ЛСД

Група/призначення:

Галюциноген. Напівсинтетична психоактивна речовина з родини лізергамідів. Рекреаційний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: лізергід.

Діюча речовина:

Діетиламід d-лізергінової кислоти.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні дані свідчать, що вживання чистого  діетиламіду d-лізергінової кислоти не призводить до хромосомних аномалій, спонтанних абортів, вроджених вад. Відсутня інформація про аномалії плода при призначенні чистого ЛСД під медичним наглядом. Попередні повідомлення про вроджені вади стосуються пацієнтів, які нелегально приймали ЛСД та інші заборонені препарати, а також зазнали впливу інших факторів. Довготривалі спостереження за дітьми, які зазнали пренатального впливу ЛСД не проводились.

Особи, які зловживають ЛСД,  паралельно приймають інші речовини та препарати, такі як марихуана, опіати, алкоголь, амфетаміни, барбітурати, кокаїн, тощо. Тому практично неможливо проаналізувати вплив самого ЛСД. Доступні кілька випадків прийому препарату під медичним наглядом.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у щурів та кролів не продемонстрували несприятливих наслідків, за винятком загибелі плодів при високих дозах. Однак, у різних штамів мишей та хом’яків призначення ЛСД асоціювалось із зростанням частоти вроджених вад центральної нервової системи та очей.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи ЛСД проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає. У мишей продемонстровано пасаж ЛСД до плаценти з досягненням концентрації на ранніх термінах вагітності в 5 разів вищої, ніж на пізніх термінах.

Стурбованість щодо впливу ЛСД на плід насамперед виникає стосовно пошкодження хромосом, підвищення ризику вроджених вад та спонтанних абортів.

У 1967 році вперше заявили про здатність ЛСД спричиняти хромосомні аномалії.  Оскільки такі аномалії можуть призвести до карциногенних, мутагенних, тератогенних ефектів у нинішньому або наступних поколіннях, наступні 7 років були опубліковані результати 25 досліджень. Ці дані узагальнені в 3 рев’ю, опублікованих у 1970 роки. При застосуванні чистого ЛСД хромосомні розриви спостерігали у 14%, при вживанні забороненого ЛСД  – 49%, але в цій групі жінки також вживали інші препарати і такий результат не можна пояснити тільки впливом самого ЛСД.

Дослідження 1974 року з охопленням 50 пацієнтів психіатрії, які отримували під контролем чистий ЛСД з різними інтервалами не виявило пошкодження хромосом. Проводили хромосомний аналіз в групі цих пацієнтів та в контрольній групі, аналогічній за параметрами без впливу ЛСД. Між двома групами не виявлено значимої різниці в частоті хромосомних аномалій.

Також повідомляється про 2 жінок, які отримували чистий ЛСД з медичною ціллю перед вагітністю. У здорових дітей не виявили ознак порушення хромосом.

У 1070 році опублікували результати досліджень щодо можливої індукції перинатальних втрат ЛСД. Це дослідження включило 148 вагітностей (81 пацієнтку), серед яких або батько (N=60), або мама (N=21) приймали ЛСД. При 12 вагітностях вплив відбувався до та під час вагітності. Серед 136 вагітностей, при яких вплив відбувався тільки перед заплідненням, в 118 випадках призначався ЛСД (медична група), а при 18 – приймався ЛСД як за медичним призначенням, так і як рекреаційний (комбінована група). Частота спонтанних абортів в обох групах склала 14% (17 з 118) та 28% (5 з 18), відповідно. При 83 вагітностях тільки батько приймав ЛСД. Якщо виключити ці вагітності, то частота самовільних втрат становила 26% (11 з 43) та 40% (4 з 10) в медичній та комбінованій групах, відповідно.  Серед тих 12 вагітностей, де ЛСД приймався до та при вагітності 3 були в медичній групі та 9- в комбінованій. В цих випадках частота спонтанних абортів була 33% (1 з 3) та 56% (5 з 9). Однак, в комбінованій групі була зарахована 1 жінка з 5 абортами і 1 народженою живою дитиною; якщо її виключити з аналізу, то частота втрат буде нульовою. В медичній групі кількість перинатальних втрат була високою (26%, 12 з 46). Однак, 25 вагітностей протікали на фоні психотерапії, а 21 – як експеримент з ЛСД. Кількість спонтанних переривань в психотерапевтичній групі була вдвічі вищою, ніж в експериментальній – 36% (N=9) та 14% (N=3), відповідно.

Перше повідомлення про вроджені вади розвитку, асоційовані з ЛСД з’явились 1967 році. Це був мегаколон, правда, в медичній літературі цей випадок ніколи не згадувався.  Також у 1967 році  в медичній літературі повідомляється про перший випадок вродженої вади – дівчинка з синдромом однобічної аплазії малогомілкової кістки.  Мама приймала ЛСД 4 рази між 25 та 98 днями вагітності, тобто одна з доз приймалась в період найактивнішої диференціації нижньої кінцівки. Ознаки синдрому включали наступне: аплазію малогомілкової кістки, переднє випинання вкороченої великогомілкової кістки, вкорочення та вивих стегна.

У 1968 році повідомили про другий випадок дефекту кінцівок при вживанні ЛСД. Дитина з відсутністю  руки у мами, яка приймала ЛСД до та на ранніх термінах вагітності, а також палила марихуану, в І триместрі лікувала нудоту дицикломіном (антихолінергічний засіб), доксиламіном (блокатор H₁-гістамінових рецепторів), піридоксином (вітамін В₆).

У 1969 році повідомили про немовля з дефектами кінцівок внаслідок вживання мамою ЛСД та марихуани. Це були наступні дефекти: синдактилія правої кисті з вкороченням пальців, відсутність фаланги пальця лівої кисті, клишоногість зліва. Ці автори повідомили про немовля з редукційними вадами (відсутність 3-го пальця лівої руки, 3-го пальця лівої стопи). Проте дехто вважає, що такі дефекти могли бути результатом амніотичних перетяжок.

Дефекти кінцівок та затримку внутрішньоутробного розвитку спостерігали у дитини, мама якої вживала ЛСД, марихуану, метадон (наркотичний анальгетик), тютюн, погано харчувалась. Аномалії включали: часткову адактилію кистей і стоп, синдактилію інших пальців, дефекти розвитку ніг та передпліччя.

Дослідження з охопленням 140 жінок, які вживали ЛСД та марихуану при 148 вагітностях виявило великі вроджені вади у 8 з 83 народжених живими та у 4 ембріонів серед 14 індукованих абортів. Частота вроджених вад була 8,1% (12 з 148) і, можливо, вища, якби всі переривання були враховані. Тільки 1 дитина серед народжених живими мала дефекти кінцівок (відсутність обох стоп), закриту розщілину хребта та гемангіоми. Інші 7 вад в групі народжених живими були наступними: мієломенінгоцеле з гідроцефалією в 3 дітей (в одному випадку також клишоногість); тетрада Фалло; гідроцефалія; нейробластома правої нирки та гідроцефалія; застійна серцева недостатність.

У хлопчика, мама якого приймала ЛСД до та при вагітності, діагностовано дефект кінцівок серед наступних багатьох вад: відсутня ліва рука, синдактилія, аненцефалія з ектопічною плацентою, розщілина губи та піднебіння, колобома райдужки, катаракта, помутніння рогівки з васкуляризацією.

Вроджені вади розвитку діагностували у 11 серед 120 немовлят, народжених живими (за результатами дослідження, яке наводилось раніше відносно самовільних переривань). У 9 з 11 випадках це були дефекти кінцівок (в більшості випадків легкі дефекти, які корегували спеціальним взуттям). Здається, жодна з цих вад не асоціюється з прийомом ЛСД.

Випадки вроджених вад очей. У немовляти, мама якого приймала ЛСД, марихуану, мепробамат (транквілізатор), амфетаміни, гідрохлортіазид протягом вагітності виявили генералізовану гіпотонію, пронизливий крик, брахіцефалію з широкими черепними швами,  двобічні кефалогематоми, зменшене праве око з катарактою, перекривання другого та третього пальців ноги. 2 інші випадки вроджених вад очей описали у 1978 та 1980 роках. Недоношена дівчинка народилась у 16-річної мами, яка приймала в І триместрі ЛСД, кокаїн, героїн. Дитина померла через годину після народження і мала мікрофтальм, внутрішньоочний хрящ, катаракту, гіперпластичний кришталик, дисплазію сітківки. Крім цього – гіпоплазію лівої легені, дефект діафрагми. Другий випадок – недоношена дівчинка у матері, яку спостерігали в програмі метадону, яка також вживала ЛСД. У немовляти була ізольована лівобічна анофтальмія.

Різноманітні вроджені вади описали після пренатального впливу ЛСД.

• 1) Повна екстрофія сечового міхура, епіспадія, двобічні пахові кили (мама приймала ЛСД (12-15 разів в терміні за 2 місяці до запліднення – 2,5 місяців вагітності), марихуану, мефентермін;
• 2) Дівчинка з множинними вадами: коротка шия, зменшення лівої половини грудної клітини, опуклий живіт через виражений тораколюмбарний лордоз, тораколюмбарний рахішизис, довгі пальці, клишоногість, дефекти сечової системи та головного мозку (дитина померла у віці 41 дня життя; мама приймала ЛСД в період запліднення). Оскільки цей випадок незвичних дефектів  – спондилоторакальна дисплазія – синдром Ярхо-Левіна (Jarcho-Levin) успадковується аутосомно-рецесивно, його важко асоціювати з ЛСД.
• 3) Дівчинка з множинними вадами, співставними з трисомією по 13-й хромосомі (D/D транслокація) – мама приймала ЛСД за 9 місяців до вагітності, а також вживала марихуану, барбітурати, амфетаміни протягом вагітності і, можливо, до вагітності.

У 1971 році  описали 47 немовлят, батьки яких приймали ЛСД. У 30 випадках це були матері, які крім того приймали інші препарати. У 8 немовлят (17%) зареєстровані наступні вади: тимчасова втрата слуху та дефект міжшлуночкової перетинки; коркова сліпота; трахеоезофагеальний свищ; вроджена вада серця (не уточнена); вроджена нейробластома; спастична диплегія; судоми (2 випадки).

На противагу цьому, ряд досліджень щодо материнського та батьківського вживання ЛСД дійшов висновку про відсутність причинного зв’язку між ЛСД та вродженими вадами.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутній досвід застосування у людини.

Молекулярна вага ЛСД припускає проникнення в грудне молоко. Оскільки ЛСД впливає навіть при дуже низьких концентраціях, він заборонений при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

 Особи, які вживають ЛСД в якості рекреаційних ліків, з більшою ймовірністю також приймають коноплю, алкоголь, тютюн, не дотримуються здорового способу життя. Тому дуже важко ідентифікувати специфічні репродуктивні наслідки будь-якого рекреаційного препарату.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 15.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.03.2016 р.