Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

КАПТОПРИЛ

Група / призначення:

Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Чинить гіпотензивну, вазодилятуючу, кардіопротективну та натрійуретичну дію.

Альтернативні назви /синоніми:

Ангіоприл, капотен, катопіл, ново-каптоприл, рилкаптон, тензіомін, капозид. Комбінований препарат каптопрес (50 мг капроприлу, 25 мг гідрохлортіазиду).

Діюча речовина: каптоприл.
Рекомендації при вагітності:

Протипоказаний. Під час другого і третього триместрів вагітності препарат може викликати виражену олігурію, вади черепа та смерть.

Рекомендації при лактації: допускається.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Під час І триместру заборонений, під час ІІ та ІІІ – з обережністю. Не можна починати терапію інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ) під час вагітності. За виключенням тих випадків, коли неможливо провести заміну ІАПФ на альтернативну терапію, жінки, що планують вагітність, мають бути переведені на антигіпертензивну терапію такими лікарськими засобами, у яких профіль безпеки для вагітних жінок добре вивчений. При настанні вагітності прийом ІАПФ має бути негайно припинений, за необхідності має бути призначена інша антигіпертензивна терапія.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Збільшує  частоту мертвонароджень у тварин (кролів та овець), знижуючи плацентарний кровотік та оксигенацію плода. Тератогенні ефекти ІАПФ описані у тварин  у вигляді порушення розвитку скелету, краніоцефальних деформацій.

Інформація щодо впливу на плід:

Проходить через плаценту. У 1984 р. каптоприл був заборонений при вагітності, однак застосування препарату в І триместрі, не є небезпечним для плода.

При використанні ІАПФ в ІІ-ІІІ триместрах вагітності встановлено прояв фетотоксичної дії (порушення функції нирок, гломерулосклероз, олігогідрамніон, затримка окостеніння кісток черепа) та неонатальної токсичності (ниркова недостатність, гіпотензія, гіпотрофія, гіперкаліємія). Анурія призводить до контрактур мязів, краніоцефальної деформації, пульмональної дисплазії, уповільнення росту плода.

Зазначені також спонтанні викидні та довільні аборти, мертвонародження та неонатальна загибель з анурією, народження дітей з РДС (внаслідок передчасних пологів). При лікуванні злоякісної гіпертензії в поєднанні з бета-адреноблокаторами та міноксидилом описані різні порушення у плоду – гіпертрихоз, омфалоцеле, порушення будови спинки носа, диспропорції голови.

Описано використання каптоприлу під час першого триместру вагітності на прикладі 45 немовлят, з яких лише одне мало вроджену ваду розвитку (потилична мозкова кила).  В інших дослідженнях описані вроджені вади серця (ВАП), що може бути обумовлена як гіпоксією, так і передчасними пологами. Починаючи з 1990–х років сукупний аналіз повідомлень показав, що маловіддя та анурія новонароджених описані в цих повідомленнях, настали внаслідок тривалого інгібування ренін-ангіотензинової системи, а тяжка фетальна гіпотензія спричинена трансплацентарним впливом цих препаратів.

У разі, коли прийом ІАПФ здійснюється з другого триместру вагітності, рекомендується УЗД функції нирок та кісток черепа. У немовлят, матері яких приймали ІАПФ, необхідним є ретельний контроль артеріального тиску для попередження можливого розвитку гіпотензії.

Застосування препарату під час вигодовування:

Даних немає. Препарат проникає в молоко в малих концентраціях. Співвідношення м/п=0,012.

Згідно з результатами досліджень, проведеними на щурах, вказується, що прийом каптоприлу під час лактації може призвести до зниження маси тіла у грудних дітей.

Використання даного лікарського засобу в період годування груддю не рекомендується у випадку народження недоношених дітей, в перші декілька тижнів після народження у зв’язку із ризиком несприятливої дії на серцево-судинну систему та нирки.

При годуванні дитини більш старшого віку використання даних лікарських засобів є можливим, у випадку, якщо терапія розглядається як необхідна для матері та стан дитини контролюється з точки зору можливого розвитку будь-яких побічних реакцій.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): 

Тривале лікування цим лікарським засобом не зменшувало вироблення сперми та не знижувало репродуктивної здатності. Застосування каптоприлу чоловіками з олігоспермією або з астенозооспермією покращувало концентрацію сперми, однак не впливало на здатність до репродукції.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org)
  2. Карпов О.И., Зайцев А.А. Риск применения лекарств при беременности и лактации. Справочное руководоство. – СПб: БХВ – Санкт-Петербург, 1998. – с. 28, 65-66.

 

Адаптовано 02.03.2015 р.:
І.В. Ластівка, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету.
Переглянуто редакційною колегією 19.06.2015 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати