АЛЬБІГЛЮТИД

Назва англійською мовою: albiglutide.

Група/призначення: протидіабетичний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: еперзан, танзеум.

Діюча речовина: альбіглютид.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання альбіглютиду в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Препаратом вибору для лікування вагітних з цукровим діабетом є інсулін, тому що інші гіпоглікемічні препарати не так чітко контролюють рівень цукру. Крім того, інсулін не проникає крізь плаценту до плода, усуваючи таким чином несприятливий вплив самого препарату на плід.

Якщо гіперглікемія виникає на ранніх термінах вагітності, вона тісно асоціюється з рядом несприятливих наслідків для матері та плода, включно зі структурними аномаліями. Для попередження таких наслідків американська колегія акушерів-гінекологів рекомендує при діабеті 1 та 2 типів в період вагітності призначати інсулін, а також при гестаційному діабеті, якщо дієта не допомагає.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у мишей. При введенні вагітним тваринам доз, які у 39 разів перевищували клінічні дози, виходячи з AUC* спостерігали материнську токсичність (зменшення ваги тіла та споживання їжі). Такого рівня дози при впливі в період органогенезу спричиняли постімплантаційні втрати та формування хвилястих ребер. Ці ж дози, введені на 6-17 дні вагітності, призводили до зменшення ваги тіла, зневоднення перед відлученням, апатію, затримку баланопрепуціального поділу. Всі дози, призначені в період з 15-го дня вагітності до 10 дня лактації підвищували частоту захворюваності та смертності, що відповідає синдрому лактаційного ілеусу, який має сумнівне значення у людини.

Досліджень карциногенності не проводилось. Дослідження у щурів з іншими агоністами GLP-1 рецепторів асоціювались з С-клітинними пухлинами щитоподібної залози, проте клінічне значення цих знахідок не відоме.  Досліджень генотоксичності не проводилось. Зазначені вище дози при дослідженні фертильності асоціювались з порушення естрального циклу та материнською токсичністю.

Інформація щодо впливу на плід:

Альбіглютид вводиться підшкірно один раз на тиждень. Це агоніст рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), який призначається в якості додатку до дієти та фізичних вправ для покращення глікемічного контролю у дорослих з діабетом 2 типу. Період напіввиведення становить приблизно 5 днів, інформація про рівень зв’язування з білками плазми відсутня. Інші препарати цього класу: дулаглутид, ексенатид, ліраглутид.

Невідомо, чи альбіглютид проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає обмеження такого трансферу, якщо він взагалі відбувається. Однак, довгий період напіввиведення може посилювати вплив на плід, особливо  в ІІІ триместрі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання альбіглютиду в період лактації. Молекулярна вага припускає обмежену екскрецію препарату до грудного молока, якщо вона взагалі відбувається. Однак, навіть якщо препарат проникне до грудного молока, ймовірно, він перетравиться в шлунково-кишковому тракті немовляти.

Найчастішими несприятливими наслідками у дорослих при лікуванні цим препаратом були інфекції верхніх дихальних шляхів, діарея, нудота. Тому, якщо жінка в період грудного вигодовування отримує цей препарат, немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 09.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.06.2021 р.