АЗИЛСАРТАН

Назва англійською мовою: azilsartan.

Група/призначення:

Антигіпертензивний препарат, препарати, які впливають на ренін-ангіотензинову систему, антагоністи рецепторів ангіотензину II.

Інші препарати цього класу: кандесартан, епросартан, ірбесартан, лозартан, олмесартан, телмісартан, валсартан.

Альтернативні назви / синоніми: едарбі.

Комбінований препарат: едарбіклор (азилсартан та хлорталідон).

Діюча речовина: азилсартан медоксоміл.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про застосування азилсартану в період вагітності у людини. Обмежений досвід використання інших препаратів цього класу в І триместрі не припускає підвищеного ризику великих вроджених вад.  Антигіпертензивний механізм дії азилсартану та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту дуже подібний. Так, азилсартан селективно блокує зв’язування ангіотензину ІІ з АТ1 рецепторами, а інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту запобігають утворенню самого ангіотензину ІІ. Тому використання азилсартану в ІІ та ІІІ триместрах може призводити до тератогенних наслідків та важкого токсичного впливу на плід, аналогічних до тих, що спостерігаються на фоні лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, такими як каптоприл і еналаприл.

Токсичні ефекти у плодів наступні: анурія, олігогідрамніон, гіпокальварія (гіпоплазія кісток черепа), затримка внутрішньоутробного розвитку, недоношеність, відкрита артеріальна протока. Оліго-/агідрамніон, асоційований з анурією, може призводити до контрактур кінцівок, краніофаціальних деформацій, гіпоплазії легень. У новонародженого з пренатальним впливом валсартану можуть виникати виражені анурія та гіпотонія, резистентні до обох зазначених груп препаратів. Тому слід старанно моніторити функцію нирок та кров’яний тиск новонароджених у випадку пренатального впливу препаратів даної групи.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Результати досліджень в експериментальних тварин підсумовані на сайті FDA. У щурів на фоні доз до 1000 мг/кг/день не виявлено підвищення частоти вроджених вад за присутності материнської токсичності. Відзначено мінімальні зміни у плодів з боку ребер та нирок, що узгоджується з генералізованою токсичністю. При використанні дози 100 мг/кг/день не спостерігали змін. Потомство щурів у випадку пренатального впливу дози 10 мг/кг/день в періоди вагітності та лактації надалі розвивалось нормально і демонструвало нормальну репродуктивну функцію. Не відзначали підвищення частоти вроджених вад у потомства кролів, лікованих дозами до 30 мг/кг/день, не зважаючи на токсичний вплив на організм матері. Доза 50 мг/кг/день призводила до підвищення частоти катаракти, торакошизису, персистуючого артеріального стовбура у потомства.

У вагітних щурів оцінювали вплив комбінації азилсартану та хлорталідону, про що надано інформацію на сайті FDA. При цьому відзначали зменшення ваги тіла матерів і плодів, підвищення частоти варіацій у плодів  без підвищення частоти вроджених вад.

Довготривалі дослідження потенційної карциногенності у мишей і щурів були негативними. Дослідження мутагенності продемонстрували як позитивні, так і негативні ефекти. Азилсартан не впливає на фертильність самців та самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Азилсартан призначається перорально самостійно або разом з іншими препаратами для лікування гіпертензії.

Препарат метаболізується до неактивних метаболітів. Рівень зв’язування з білками плазми, переважно альбуміном, є високим – >99%, період напіввиведення становить 11 годин.

Невідомо, чи азилсартан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, період напіввиведення припускають такий трансфер, проте високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість препарату, яка досягне ембріону/плода. Відомо, що інші препарати цього класу проникають через плаценту.

Рев’ю 2012 року щодо використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту в І триместрі дійшло висновку про можливий підвищений тератогенний ризик, який пов’язаний також з іншими факторами, типовими для гіпертензії, а саме: цукровий діабет, віковий ризик матері, ожиріння.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання азилсартану в період лактації у людини. Молекулярна вага, період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока, яка обмежуватиметься високим рівнем зв’язування препарату з білками. Наслідки такого впливу на немовля невідомі.  У дорослих найчастішим побічним наслідком є діарея.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, близьку групу антигіпертензивних препаратів, як сумісні з грудним вигодовуванням (каптоприл, еналаприл).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з фармакологічним рев’ю FDA призначення азилсартану самцям і самкам щурів в дозах до 1000 мг/кг/день не порушувало фертильності, не змінювало репродуктивних показників, незважаючи на генералізовану токсичність у дорослих тварин.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501922/?term=azilsartan.

Адаптовано 11.08.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.08.2021 р.