулярна вага це припускає, але малоймовірно, що така мала кількість препарату з високим рівнем зв’язування з білками  попаде до плода.

У 2004 році повідомили про результати вагітностей 113 жінок, які отримували лікування від запальних захворювань кишечника (виразковий коліт (N=39), хвороба Крона  (N=73), неуточнений запальний процес (N=1). Всього проаналізовано 207 вагітностей, з них 100 з лікуванням препаратами 5-аміносаліцилової кислоти (месаламін, сульфасалазин, балсалазид, олсалазин) в будь-який період вагітності. Інші препарати, які приймались, були наступними: преднізон (глюкокортикоїд; N=49), азатіоприн (імуносупресор) або меркаптопурин (антинеопластичний препарат)  (N=101), метронідазол (препарат для лікування протозойних інфекцій; N=27), ципрофлоксацин (антибіотик групи фторхінолонів; N=18), циклоспорин (імуносупресор; N=2). Повідомляється про наступні результати вагітностей 113 жінок: 2 ектопічні, 2 медичні аборти (не уточнені вади розвитку), 16 спонтанних абортів, 6 недоношених немовлят, 85 доношених (1 пара близнюків),  3 великі вроджені вади (2,7%) – атрезія ануса, не уточнена вада серця, незрілість легень, остання по суті, не являється вадою. Автори дійшли висновку, що жоден з препаратів не асоціюється з несприятливими результатами вагітностей.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутній досвід застосування у людини при лактації.

Тільки невелика кількість балсалазиду та його активного метаболіту месаламіну потрапляє до системної циркуляції. Більш того, балсалазид майже повністю зв’язується з білками (≥99%).  Щодо месаламіну, то він в окремих випадках асоціювався з діареєю у немовлят. Тому американська академія педіатрії попереджає про можливі несприятливі наслідки вживання цього препарату при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 21.06.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.06.2016 р.