ЦЕТИРИЗИН

Група/призначення:

Антигістамінний препарат ІІ покоління, селективний Н1-блокатор. Це основний великий метаболіт гідроксизину (антигістамінний препарат).

Також в якості антигістамінного препарату використовується енантіомер* цетиризину – левоцетиризин.

Альтернативні назви / синоніми: зіртек.

Діюча речовина: цетиризин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, не очікується зростання частоти вроджених вад при вживанні цетиризину при вагітності. Антигістамінні препарати в цілому не вважаються тератогенними. При вагітності слід призначати антигістамінні препарати І покоління, такі як хлорфенірамін та тріпеленамін, особливо в І триместрі. При неможливості прийому цих препаратів альтернативою є цетиризин та лоратадин. Призначення цетиризину в якості антиеметика потребує подальших досліджень

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату, цетиризин не порушує фертильності у мишей при дозах до 64 мг/кг/день, які в 26 разів перевищують рекомендовані для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Призначення мишам, щурам та кролям доз, які у 40, 180 та 216 разів, відповідно, перевищують рекомендовані для людини, не підвищувало частоти вроджених вад у потомства. Повідомляється про відсутність зростання частоти вроджених вад у потомства щурів та кролів, лікованих цетиризином дозами, які в 500 раз перевищували рекомендовану для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи цетиризин проникає до плаценти, але молекулярна вага препарату це передбачає.

Проспективне контрольоване дослідження, результати якого були опубліковані у 1997 році оцінювало ймовірний тератогенний ризик цетиризину та гідроксизину. Порівнювали 120 вагітностей (2 пари близнюків) з впливом  гідроксизину (N=81) та цетиризину (N=39) при вагітності з 110 вагітностями контрольної групи. Препарати приймались в І триместрі в 53 випадках (63%) гідроксизину та 37 (95%) цетиризину для різних цілей: риніт, кропив’янка, свербіж, непритомність, тощо. Зареєстровано 14 спонтанних абортів: в групі гідроксизину – 3, цетиризину – 6, контрольній -5; 11 медичних абортів: в групі гідроксизину – 6, в контрольній – 5. Серед народжених живими не виявлено статистично значимої різниці між групами в наступних показниках: вага при народженні, гестаційний вік при народженні, частота кесаревого розтину, неонатальний дистрес. В групі цетиризину при впливі в період органогенезу виявлено 2 аномалії: ектопію нирки та крипторхізм. В групі гідроксизину серед народжених живими зареєстровано 2 великі вроджені вади: дефект міжшлуночкової перетинки  та складну вроджену ваду серця (також пренатальний вплив карбамазепіну (протисудомний препарат). Третє немовля, яке зазнало впливу гідроксизину після періоду органогенезу також мало дефект міжшлуночкової перетинки. В 4 немовлят з групи гідроксизину виявили наступні малі аномалії: гідроцеле, пахову килу, гіпотиреоідизм (мама також приймала пропілтіоурацил (антитиреоїдний препарат, ), косоокість. В контрольній групі великих вад не виявлено, але в 5 дітей діагностували малі аномалії (з точки зору авторів дослідження): вивих стегна, дефіцит гормону росту, коротку вуздечку язика, 2 невідомі вади.   Статистичної різниці між групами не виявлено.

Стаття 1996 року порівнювала раніше опубліковані результати вагітностей щодо вроджених вад  при впливі різних антигістамінних препаратів І та ІІ покоління. Підраховано відносний ризик будь-якої вродженої вади для цетиризину – 1,2 (95%, ДІ 0,1-11,7). Автори дійшли висновку, що препаратом вибору при вагітності для перорального введення є хлорфенірамін, а при потребі парентерального лікування – дифенгідрамін.

Когортне дослідження 1998 року використало базу рецептів, виписаних лікарями загальної практики в Англії більш, ніж на 1 з 34  нових препаратів. Інформація отримана шляхом анкетування лікарів через місяць після пологів. Вважається, що у 831 випадку (78%) один з препаратів приймали в І триметрі. Вроджені вади виявили у 14 (2,5%) одноплідних вагітностей серед 557 новонароджених (10 пар близнюків). Крім того, 2 вроджені вади виявили у абортованих плодів. Цетиризин приймали в І триместрі при 20 вагітностях з наступними результатами: 4 спонтанні аборти, 1 медичний аборт, 16 доношених новонароджених (1 пара близнюків). Хоча не було виявлено вроджених вад, дослідження не включало діагностику малих аномалій, також невідомо про великі вади, які пізно діагностуються, оскільки період опитування був обмеженим.

Публікація 2000 року інформує про антиеметичний ефект цетиризину. Так, 60 жінок приймали його в дозі 10 мг/день для лікування алергії при вагітності. Контрольна група вагітних приймала піридоксин (вітамін В₆) і не приймала антигістамінні препарати. В групі цетиризину відзначили значно нижчий рівень токсикозу (7% проти 37%, відповідно, р=0,0001). Результати цих вагітностей невідомі.

Одна з тератологічних інформаційних служб повідомляє про результати 144 вагітностей з впливом цетиризину  та 6 – левоцетиризину в І триместрі. При порівнянні з контрольною групою частота спонтанних абортів та вроджених вад не була підвищеною.

Дослідження з використанням даних шведського медичного реєстру народжень (Swedish Medical Birth Register) виявило 917 вагітностей з впливом цетиризину. Частота вроджених вад була на популяційному рівні.

Дослідження випадок-контроль від проекту щодо запобігання вроджених вад розвитку (National Birth Defects Prevention Study) не виявило значимої асоціації між цетиризином та орофаціальними розщілинами або гіпоспадією.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи цетиризин проникає в грудне молоко, але його молекулярна вага це припускає.

Інструкція до препарату повідомляє про зменшення набирання ваги мишенятами, яких годували матері, що отримували в 40 раз вищі за рекомендовані дози цетиризину або левоцетиризину.

Близько 3% материнської дози виявляються в молоці собак.

Інструкція стверджує, що у людини цетиризин проникає в грудне молоко, однак, інформація про концентрацію відсутня.

Виробник не рекомендує жінкам в період лактації приймати цетиризин без інформації про можливі наслідки впливу на немовля.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 22.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 03.03.2016 р.