АМЛОДИПІН

Група/призначення:

Блокатор кальцієвих каналів, селективний антагоніст іонів кальцію.

Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію) — це гетерогенна група лікарських препаратів, що мають антиангінальні та антигіпертензивні властивості, однаковий механізм дії — блокування повільних кальцієвих каналів L-типу, які розміщені в міокарді, провідній системі серця та в гладких м’язах судин.

Покази: комбінована терапія ішемічної хвороби серця (стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія) та артеріальної гіпертензії.

Альтернативні назви / синоніми: норваск.

Діюча речовина: амлодипін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Три повідомлення стосовно 5 вагітностей описують використання амлодипіну при вагітності з наступними результатами: 2 доношені новонароджені, 1 немовля із затримкою розвитку (відсутній зв’язок з препаратом через термін впливу), 1 випадок загибелі плода (причина невідома, але, ймовірно, це вплив інших чинників), 1 новонароджений з рідкісним захворюванням шкіри (сумнівний зв’язок з препаратом).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не продемонстрував тератогенності та ембріотоксичності у щурів та кролів при дозах, у 8 та 23 рази вищих від максимальної рекомендованої для людини, відповідно, в період органогенезу. Однак, призначення щурам 8-кратної дози людини за 14 днів до парування та протягом вагітності призводило до істотного зменшення ваги новонароджених (до 50%), зростання внутрішньоутробної загибелі (п’ятикратне), подовження пологів та переношування вагітності. Однак, така доза не впливала на фертильність у щурів.

Введення щурам з 17-го дня вагітності до пологів найвищої дози амлодипіну – 10 мг/кг/день (порівняно до добової дози для людини до 10 мг/день) – було летальним для деяких плодів та викликало затримку пологів та утруднені пологи у 13 з 24 тварин. Хоча виживання дитинчат було зниженим, серед тих, що вижили дефектів розвитку не спостерігали. Аналогічні результати отримано при дослідженні з високими дозами у мишей.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Зв’язування з білками плазми становить 93%, кінцевий період напіввиведення – 30-50 годин.

Невідомо, чи амлодипін проникає до плаценти, але його молекулярна вага та довгий період напіввиведення припускають трансфер до ембріону та плода.

Повідомлення 1998 року описує незвичний стан новонародженого, чия мама лікувала гіпертензію амлодипіном протягом вагітності. Хлопчик вагою 3,97 кг народився на 39 тижні з меконіальним забарвленням  амніотичної рідини, оцінкою за шкалою Апгар 3 та 8 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно, і потребував кисневої терапії. На 24-й годині життя на тілі з’явились щільні червоні розміром з горошину вузлики, які вимагали аналгезії морфіном (наркотичний анальгетик). Біопсія шкіри виявила голчасті кристали в адипоцитах жирової тканини. На 2-ий день життя спостерігали 2 епізоди генералізованих тоніко-клонічних судом. Хоча загальний стан дитини покращився до кінця першого тижня життя, судоми не повторювались, шкірні зміни відзначали до 9 місяця життя. Причина такого стану невідома.

Повідомлення 2007 року інформує про 3 жінок з гіпертензією з впливом амлодипіну в І триместрі. В першому випадку мама приймала 5 мг/день до 7 тижня, коли відмовилась від такої терапії. Артеріальний тиск залишався добре контрольованим протягом вагітності. На 38 тижні народилась здорова дівчинка вагою 3750 грам з оцінкою за шкалою Апгар 9 та 10 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. Немовля не мало відхилень і у віці 3 місяців. В другому випадку жінка приймала амлодипін до 2 тижня вагітності, коли його замінили атенололом (бета-блокатор) в дозі 50 мг/день. Перед 7 тижнем вагітна відмовилась від лікування взагалі. Артеріальний тиск був добре контрольованим протягом всієї вагітності. На 39 тижні народилась дівчинка із затримкою розвитку, але без інших відхилень (вага 2600 грам, <10 перцентиля) з оцінкою за шкалою Апгар 8 та 9 балів на 1-й та 5-й хвилинах, відповідно. На 20 місяці життя дитина вагою 10 кг все ще мала затримку фізичного та інтелектуального розвитку, слабкість в лівій руці та зжимання кисті. Причина такого стану невідома, але не вважається пов’язаною з впливом препарату. В третьому випадку жінка з полікистозом нирок та гіпертензією приймала імідаприл в дозі 5 мг/день (ангіотензин-перетворюючий фермент) та барнідипін (блокатор кальцієвих каналів) 10 мг/день. Через неефективність контролю артеріального тиску у 8 тижнів вагітності лікування замінили амлодипіном в дозі 5 мг/день. Жінка також приймала сукральфат (засіб для лікування пептичної виразки)  від гострого гастриту та лоразепам (транквілізатор) від тривожного стану і повідомила про випадкове вживання алкоголю. На 12 тижні вагітності при ультразвуковому обстеженні не виявили серцебиття плоду і вагітність перервали.

26-річна жінка з легеневою гіпертензією завагітніла на фоні прийому амлодипіну (доза не зазначена) та варфарину (антикоагулянт). Варфарин замінили еноксапарином (низькомолекулярний гепарин) (термін вагітності невідомий). Пацієнтка до кінця вагітності залишалась на амлодипіні та еноксапарині. На 38 тижні шляхом кесаревого розтину народився   хлопчик вагою 3123 грам з оцінкою за шкалою Апгар по 9 балів.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи амлодипін проникає до грудного молока, але його молекулярна вага та довгий період  напіввиведення припускають трансфер до ембріону та плоду.

Повідомляється про 2 здорових немовлят віком 3 місяці та 1 рік, чиї матері приймали  амлодипін в деякі періоди грудного вигодовування.

Американська академія педіатрії вважає ніфедипін, інший блокатор кальцієвих каналів, сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При дослідженні у щурів  30-денне лікування амлодипіном асоціювалось з несприятливим впливом на чоловічу фертильність включно зі зниженням рівня в плазмі фолікулостимулюючого гормону, тестостерону та істотним зменшенням (23%) щільності сперми, кількості зрілих сперматозоїдів (14%) і клітин Сертолі (9%), підрахованого на зрізі насіннєвого канальця. Дослідження in vitro продемонструвало, що амлодипін істотно знижує  продукцію тестостерону клітинами Лейдига у щурів при концентрації препарату на рівні 100 нмоль та вищих. При дозі 10 нмоль впливу на рівень тестостерону не спостерігали.

Виходячи з невеликої кількості випадків невдалої процедури штучного запліднення виявлено, що ніфедипін та інші антагоністи кальцію, призначені для лікування гіпертензії, асоціюються зі зворотним чоловічим непліддям. Кальцій відіграє важливу роль в активації сперматозоїдів під час запліднення. Пригнічення сперматозоїдів антагоністами кальцію виникає при концентрації, на 2-4 порядки нижчій, ніж у пацієнтів на тривалій терапії.

Коротке повідомлення 2008 року не виявило значного впливу на пераметри сперми у 87 чоловіків, які приймали амлодипін.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 10.11.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.11.2016 р.