МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ГІДРОКСИЗИН

Група/призначення:

Антигістамінний препарат, Н1-блокатор.

Покази: симптоматичне лікування тривожних станів у дорослих; як седативний засіб у період премедикації; симптоматична терапія свербежу.

До цієї групи також належать наступні Н1-блокатори, які призначають і в якості антиеметиків: буклізин, циклізин, меклозин.

Альтернативні назви / синоніми: атаракс, вістарил.
Діюча речовина: гідроксизин.
Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

У гризунів гідроксизин при вагітності асоціюється з несприятливими результатами: структурними аномаліями та загибеллю плодів. Проте досвід застосування у людини припускає низький ризик. Синдром відміни та судоми описані у двох новонароджених, які зазнали впливу перед пологами. Виробник рекомендує уникати призначення гідроксизину на ранніх термінах вагітності через відсутність клінічного досвіду. Основний великий метаболіт гідроксизину  – цетиризин (атигістамінний препарат).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів гідроксизин та інші антигістамінні препарати, включно з меклозином та буклізином, спричиняли деформацію піднебіння та скелету при призначенні в чутливі періоди розвитку. Гідроксизин асоціювався з вродженими вадами у потомства гончих собак, а доза від 5,5 мг/кг – з абортами у свиней та мавп. Метаболіт гідроксизину норхлорциклизин  є токсичним і проникає до плода у щурів.

Гризуни не зовсім придатна модель для вивчення впливу гідроксизину та інших антигістамінних препаратів, оскільки останні звужують артеріоли у цих тварин, але розширюють їх у людини. Вважається, що причиною індукованих препаратом орофаціальних розщілин є набряк плода, спричинений антигістамінними препаратами.

У кролів препарат не виявився тератогенним.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи гідроксизин проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає.

Повідомляється про відсутність різниці результатів вагітностей у 100 пацієнток, лікованих гідроксизином (перорально 50 мг/день) від токсикозу  та нелікованих жінок.

Жінка, яка приймала 60 мг/день гідроксизину протягом ІІІ триместру народила здорову дитину.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина; у 50 випадках приймався гідроксизин в І триместрі, в 187 – в будь-який період вагітності. Виходячи з 5 випадків вроджених вад виявлено можливу асоціацію між прийомом гідроксизину в І триместрі та вродженими вадами.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229 101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 828 новонароджених з  впливом гідроксизину  в І триместрі вагітності. Зареєстровано 48 (5,8%) великих вроджених вад при очікуваних 42. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 9/8 вроджені вади серцево-судинної системи, 0/2 полідактилія, 1/0,4 розщілина хребта, 3/1 орофаціальні розщілини, 2/1 редукційні вади кінцівок, 0/2 гіпоспадія. Припускається ймовірна асоціація  тільки з орофаціальними розщілинами, але слід враховувати інші фактори, такі як захворювання матері, прийом інших препаратів, випадковість.

Не виявлено зростання частоти великих та малих вад в повідомленні щодо 53 жінок, які приймали гідроксизин. При дослідженні з охопленням 37 вагітних з впливом гідроксизину виявлено одну мертвонароджену дитину з аплазією нирок та вкороченням стегна та великої гомілкової кістки.

Повідомляється про синдром відміни у новонародженого з пренатальним впливом гідроксизину в дозі 600 мг/день. Жінка з важкою екземою та астмою також отримувала фенобарбітал в дозі 240 мг/день (протисудомний препарат) протягом 4 днів, потім 60 мг/день через помірну прееклампсію за 3 тижні до пологів. У новонародженого спостерігали наступні симптоми, частина з яких з’явились на 15 хвилині життя: пронизливий крик, знервованість, клонічні рухи верхніх кінцівок, дратівливість та погане харчування. Ця клініка тривала протягом 4 тижнів і  повністю зникла через 2 тижні після лікування фенобарбіталом та метскополаміном.   Дитина не мала відхилень у віці 9 місяців життя. Хоча не можна виключити синдром відміни спричинений фенобарбіталом, автори вважають, що вищеописані зміни у немовляти виникли внаслідок пренатального впливу гідроксизину.

В повідомленні 1996 року описується лікування 80 жінок з важким токсикозом (hyperemesis gravidarum) наступними препаратами: дифенгідраміном (антигістамінний препарат), дроперидолом (анпсихотичний препарат), метоклопрамідом (стимулятор перистальтики), гідроксизином (антигістамінний препарат). Середній термін початку лікування складав 10,9 тижнів. Пацієнтки отримували гідроксизин в дозі 200 мг/день протягом тижня після  виписки зі стаціонару, а 12 жінок (15%) – потребували 2 курсу терапії через повернення симптомів. Троє з матерів (всі ліковані в ІІ триместрі) народили дітей з наступними вродженими вадами: синдромом Поланда*, фетальним алкогольним синдромом, гідроцефалією та гіпоплазією правої церебральної гемісфери.  Тільки 3 аномалія може бути потенційно викликана препаратом, але, більш ймовірно, це було результатом внутрішньоутробного васкулярного або інфекційного впливу.

*Синдром Поланда – вроджене захворювання, при якому відсутній великий та малий грудні м’язи, сосок або значна частина молочної залози, присутня деформація одного або кількох ребер, можливе зрощення та вкорочення пальців; ураження однобічне.

Дослідження 2000 року повідомляє про лікування токсикозу у 28 госпіталізованих жінок дроперидолом (антипсихотичний препарат) та дифенгідраміном (антигістамінний препарат). Результати вагітностей порівняли з даними від 54 жінок контрольної групи, лікованих звичайними антиеметиками. Після виписки призначено метоклопрамід (стимулятор перистальтики) перорально та гідроксизин. В основній та контрольній групах лікування розпочинали в приблизно однаковому терміні – 9,9 та 11,1 тижнів, відповідно. В основній групі токсикоз був   важчим, що припускається з врахуванням середньої втрати ваги 2,7 проти 0, 81 кг в контрольній групі та трохи нижчого рівня калію – 3,4 проти 3,5 ммоль/л. При порівнянні з контрольною групою, в групі  дроперидолу був коротший період госпіталізації (3,53 проти 2,82-х днів, р=0,023), менше повторів (38,9% проти 14,3%, р=0,025), менша кількість епізодів денної нудоти та блювоти (р<0,001 для обох станів). Не було виявлено статистичної різниці (р>0,05) наступних показників між основною та контрольною групами: спонтанних абортів (0 проти 2 (4,3%), медичних абортів  (3 (12%) проти 3 (6,5%), оцінки за шкалою Апгар на 1, 5, 10 хвилинах, віку при народженні (37,3 проти 37,9 тижнів), ваги при народженні (3114 проти 3347 грам). В контрольній групі зареєстровано 1 випадок (2,4%) великої вродженої вади з невідомої причини – плід з акардією з трійні та 1 новонароджений з генетичним дефектом (синдром Тернера, хромосомна патологія). В групі дроперідолу (анпсихотичний препарат) також  виявили 1 велику ваду (4,4%) з непоясненою причиною – двобічний гідронефроз та 2 генетичні дефекти (транслокація між 3 та 7 хромосомами і тирозинемію).

Проспективне контрольоване дослідження, результати якого були опубліковані у 1997 році, оцінювало ймовірний тератогенний ризик гідроксизину та цетиризину (антигістамінний препарат). Порівнювали 120 вагітностей (2 пари близнюків) з впливом  гідроксизину (N=81) та цетиризину (N=39) при вагітності з 110 вагітностями контрольної групи. Препарати приймались в І триместрі в 53 випадках (63%) гідроксизину та 37 (95%) цетиризину для різних цілей: риніт, кропив’янка, свербіж, непритомність, тощо. Зареєстровано 14 спонтанних абортів: в групі гідроксизину – 3, цетиризину – 6, контрольній -5; 11 медичних абортів: в групі гідроксизину – 6, в контрольній – 5. Серед народжених живими не виявлено статистично значимої різниці між групами в наступних показниках: вага при народженні, гестаційний вік при народженні, частота кесаревого розтину, неонатальний дистрес. В групі гідроксизину серед народжених живими зареєстровано 2 великі вроджені вади: дефект міжшлуночкової перетинки  та складну вроджену ваду серця (також пренатальний вплив карбамазепіну (протисудомний препарат).  Третє немовля, яке зазнало впливу гідроксизину після періоду органогенезу також мало дефект міжшлуночкової перетинки. В 4 немовлят з групи гідроксизину виявили наступні малі аномалії: гідроцеле, пахову килу, гіпотиреоідизм (мама також приймала пропілтіоурацил (антитиреоїдний препарат), косоокість. В групі цетиризину при впливі в період органогенезу виявлено 2 аномалії: ектопію нирки та крипторхізм. В контрольній групі великих вад не виявлено, але в 5 дітей діагностували малі аномалії (з точки зору авторів дослідження): вивих стегна, дефіцит гормону росту, коротку вуздечку язика, 2 невідомі вади.   Статистичної різниці між групами не виявлено.

Стаття 1996 року порівнювала раніше опублковані результати вагітностей щодо вроджених вад  при впливі різних антигістамінних препаратів І та ІІ покоління. Виходячи з  995 народжених живими, які зазнали пренатального впливу гідроксизину, відносний ризик будь-якої вродженої вади склав від 1,2 (95%, ДІ 0,4-0,9) до 3,4 (95%, ДІ 1,6-17,9). Автори дійшли висновку, що препаратом вибору при вагітності для перорального введення є хлорфенірамін, а при потребі парентерального лікування – дифенгідрамін.

У 2005 році повідомили про судоми у новонародженого, мама якого приймала гідроксизин на пізніх термінах вагітності. 36-річна жінка почала приймати препарат в дозі 150 мг/день через тривожний стан на 35 тижні вагітності. Через 4 тижні проведено плановий кесаревий розтин з народженням хлопчика вагою 4,120 кг, оцінкою за шкалою Апгар 9 та 10 балів на 1 та 5 хвилинах, відповідно. Через 4 години після народження з’явились клонічні рухи верхніх кінцівок, які поширились на все тіло і вилились у тоніко-клонічні судоми тривалістю 4 хвилини. Концентрація гідроксизину в плазмі матері через 6 годин після пологів становила 7,3 нг/мл (терапевтична концентрація – 50-90 нг/мл), а у немовляти – 7,4 та 2,3 нг/мл через 6 та 24 години, відповідно. У віці 6 місяців дитина нормально розвивалась.

Продемонстровано ефективність та безпечність гідроксизину для зниження тривоги в пологах. Дослідження 1978 року не виявило впливу на тривалість пологів та оцінку за шкалою Апгар новонароджених, але доза 75 мг, введена внутрішньовенно, значно знижувала частоту серцевих скорочень у 10 з 16 плодів протягом 25 хвилин після введення.  Призначення гідроксизину безпосередньо перед пологами знижує агрегацію тромбоцитів у новонароджених, але клінічне значення цього явища невідоме.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невідомо, чи гідроксизин проникає в грудне молоко, але його молекулярна вага це припускає.

Інструкція до препарату рекомендує уникати його призначення при грудному вигодовуванні без інформації про можливі наслідки.

Дослідження у жінок, які приймали антигістамінні препарати від сезонної алергії  або застуди в період лактації помічали дратівливість, сонливість, скорочення сну у 22,6% немовлят. Про вплив окремих препаратів не повідомляється. Жоден з побічних ефектів не був настільки вираженим, щоб мама зверталась за медичною допомогою. При іншому дослідженні цих же авторів 9,4% матерів, які приймали антигістамінні препарати,  повідомили про мінімальні реакції у новонароджених, які не потребували медичної допомоги.  Найчастіше зустрічалась дратівливість (6 з 8 повідомлень).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 22.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Переглянуто редакційною колегією 02.02.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information