ОНДАНСЕТРОН

Назва англійською мовою: ondansetron.

Група/призначення:

Антиеметичний засіб. Селективний антагоніст 5-НТ3 серотонінових рецепторів. Схвалений для лікування нудоти та блювоти, спричиненої хіміотерапією, радіотерапією, після хірургічного втручання. Також призначається вагітним з приводу токсикозу

Також при призначенні ондансетрону рекомендовано проводити моніторинг серцевої діяльності вагітної (електрокардіографію).

Альтернативні назви / синоніми: зофран, zuplenz.

Діюча речовина: ондансетрон.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний, принаймі, в І триместрі.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Два великі національні дослідження (Данія та Швеція) виявили значне збільшення частоти серцевих аномалій при використанні ондансетрону в І триместрі. Також велике національне дослідження в США виявило підвищений ризик орофаціальних розщілин, але невроджених вад серця. Ондансетрон, зазвичай, призначається в період органогенезу, коли спостерігається пік проявів токсикозу вагітних. У випадку необхідності призначення ондансетрону для матері, слід уникати цього в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів та кролів з пероральними дозами, які у 6 разів та 24 рази перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини відповідно не продемонстрували неспричтливого впливу на фертильність та розвиток плоду. Не виявлено карциногенності та мутагенності.

Інформація щодо впливу на плід:

РЕЗУЛЬТАТИ ТЕРАТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

Великі вроджені вади загалом: не виявлено асоціації з плікуванням матерів 3277 новонароджених ондансетроном у І триместрі (когортне дослідження на основі програми Medicaid (США). Аналогічні дані від шведського дослідження в групі 1349 немовлят, чиї матері отримали рецепт на ондансетрон на дуже ранніх термінах вагітності, 1233 – у І триместрі данського дослідження з вивчення бази рецептурних призначень, 211 – за даними австралійського, пов’язаного з рецептурними базами дослідження. 90% матерів  922 новонароджених лікували гіперемезис ондансетроном в І триместрі без істотного підвищення частоти вроджених вад в порівнянні з контрольною групою. Мета-аналіз доступних досліджень не продемонстрував підвищеного ризику вроджених вад.

Кардіоваскулярні аномалії: шведське дослідження повідомило про підвищення ризику (співвідношення шансів 1,62, 95% ДІ 1,04-2.54), особливо дефекти перетинок серця (відносний ризик 2,05, 95% ДІ 1,19-3,28) – серед 1349 немовлят, чиї мами отримали рецепт на ондансетрон на ранньому терміні вагітності. Аналіз випадок-контроль 303 дітей з вродженими вадами серця показав зв’язок з лікуванням матері ондансетроном в І триместрі (співвідношення шансів 1,43, 95% ДІ 1,28-1,61) – за рахунок дефекту міжшлуночкової перетинки  (ДМШП) (1,29, 95% ДІ 1,03-1,61), дефекту міжпередсердної перегортинки (ДМПП) (1,49, 95% ДІ 1,32-1,69), атріовентрикулярного септального дефекту (2,71, 95% ДІ 1,62-4,52), інших (1,75, 95% ДІ 1,39-2,20). В той же час не було виявлено такої асоціації серед 1345 немовлят з ДМШП та 1205 з вторинним ДМПП в дослідженні з запобігання вродженим вадам розвитку (the National Birth Defects Prevention Study) та серед 1327 дітей з ДМШП і 364 з вторинним ДМПП в дослідженні the Slone Birth Defects Study. Не виявлено асоціації і в данському дослідженні з охопленням 1233 жінок, які лікувались в І триместрі.

Розщілна піднебіння: когортне дослідження від Medicaid США виявило вищу за очікувану частоту серед 88465 новонароджених, чиї мами отримували в І триместрі ондансетрон (відносний ризик 1,24, 95% ДІ 1,03-1,48, n=124). Аналогічна асоціація з розщілиною піднебіння отримана в двох дослідженнях від the National Birth Defects Prevention Study –  525 та 418 дітей – відносний ризик 2,4, 95% ДІ 1,2-4,8 та 1,6, 95% ДІ 1,1-2,3 відповідно. В той же час дослідження the Slone Birth Defects Study не знайшло такого зв’язку з ондансетроном серед 287 немовлят з розщілиною піднебіння, а також іншими проектами з охопленням 1590 та 1068 дітей з розщілинами піднебіння.

Інші вади розвитку: 1) діафрагмальна кила – вища за очікувану частота лікування ондансетроном в І триместрі матерів 464 дітей (співвідношення шансів 1,40, 95% ДІ 1,05-1,87), подібні дані в the National Birth Defects Prevention study (1,5, 95% cДІ 1,0-2,4). На противагу цим даним – жодного випадку діафрагмальної кили в групі 1349 та 1233 новонароджених з пренатальним впливом ондансетрону в ході датських та шведських досліджень; 2) агенезія/дизгенезія нирок у 159 немовлят – частіша за очікувану частота використання в І триместрі ондансетрону – the Slone Birth Defects Study (1,8, 95% ДІ 1,4-13,0), аналогічні дані від 8638 немовлят з аномаліями збиральної системи нирок (1,07, 95% ДІ 1,00-1,16) -від бази даних медичного страхування США; але рідко зустрічались ці аномалії серед 1349 або 1233 немовлят, які отримували ондансетрон, у шведських і датських дослідженнях; 3) аномалії вуха та органів дихання – (відносний ризик 1,67, 95% ДІ 1,17-2,37) та  (відносний ризик=1,13, 95% ДІ 1,01-1,28) серед 88 446 немовлят, матері яких отримували ондансетрон за рецептом під час І триместру вагітності в когортному дослідженні Medicaid США; не виявлено такого зв’язку в шведському і датському дослідженнях. 

Спонтанні аборти, мертвонародження, інші результати вагітностей: у жінок, які приймали ондансетрон з приводу гіперемезис гравідарум відмічено нижчу частоту самовільних переривань І триместру (співвідношення шансів 0,09, 95% ДІ 0,06-0,13) та більшу кількість ніроджених живими (3,59, 95% ДІ 2,91-4,44) в порівнянні з жінками з таким самим станом без лікування цим препаратом – згідно опитування ретроспективного когортного дослідження (2016). Подібні дані щодо самовільних абортів отримано і в ході проспективного когортного дослідження з охопленням жінок, які з приводу токсикозу приймали ондансетрон і звернулись в тератологічну службу (2017). Інші дослідження не виявили асоціації ондакнсетрону з самовільним перериванням, передчасним народженням, мертвонародженням, зниженням ваги новонароджених (2004, 2013, 2016).

Продемонстровано  плацентарний трансфер ондансетрону в І триместрі.

Окремі випадки, пов’язані з використанням ондансетрону у вагітних:

Повідомляється про 21-річну першовагітну з важкими проявами токсикозу, яка безуспішно лікувалась протягом 4 тижнів, починаючи з 6 тижня наступними препаратами: метоклопрамідом 10 мг внутрішньовенно тричі на день (стимулятор перистальтики), дименгідринатом ректально 100 мг двічі на день та внутрішньовенно (антигістамінний препарат). Стан плода та матері було визнано загрозливим і, починаючи з 11 тижня, призначено ондансетрон внутрішньовенно 8 мг тричі на день на 14 днів. На другий день терапії спостерігали значне покращення стану вагітної. Жінка народила здорову дівчинку вагою 3,2 кг.

Інше повідомлення інформує про 22-річну вагітну з нефротичним синдромом. Лікування ондансетроном розпочали на 30 тижні – 8 мг внутрішньовенно тричі на день протягом одного дня, далі – перорально до 33 тижня (доза не зазначена). Народилась здорова дитина шляхом планового кесаревого розтину вагою 2,05 кг.

У 2004 році повідомили про випадок кишкової непрохідності у вагітної після прийому ондансетрону протягом 3 місяців при вагітності. Після припинення прийому препарату та зникнення непрохідності народилась здорова дитина у віці 41 тижня. Кишкова непрохідність вважається побічним ефектом ондансетрону також згідно з іншими повідомленнями.

У 2008 році повідомили про транзиторні екстрапірамідні порушення у недоношеного немовляти, чия мама приймала циталопрам  та ондансетрон на пізніх термінах вагітності. Такий побічний ефект пояснюється впливом 2 препаратів.

Повідомляється про внутрішньовенне введення ондансетрону в дозі 8 мг двічі на день вагітній у терміні 14 тижнів після 6 тижнів безуспішного лікування з перервами прометазином, прохлорперазином, метоклопрамідом, внутрішньовенною гідратацією. Ондансетрон контролював блювоту, але не нудоту. Через 2 дні жінку перевели на пероральний прийом препарату в дозі 4 мг 1-2 рази на день до 33 тижня вагітності. Нудота тривала до кінця вагітності, блювота – періодично. Жінка народила здорового хлопчика вагою 2,7 кг на 39 тижні вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Застосування ондансетрону матерям, які годують груддю після пологів недостатньо вивчено, але препарат призначений для застосування немовлятам віком від 1 місяця. Комп’ютерна модель продемонструвала, що кількість медикаменту в грудному молоці   нижча за клінічну дозу.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату тестування у щурів при дозах, які у 3,8 разів перевищували рекомендовану для людини внутрішньовенну дозу – 15 мг/кг/день перорально не призводило до порушень фертильності. Відсутня інформація про вплив на фертильність у людини.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
4. https://www.drugs.com/pregnancy/ondansetron.html. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
5. Інформаційна система “Teratogen Information System (TERIS)”.
6. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500798/. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.
7. https://www.webmd.com/baby/what-to-know-about-taking-zofran-for-morning-sickness. Інформація з сайту WebMD.
8. https://www.rxlist.com/ondansetron-hydrochloride-drug.htm#warnings. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.

Адаптовано 30.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.05.2023 р.