ЛІОТИРОНІН
Група/призначення:
Гормони щитоподібної залози, тиреоїдні гормони. Синтетичний гормон щитовидної залози, лівообертаючий ізомер трийодтироніну (Т3).
Т3 — біологічно активна форма тиреоїдних гормонів щитоподібної залози. Від 1/3 до 1/5 загальної кількості тиреоїдних гормонів, що виробляються щитоподібною залозою, надходить у кров відразу у формі трийодтироніну. Решта 2/3-4/5 надходить в кров у формі біологічно малоактивного тироксину, що є фактично прогормоном. Але в периферичних тканинах тироксин за допомогою металоферментів селен-залежною монодейодиназою піддається дейодуванню, конвертується в трийодтиронін.
Покази: замісна терапія при гіпотиреозі будь-якого генезу (первинні та вторинні гіпотиреози, у тому числі після операцій з приводу зоба та після терапії радіоактивним йодом); профілактика рецидивів зоба після резекції щитоподібної залози з приводу еутиреоїдної струми; доброякісний еутиреоїдний зоб; супутня терапія при тиреостатичному лікуванні гіпертиреозу після досягнення еутиреоїдного функціонального стану; супресивна та замісна терапія при злоякісній пухлині щитоподібної залози, переважно після тиреоїдектомії; супресивний тест щитоподібної залози.
Альтернативні назви / синоніми:
Т3, трийодтиронін, цитомел.
Діюча речовина: Т3.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації: сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Ліотиронін (Т3) сумісний з усіма термінами вагітності. Не лікований або недолікований гіпотиреоз у матері асоціюється з низькою вагою, прееклампсією, відшаруванням плаценти та порушенням психоневрологічного розвитку дітей. Враховуючи дані отримані від експериментальних тварин та досвід, застосування у людини, не очікується, що трийодтиронін підвищує ризик вроджених вад розвитку.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Є кілька повідомлень про призначення вагітним експериментальним тваринам Т3. У вагітних морських свинок це спричиняло зоб, але не вроджені вади розвитку у потомства; у мишей – резорбцію кісток плодів.
Особливу увагу приділили з’ясуванню ролі екзогенних гормонів щитоподібної залози в дозріванні легенів у передчасно народжених плодів. Експерименти у тварин припустили, що ці гормони, включаючи Т3, підсилюють ефект кортикостероїдів у збільшенні розтяжності легенів та виживанні недоношених. Модель кролів була особливо корисною в демонстрації вигоди від призначення Т3 вагітним тваринам. Про можливі негативні наслідки такого лікування нічого невідомо.
Інформація щодо впливу на плід:
Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) із залученням 34 вагітних з вживанням Т3 в І триместрі не виявив несприятливих наслідків та асоціацій з вродженими вадами.
Нелікований гіпотиреоз призводить до несприятливих результатів вагітності. Недостатня концентрація гормонів щитоподібної залози асоціюється з порушенням розвитку, ураженням нервової системи в неонатальному та дитячому віці (запам’ятовування, читання, увага, мова).
Застосування препарату під час вигодовування:
Дослідження щодо лактації у молочної худоби продемонструвало, що Т3 проникає в грудне молоко в невеликій кількості; співвідношення молоко: плазма складає 0,15-0,25. Телята таким чином отримували 4-5% Т3 з молоком.
Дослідження у людини підтвердили, що молоко містить малу кількість Т3, а співвідношення молоко:плазма складає 0,36. При дозріванні молока вміст Т3 збільшується. Тобто, грудне молоко не містить достатньої для немовлят кількості гормонів щитоподібної залози.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
У чоловіків.
Рецептори до Т3 знайдені в клітинах Сертолі у щурів, а додавання Т3 до культури клітин Сертолі* знижує продукцію андрогензв’язаного білка, що припускає певну роль гормону в регуляції функції клітин Сертолі. Екзогенний Т3 виявляли в спермі биків, але значення цієї знахідки незрозуміле. У кролів гіпертиреоідизм, індукований введенням Т3 протягом 5 тижнів, знижував продукцію сперми без порушення лібідо, відновлення наступало через 13 тижнів.
*Клітини Сертолі (син. сустентоцити, підтримуючі клітини) – соматичні клітини, розташовані в звивистих канальцях сім’яників ссавців; різновид інтерстиціальних клітин, частина гемато-тестикулярного бар’єру, розвиваються навколо чоловічих гамет. |
У жінок.
Найкраще вивчено на прикладі свиней. Рецептори до Т3 виявлені в зернистих клітинах, де Т3 ймовірно, стимулює продукцію прогестерону, одночасно пригнічуючи активність ароматази. Даних про вплив екзогенного Т3 на репродуктивну функцію жінок немає.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.