БЕБТЕЛОВІМАБ

Назва англійською мовою: Bebtelovimab.

Група/призначення:

Людське моноклональне антитіло. Механізм дії препарату полягає у зв’язуванні з білком шиповидних відростків оболонки вірусу SARS-CoV-2, подібно до інших моноклональних антитіл, які були дозволені для лікування хворих з високим ризиком легкої та середньої важкості COVID-19, продемонструвавши зниження ризику госпіталізації або/та смертності. Бебтеловімаб є нейтралізуючим моноклональним антитілом IgG1 людини, виділеним від хворого, що одужав від COVID-19.

У лютому 2022 року FDA надала дозвіл на екстрене використання бебтеловімабу у випадках лікування COVID-19 легкого та середнього ступеня тяжкості (FDA Emergency Use Authorization (EUA).

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: бебтеловімаб.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний у випадку необхідності лікування.

Рекомендації при лактації:

Сумісний з моніторингом стану немовляти.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Для оцінки асоційованого з препаратом ризику великих вроджених вад, самовільних переривань, несприятливих результатів для матері і плода даних недостатньо. Бебтеловімаб слід використовувати в період вагітності тільки у тому випадку, коли користь перевищує потенційний ризик для матері і плода. Вагітним не потрібно корегувати дозу.  Інші імуноглобуліни вважаються відносно безпечними.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Неклінічних досліджень репродуктивної токсичності не проводилось. Дослідження перехресної реактивності тканин з використанням тканин плода людини не продемонструвало клінічного занепокоєння.

Антитіла до імуноглобуліну G1 (IgG1) людини проникають через плаценту, тому такий трансфер очікується для бебтеловімабу. Вплив у такому випадку на плід невідомий.

Згідно з настановами американських національних інститутів здоров’я щодо лікування COVID-19 препарати бебтеловімаб та молнупіравір рекомендуються як альтернативні варіанти терапії, їх слід призначати тільки у випадку недоступності препаратів, яким надається перевага (ремдесивір, паксловід).

FDA надано дозвіл для використання, виходячи з даних, отриманих in vitro, в яких бебтеловімаб показав активність проти всіх циркулюючих варіантів Omicron та клінічної ефективності, продемонстрованої в другій фазі малого  клінічного дослідження у пацієнтів з легким та помірним перебігом COVID-19 з низьким ризиком прогресування захворювання. Проте даних про третю фазу клінічних досліджень  немає.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про застосування бебтеловімабу в період лактації у людини. Оскільки бебтеловімаб є великою білковою молекулою, ймовірно, до грудного молока потрапить дуже мала кількість. Також, ймовірно, препарат руйнується в шлунково-кишковому тракті новонародженого, тому абсорбція є мінімальною. Подібні анти-SARS-CoV-2 моноклональні антитіла використовували в період вагітності та лактації в однієї жінки без негативних наслідків. Допоки не буде отримано більше інформації, бебтеловімаб слід використовувати з обережністю в період грудного вигодовування, особливо недоношених немовлят.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Bebtelovimab Monograph for Professionals. Інформація з бази даних “Drugs.com”.
2. Bebtelovimab (bebtelovimab): Uses, Dosage, Side Effects, Interactions, Warning. Інформація з бази даних “RxList” мережі WebMD.
3. COVID-19 Treatment Guidelines Panel. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Treatment Guidelines. Hастанови американських національних інститутів здоров’я (National Institutes of Health). Accessed 09.2022.
4. Overview of Therapeutics Authorized or Approved for the Prevention of COVID-19 Infection or Treatment of Mild-Moderate COVID-19 – Bebtelovimab | Lilly COVID-19 Treatment. Огляд управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів США.
5. COVID-19 Treatments and Medications. Сайт Центрів з контролю та профілактики захворювань в США (CDC).
6. Bebtelovimab. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)”.

Адаптовано 12.09.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської терапії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.09.2022 р