МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ЕПРОСАРТАН

Назва англійською мовою: eprosartan.
Група/призначення:

Антигіпертензивний препарат, препарати, які впливають на ренін-ангіотензинову систему, антагоністи рецепторів ангіотензину II.

Інші препарати цього класу: кандесартан, азилсартан, ірбесартан, лозартан, олмесартан, телмісартан, валсартан.

Альтернативні назви / синоніми: теветен.
Діюча речовина: епросартан.
Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про застосування епросартану в період вагітності у людини. Обмежений досвід використання інших препаратів цього класу в І триместрі не припускає підвищеного ризику великих вроджених вад.  Антигіпертензивний механізм дії епросартану та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту дуже подібний. Так, епросартан селективно блокує зв’язування ангіотензину ІІ з АТ1 рецепторами, а інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту запобігають утворенню самого ангіотензину ІІ. Тому використання епросартану в ІІ та ІІІ триместрах може призводити до тератогенних наслідків та важкого токсичного впливу на плід, аналогічних до тих, що спостерігаються на фоні лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, такими як каптоприл і еналаприл.

Токсичні ефекти у плодів наступні: анурія, олігогідрамніон, гіпокальварія (гіпоплазія кісток черепа), затримка внутрішньоутробного розвитку, недоношеність, відкрита артеріальна протока. Оліго-/агідрамніон, асоційований з анурією, може призводити до контрактур кінцівок, краніофаціальних деформацій, гіпоплазії легень. У новонародженого з пренатальним впливом епросартану можуть виникати виражені анурія та гіпотонія, резистентні до обох зазначених груп препаратів. Тому слід старанно моніторити функцію нирок та кров’яний тиск новонароджених у випадку пренатального впливу препаратів даної групи.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. Тератогенних наслідків не спостерігали, але в кролів відзначали залежну від дози материнську токсичність.  У вагітних щурів не відмічали несприятливих ефектів у плодів і в постнатальному періоді на фоні пероральних доз на рівні 0,6 від впливу у людини, виходячи з AUC*, при використанні максимальної рекомендованої дози 800 мг/день. Аналогічно доза на рівні 0,8 від максимальної рекомендованої для людини у кролів не призводила до токсичності у плода та матері. При підвищенні дози вагітним кролям до 2,7 від максимальної рекомендованої у людини спостерігали прояви материнської токсичності (зменшення ваги тіла, зменшення споживання їжі, смерть) та ембріо-фетальної (резорбція, аборт) токсичності.

*AUC – фармакокінетичний параметр, який характеризує сумарну концентрацію лікарського препарату в плазмі крові протягом всього часу спостереження; це абревіатура від англ. Area Under the Curve (площа під кривою).

Інформація щодо впливу на плід:

Епросартан призначається перорально самостійно або разом з іншими препаратами для лікування гіпертензії.

Невідомо, чи епосартан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає такий трансфер.

Рев’ю 2012 року щодо використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту в І триместрі дійшло висновку про можливий підвищений тератогенний ризик, який пов’язаний також з іншими факторами, типовими для гіпертензії, а саме: цукровий діабет, віковий ризик матері, ожиріння.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання епросартану в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока, проте наслідки такого впливу на немовля невідомі.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, близьку групу антигіпертензивних препаратів, як сумісні з грудним вигодовуванням (каптоприл, еналаприл).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501631/.

 

Адаптовано 13.08.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 13.08.2021 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1214

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information