Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ІРБЕСАРТАН

Група/призначення:

Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Покази: артеріальна гіпертензія.

Альтернативні назви / синоніми:

Ірбетан, ірбессон, апровель, конверіум.

Діюча речовина: ірбесартан.
Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Досвід застосування ірбесартану обмежений. Антигіпертензивний механізм дії ірбесартану та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту дуже подібний. Тобто, ірбесартан селективно блокує зв’язування ангіотензину ІІ з АТ1-рецепторами, в той час як інгібітори АТФ попереджають утворення ангіотензину ІІ. Тому використання цього препарату в ІІ та ІІІ триместрах може призводити до тератогенності та важкої токсичності у плодів і новонароджених, аналогічну тій, що спостерігається при дії інгібіторів АТФ (див. каптоприл та еналаприл). Токсичний вплив на плід включає анурію, олігогідрамніон, гіпокальварію (гіпоплазія кісток черепа), затримку внутрішньоутробного розвитку, недоношеність, персистуючу артеріальну протоку. Також можливі мертвонародження та загибель новонароджених. Асоційований з анурією олігогідрамніон може призводити до контрактури суглобів, краніофаціальної деформації, гіпоплазії легень у плода. Важкі анурія та гіпотензія, резистентні до більшості пресорних препаратів та збільшення об’єму, можуть виникати у немовлят внаслідок пренатального впливу ірбесартану. Необхідно проводити ретельний моніторинг функції нирок та кров’яного тиску новонароджених.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у вагітних щурів та кролів. У щурів дози на рівні максимальної рекомендованої для людини (300 мг/день) або вищі асоціювались з підвищенням частоти кавітації ниркової миски, гідроуретеру, та/або відсутності ниркових сосочків. При дозі, в 4 рази вищій від максимально рекомендованої для людини, спостерігали підшкірний набряк у плодів. Такі зміни швидше пов’язують з пізнім гестаційним впливом препарату. Дози, в 1,5 рази кратні максимальній рекомендованій для людини, призводили до материнської смертності та абортів. У кролів відзначали незначне підвищення ранньої резорбції плодів. Не спостерігали несприятливого впливу на фертильність та репродуктивну поведінку у самців та самок щурів при пероральних дозах, в 5 разів вищих від максимально рекомендованої для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи ірбесартан проникає через плаценту у людини, але його молекулярна вага це припускає. Такий трансфер препарату спостерігаються на пізніх термінах вагітності у щурів та кролів.

24-річна жінка з діабетом І типу, гіпотиреозом, гіпертензією отримувала ірбесартан (300 мг/день), гідрохлортіазид (тіазидний діуретик, 12,5 мг/день), інсулін (гларгін та простий), левотироксин (0,125 мг/день). Не запланована вагітність була діагностована на 8 тижні і замість ірбесартану та гідрохлортіазиду призначили метилдопу (антиадренергічний засіб). Рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) становив 7%. Ультразвукове дослідження на 13 тижні діагностувало екзенцефалію і вагітність була перервана. Аутопсія виявила часткову екзенцефалію та однобічну агенезію нирки. Автори припустили причинний вплив ірбесартану. Однак, однобічна агенезія нирки, ймовірно, успадковується аутосомно-домінантно з варіабельною експресивністю та пенетрантністю.

35-річна жінка з гіпертензією зазнала впливу ірбесартану, аторвастатину (гіполіпідемічний засіб), сибутраміун від 6 тижнів до 8 днів перед заплідненням. Наступив викидень І триместру. Дослідження ембріону виявило затримку розвитку верхніх кінцівок. Каріотип плода – 45,0 (синдром Тернера, хромосомна аномалія).

Дослідження 2009 року описує три випадки впливу ірбесартану до та в період вагітності. Всі жінки лікувались з приводу гіпертензії, терапію відмінили на 5, 9 та 18 тижнях вагітності, відповідно. Результати 3 вагітностей були наступними (в дужках гестаційний вік при народженні): мала для гестаційного віку дитина (39 тижнів), полідактилія (40 тижнів), ускладнення недоношеності (29 тижнів), відповідно. В останньому випадку на 18 тижні діагностували маловіддя. Крім полідактилії структурних аномалій не виявляли.

Повідомлення 2003 року наводить результати 42 вагітностей з впливом антагоністів рецепторів ангіотензину. Результати 37 вагітностей (1 двійня) з впливом в І триместрі були наступними: 3 спонтанні аборти (препарати невідомі); 4 медичні аборти (1 з приводу екзенцефалії; кандесартан до 4 3/7 тижня, карбімазол (препарат для зменшення продукції гормонів щитоподібної залози при її гіперактивності), гідрохлортіазид, ожиріння у матері);  1 мертвонароджена дитина (без аномалій; валсартан (антагоніст ангіотензину ІІ) до 4 тижня, паління, інші антигіпертензивні препарати); 1 мала аномалія (крипторхізм, препарат невідомий); 28 здорових новонароджених. Зареєстровано 1 велику вроджену ваду (розщілина піднебіння, персистуюча артеріальна протока, помірна коарктація аорти, затримка розвитку; валсартан до 13 тижня, гідрохлортіазид, метопролол (кардіоселективний бета-блокатор), паління). В 5 випадках препарати приймались на пізніх термінах з наступними результатами (1 або більше з перерахованого): олігогідрамніон/агідрамніон, анурія, гіпоплазія кісток черепа, контрактури кінцівок, гіпоплазія легенів, загибель в неонатальному віці.

Стаття 2005 року аналізувала механізм фетальної токсичності, індукованої антагоністами рецепторів ангіотензину. Ця токсичність, яку спостерігали в 15 повідомлених випадках, була подібною до тої, що притаманна впливу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Первинним ефектом є пригнічення ренін-ангіотензинової системи плода, що призводить до порушення перфузії у плода та дисфункції нирок.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання ірбесартану при грудному вигодовуванні у людини. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока у людини. Вплив на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні невідомий. Однак, американська академія педіатрії класифікує інгібітори ангіотензиперетворюючого ферменту – споріднену групу препаратів – як сумісні з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 23.08.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 27.08.2017 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати