Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МЕТОКЛОПРАМІД

Група/призначення:

Стимулятор перистальтики. Блокатор допамінових і серотонінових рецепторів, регулює і координує рухову активність верхнього відділу ШКТ, підвищує тонус шлунка і кишечника, прискорює випорожнення шлунка, зменшує гастростаз, перешкоджає пілоричному та езофагеальному рефлюксу, стимулює перистальтику кишечника, має проти блювотну дію, нормалізує виділення жовчі, усуває дискінезію жовчного міхура.

Альтернативні назви / синоніми: церукал.
Діюча речовина: метоклопрамід.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з експериментів на тваринах та даних про застосування у людини не очікується зростання частоти вроджених вад розвитку при прийомі метаклопраміду при вагітності. Призначається на будь-якому терміні вагітності без несприятливих наслідків для ембріона, плода чи новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не виявлено тератогенного впливу в мишей, щурів чи кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Після одноразової дози препарату при вагітності відмічали підвищення рівня пролактину в крові вагітної, але рівні тиротропіну та соматотропного гормону не змінювалися. Препарат проникає через плаценту.  Коли препарат призначався до кесарського розтину у новонародженого не виявлялися клінічно значимі ефекти  навіть при концентрації препарату в його плазмі, яку можна було визначити. У рідких випадках при призначенні метоклопраміду до оперативного втручання спостерігали бронхоспазм та гостру дистонічну реакцію. У двох вагітних, яким призначили препарат з протиблювотною ціллю, розвинулися екстрапірамідні явища, в тому числі дистоніко-дискінетичні рухи шиї та голови. У двох інших випадках при лікуванні блювоти вагітних метоклопрамідом на 10 та 13 тижнях вагітності проявилась інтермітуюча порфірія та психічні відхилення, які зникли після припинення прийому препарату. Обидві жінки народили здорових дітей.

При обстеженні дітей у 200 жінок, які лікувалися від нудоти та блювоти метоклопрамідом та іншими ліками І або ІІ триместрах, не виявлено зростання частоти вроджених вад розвитку.

За даними спостереження Michigan Medicaid recipients, яке охопила 229 101 закінчену вагітність за період 1985-1992 років, виявлено 192 випадки вживання метоклопраміду в І триместрі. Зареєстровано 10 великих вроджених вад розвитку (при очікуваних 8) – 5,2 %. Ці дані не підтримують думку про залежність виявлених вад від прийому препарату під час вагітності.

Серед 126 жінок, які приймали метоклопрамід в І триместрі, зареєстровані наступні результати вагітностей: 6 самовільних переривань, 9 медичних переривань, 5 передчасних пологів, 5 дітей з вродженими вадами (2 випадки персистуючої артеріальної протоки, 2 дефекту міжшлуночкової перетинки, гіпоспадія). Ці дані не відрізняються від контрольної групи та загальної популяції (2000 рік).

Дослідження з використанням адміністративних баз даних у системі охорони здоров’я не виявили збільшення вад розвитку серед 3458 вагітностей з вживанням  метоклопраміду в I триместрі.

Аналіз скандинавської бази даних виписаних рецептів за період 1991-1996 років виявив 309 жінок з одноплідною вагітністю, які отримали рецепти на метоклопрамід під час вагітності. При порівнянні результатів вагітностей в цій групі з результатами 13327 інших вагітностей не було знайдено суттєвих розбіжностей частоти вад розвитку, маси тіла, передчасних пологів.

Подібне повідомлення з Данії також свідчить про відсутність несприятливих результатів вагітностей при вживанні метоклопраміду в І триместрі.

Дослідження випадок – контроль Національної служби попередження вроджених вад розвитку (National Birth Defects Prevention Study) не виявило статистично значимих асоціацій між вживанням метоклопраміду при вагітності та розщілинами обличчя або гіпоспадією при невеликій кількості обстежених.

Застосування препарату під час вигодовування:

Вживання метоклопраміду підвищує продукцію грудного молока, але препарат проникає в молоко і виявляється в плазмі немовляти. Співвідношення препарату в молоці та плазмі становить 2,0.

У матерів виявляли депресію та перепади настрою при вживанні препарату. Метоклопрамід призначають прийомним матерям, які хочуть годувати дитину грудним молоком.

Деякі автори вважають, що призначення метоклопраміду є найбільш ефективним методом індукції лактації. Обстеження 23 жінок, які передчасно народили і для стимуляції приймали 10 мг препарату тричі в день протягом 17 днів, не показало значне покращення продукції молока. Інше дослідження виявило, що ефективною дозою для стимуляції лактації є  20-45 мг/день.

У двох випадках повідомляється про незначний кишковий дискомфорт у новонароджених при призначенні їм препарату.

Хоча доза препарату для новонародженого відносно низька (<45 мг/кг/день), одне з клінічних досліджень припускає, що вона спричиняє зростання рівня пролактину у новонародженого. Повідомлення про наслідки довготривалого прийому препарату для новонародженого відсутні.

Американська академія педіатрії вважає метоклопрамід препаратом з невідомим ефектом на немовлят, але його прийом допускається, оскільки він є блокатором допамінових рецепторів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Гіперпролактинемія може асоціюватися з порушенням менструацій та безпліддям у жінок. Хоча аменорея/галакторея у жінок та імпотенція у чоловіків пов’язані з вживанням метоклопраміду оголошені виробником, немає повідомлень про вплив препарату на фертильність.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
  3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
  4. Сайт “Motherisk: Treating the Mother – Protecting the Unborn” (http://www.motherisk.org/).

 

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 24.06.2015 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати