Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

СОМАТОСТАТИН

Група/призначення: 

Гормони гіпофіза та гіпоталамуса. Соматостатин — гормон дельта клітин острівців Лангерганса підшлункової залози, а також один з гормонів гіпоталамуса. За хімічною будовою є пептидним гормоном. Соматостатин пригнічує секрецію гіпоталамусом соматоліберину і секрецію передньою часткою гіпофіза соматотропного та тиреотропного гормонів. Соматостатин існує у двох біологічно активних формах, що походять від одного попередника і розрізняються довжиною N-кінця. 14-ти пептидний соматостатин асоціюється з гіпоталамусом, а 28-пептидний – зі шлунково-кишковим трактом. Останній інгібує вивільнення інсуліну та глюкагону. Соматостатин також знайдено в нервовій та кардіоваскулярній системах. Октреотид (синтетичний похідний соматостатину, див. відповідну статтю) та ланреотид (соматулін) – аналог соматостатину з ширшою та тривалішою дією, використовують для лікування акромегалії та ендокринних пухлин шлунково-кишкового тракту. Радіоактивний октреотид (ОктреоСкан) вводиться внутрішньовенно для діагностики первинних пухлин та метастазів – октреотидна сцінтіографія (octreotide scan or octreoscan), сцінтіографія рецепторів соматостатину.

Покази: акромегалія, ендокринні пухлини гастроентеропанкреатичної системи (симптоматичне лікування), ускладнення після операцій на підшлунковій залозі (профілактика), гострий панкреатит, рефрактерна діарея у хворих на СНІД.

Альтернативні назви / синоніми: ланреотид, соматулін.
Діюча речовина: соматостатин.
Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про застосування у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Аналог соматостатину ланреотид в експериментах на тваринах порушував розвиток плода. Дослідження у людини щодо ефектів екзогенно введеного соматостатину відсутні.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

В нормальних ембріонах людини та деяких видів присутній гіпоталамічний та інші соматостатини. Вони відіграють роль в розвитку сітківки та підшлункової залози. У курячих ембріонів препарат може моделювати нормальну загибель клітини, надлишок пептиду запобігає смерті мотонейронів спинного мозку. Дослідження нейромедіаторів мозку курячих ембріонів при лікуванні соматостатином виявило вплив на ембріон. В інструкції до ланреотиду та більш детально на веб-сайті FDA наводяться результати експериментів над тваринами. Підшкірне введення щурам 5-ти кратної рекомендованої для людини дози кожні 2 тижні знижувало виживання плодів. Також при введенні двократної людської дози ланреотиду підшкірно вагітним кролям знижувалось виживання плодів та зростала частота вроджених вад.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

У людини з прогресуванням вагітності зростають материнські рівні соматостатинів, а їхня концентрація корелює з вагою новонародженого.

4 повідомлення інформують про використання октреотиду при вагітності. Всі ці вагітності протікали без ускладнень з нормальним розвитком плодів. В одному випадку жінку лікували від незідіобластозу (гіперінсулінемічна гіпоглікемія) високими дозами (1000 мкг) в 1-й половині вагітності. В іншому випадку жінка приймала октреотид протягом 3-х вагітностей для лікування синдрому Кушінга. Ще одна з жінок лікувала акромегалію октреотидом всю вагітність, у доношеного новонародженого відзначали затримку розвитку.

Жінка з мутацією гену рецептора інсуліну при 4-х з 6-ти вагітностей приймала октреотид. З цих 4 вагітностей перша закінчилась фатальною внутрішньоутробною затримкою розвитку плоду, невідомо, чи цей плід мав аналогічну до материнської мутацію. Наступні дві вагітності перервали за бажанням батьків, оскільки плоди мали мутацію, успадковану від матері. 4 вагітність закінчилась народженням немовляти з мутацією, яке померло на 8-й день життя від некротизуючого ентероколіту. Наступні 2 вагітності проходили без прийому октреотиду; жінку лікували тільки суворою дієтою з моніторингом рівня цукру. Обидві вагітності були успішними, одна дитина з мутацією була мала для гестаційного віку, інша, без мутації, з нормальною вагою при народженні. Автори дослідження припустили, що октреотид спричинив негативні результати 1-ї та 4-ї вагітностей.

Доступним є ряд повідомлень про жінок, яких лікували ланреотидом або октреотидом від акромегалії; одразу після діагностики лікування припинили, результати вагітностей нормальні.

Застосування препарату під час вигодовування:

Ендогенний соматостатин  виявляється в грудному молоці. Відсутня інформація про вплив екзогенного соматостатину або його аналогів при лактації. Вивчалась екскреція радіоактивного октреотиду з грудним молоком при діагностиці метастатичного раку щитоподібної залози у жінок в період лактації. Найвища концентрація індикатору реєструвалась через 4 години після введення, 85% препарату екскретувались з сечею за 24-ри години.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Інструкція до препарату та веб-сайт FDA інформують, що при введенні щурам ланреотиду в дозі до 10 мг кожні 2 тижні фертильність не порушувалась. Очевидно, що ця доза була токсичною для дорослої особини. При лікуванні некастрованих жеребців (stallions) октреотидом двічі на день протягом 10-ти днів спостерігали зниження рухливості сперматозоїдів, що зникало через 5 днів після припинення впливу препарату. Також відмічалось зниження вивільнення тестостерону, індуковане хоріонічним гонадотропіном.

У жінок.

В інструкції до ланреотиду та більш детально на веб-сайті FDA наводяться результати експериментів над тваринами. Підшкірне введення щурам 5-ти кратної рекомендованої для людини дози кожні 2 тижні знижувало кількість жовтих тіл та ділянок імплантації (implantation sites). Ця доза була очевидно токсичною для дорослої особини. Соматостатин також пригнічував гіпофізарно-яєчникову систему. Це було продемонстровано у свиней – інгібування  нормальної фолікулярної відповіді цАМФ (цикличний аденозинмонофосфат) на гонадотропіни. У жінок соматостатин знижує рівень лютеїнізуючого гормону, але не фолікулостимулюючого, після призначення гонадоліберину (гонадропін-релізинг гормону).  Описані випадки використання ланреотиду для лікування міом матки.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 27.08.2015 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати