КАЛЬЦИТОНІН

Група/призначення:

Препарат навколощитоподібної залози. Це гормон, який секретують С-клітини (парафолікулярні клітини) щитоподібної залози і який приймає участь в регуляції обміну кальцію в людини та в багатьох тварин.  Кальцитонін є антагоністом паратгормону; основний ефект кальцитоніну — зниження рівня Ca²⁺ в крові.

Фізіологія.

Давніші повідомлення про коливання концентрації кальцитоніну при вагітності були не послідовними. Аналіз 1998 року привернув увагу до різноманітних форм кальцитоніну в циркуляції та про необхідність віддиференціювати більш активні мономерні форми від менш активних полімерних. Японські дослідники змогли відрізнити різні форми кальцитоніну і повідомили про відсутність змін мономерних форм при вагітності. Концентрація в пуповинній крові активного кальцитоніну були в цілому вищими за показник в крові матері за рахунок продукції кальцитоніну плацентою та плодом.

Відсутність ролі кальцитоніну матері в розвитку плода була підтримана експериментами, які продемонстрували, що самки щурів з тиреоїдектомією народжували дитинчат з нормальною довжиною кісток та вагою допоки тироксин був заміщений. Однак, можливі інші ролі кальцитоніну матері при вагітності. Наприклад, щіткова облямівка плаценти (прилегла до материнського кровообігу) містить рецептори кальцитоніну. На момент імплантації у щурів кальцитонін експресується до гландулярного епітелію матки прогестерон-залежним способом, що припускає роль кальцитоніну в процесі імплантації.

Альтернативні назви / синоніми:

Міакальцик, кальцитонін-салмон, кальцимар, сибакальцин.

Діюча речовина: кальцитонін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людин – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про зв’язок кальцитоніну при вагітності з вродженими вадами розвитку. Перед пологами продемонстроване значне підвищення концентрації кальцитоніну в сироватці плодів в порівнянні з материнським показником. Значимість такої знахідки невідома.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Теоретично призначення кальцитоніну вагітним тваринам може впливати на розвиток або прямим впливом гормону (за припущенням, що він проникає через плаценту) або не прямо, асоційовано з материнською гіпокальціемією. У щурів деякі дослідження продемонстрували, що призначення матерям кальцію прискорювало гістологічні та гістохімічні індекси розвитку кісток у потомства, відповідно до прямого впливу трансплацентарного гормону на кістки плоду. Ці дані суперечили іншому дослідженню у вагітних щурів, які продемонстрували невеликі зміни рівня кальцію у плодів та біохімічні індекси формування кісток після лікування матерів кальцитоніном, незважаючи на значні зміни показників резорбції кісткової тканини у матерів.

У резус-макак перед пологами призначення кальцитоніну призводило до зниження концентрації кальцію в сироватці матерів із супутнім невеликим зростанням рівня кальцію в сироватці плодів. Цей результат не припускав трансплацентарної активності призначеного кальцитоніну, але міг репрезентувати відповідь плоду на зміни кальцію в матері. Мала кількість тварин (2 на дозу) в цьому дослідженні утруднювала інтерпретацію істотності результатів.

Лікування вагітних тварин кальцитоніном-салмон не призводило до підвищення вад розвитку у щурів чи кролів. Споріднена сполука 1,7-дикарбакальцитонін (елкатонін) також не підвищує частоти несприятливих наслідків у щурів і кролів. Дози в цих дослідженнях були значно вищими за рекомендовані для людини.

У кролів спостерігали зниження ваги новонароджених при призначенні кальцитоніну-салмон в дозах, які у 14-56 разів перевищували рекомендовані для людини дози, що могло виникати внаслідок метаболічних ефектів у матері.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у людини.

Інколи доброякісні гранульоми щелепи швидко збільшуються в період вагітності. Повідомляється про випадок успішного лікування такої гранульоми добовими дозами кальцитоніну після 15 тижня вагітності з народженням здорової дівчинки на 32 тижні вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Існувала стурбованість, що кальцитонін в період лактації може знижувати концентрацію пролактину, однак, перинатальні дослідження не продемонстрували несприятливого впливу на показники новонароджених у щурів. Призначення фізіологічних рівнів кальцитоніну щурам та вівцям в період лактації не змінювало концентрації пролактину в сироватці, але у щурів вищі дози знижували цей показник.

Оскільки кальцитонін є поліпептидом, не очікується проникнення до грудного молока. Концентрація кальцитоніну в грудному молоці людини сягала 700-800 пг/мл навіть у жінок з тиреоїдектомією, в яких концентрація в сироватці була в 45 разів нижчою. Ці спостереження припустили, що кальцитонін виробляється місцево в грудних залозах. Таке джерело кальцитоніну продемонстроване у щурів.

Продемонстровано, що кальцитонін-салмон пригнічує лактацію у тварин. Матерів, які обирають грудне вигодовування, слід інформувати про таке потенційне ускладнення.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Кальцитонін може бути медіатором репродуктивної функції у чоловіків. Клітини Сертолі та Лейдига в культурі продемонстрували підвищення продукції циклічного аденозинмонофосфату та рецепторів естрогенів і андрогенів після впливу кальцитоніну-салмон. Сперма містить кальцитонін, походженням з простати та рецептори кальцитоніну. Кальцій відіграє роль в рухливості сперматозоїдів та акросомній реакції* і, можливо, кальцитонін сперми залучений в регуляції потоку кальцію через мембрану сперматозоїда. Повідомляється про позитивну кореляцію між кальцитоніном сперматозоїдів та рухливістю сперматозоїдів у чоловіків. Інкубація сперми людини з лососевим (салмон), але не кальцитоніном людини, призводила до зниження рухливості при концентрації настільки низькій, як 4 нМ. Призначення кальцитоніну самцям щурів асоціювалось зі зниженням секреції лютеїнізуючого гормону. Значення цих знахідок для чоловіків, лікованих кальцитоніном-салмон, не відомі.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 01.07.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.07.2019р.