АЛЮМІНІЮ ГІДРООКИС

Група/призначення:

Антацидний препарат. Покази: підвищена кислотність, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, гострі і хронічні гастрити.

Алюмінію гідроокис також входить до складу антиперспірантів, засобів для чищення зубів, як ад’ювант до вакцин.

Покази: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, гіперацидні гастрити.

Див. статтю Алюміній.

Альтернативні назви / синоніми: алюміній гідроксид.

Діюча речовина: алюмінію гідроокис.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується зростання частоти вроджених вад розвитку. Хоча токсичність алюмінію добре відома, відсутні докази ризику для плодів жінок з нормальною функцією нирок при застосуванні звичайних доз алюмінійвмісних препаратів.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тестування у мишей з використанням пероральних доз до 768 мг/кг не продемонструвало істотних несприятливих наслідків щодо виживання та розвитку плодів. Одночасне призначення цитрату для покращення абсорбції алюмінію не підвищувало частоти вроджених вад у щурів, але при цьому зростала частота варіацій розвитку та фетотоксичності.

Деякі дослідження у тварин виявили, що призначений матері парентерально алюміній у вигляді різних солей проникав через плаценту і акумулювався в тканинах плода, призводячи до загибелі та резорбції плодів щурів і скелетних аномалій, ослаблення навчання, запам’ятовування, нейромоторного розвитку. Такі наслідки спостерігали після парентерального введення і не виявляли при пероральному призначенні.

Дослідження у щурів та кролів з вакцинами, які містять ад’юванти алюмінію гідроокису не продемонстрували зростання частоти вроджених вад розвитку.

Рев’ю інших досліджень у мишей, щурів та кролів аналізувало, чи введення алюмінію з харчуванням призводить до істотної акумуляції у вагітних тварин та їхніх плодів. Висновки були неоднозначними та суперечливими. Так, при більшості з досліджень, рівень алюмінію у плодів визначали не одразу після впливу, тому він міг виводитись з організму як матері, так і плода, що не дозволяє  чітко оцінити результат.

Інформація щодо впливу на плід:

Практично відсутній досвід застосування у людини.

У 1998 році повідомили про 9-річну дитину з фатальним нейродегенеративним захворюванням, в якої у віці 2 місяців діагностували затримку розвитку. У віці 4 місяців виявлено когнітивні порушення, мультифокальні судоми, спастичну тетраплегію, затримку росту, спастичність. Рентгенологічне дослідження зафіксувало слабку мінералізацію і порушення розвитку кісток таза та кульшових суглобів.

При аутопсії діагностовано атрофію кори головного мозку та виражену дегенерацію центральної нервової системи; генетичних та інфекційних причин не виявлено. Ретроспективне опитування матері прояснило, що вона приймала протягом всієї вагітності в середньому 75 антацидних таблеток щодня – до 15000 мг/день (кожна таблетка містить 200 мг алюмінію гідроокису). Подальше дослідження тканин дитини виявило контамінацію алюмінієм. Хоча результати узгоджуються з токсичністю алюмінію для кісткової системи та головного мозку, цей випадок не може демонструвати причинно-наслідкового зв’язку між впливом алюмінію та захворюванням померлої дитини.

Застосування препарату під час вигодовування:

Алюміній проникає до грудного молока в невеликій кількості.  

Документ ЮНІСЕФ/Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2002 рік зазначив, що гідроксид алюмінію є сумісним з грудним вигодовуванням

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження у щурів та кролів з вакцинами, які містять ад’юванти алюмінію гідроокису не продемонстрували несприятливого впливу на фертильність у самок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 26.11.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.11.2016 р.