СОМАТОТРОПНИЙ ГОРМОН

Група/призначення:

Гормон передньої долі гіпофізу. Соматотропний гормон бере участь в регуляції росту, що зумовлено його здатністю посилювати синтез білка в організмі.

Альтернативні назви / синоніми:

СТГ, соматропін, омнітроп, гормон росту, хуматроп, уротропін, соматрем, серостим, сайзем.

Діюча речовина: соматотропний гормон.

Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація про використання у людини, краще уникати при вагітності.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Лікування соматотропіном може порушувати фертильність, про негативний вплив на вагітність не повідомляється.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При старіших експериментах у тварин використовували екстракт гіпофізу або очищений гормон росту, на фоні чого спостерігали збільшення розміру плодів та подовження вагітності у щурів. Пізніші дослідження у щурів та мишей продемонстрували подовження естрального циклу, збільшення розміру та ваги дитинчат, а також збільшення плаценти та розміру мозку.

У свиней призначення свинячого гормону росту з 24 до 40 днів сприятливо впливало на розвиток м’язів у потомства. Згідно інструкції до препарату серостим призначення рекомбінантного гормону росту людини вагітним щурам та кролям не викликало несприятливих наслідків при дозі, в 5-10 разів вищій за рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування при вагітності у людини обмежений.

Повідомляється про успішну вагітність у жінки з пангіпопітуітаризмом, яка отримувала соматотропін протягом 3 місяців до вагітності та перші 35 днів після запліднення.

Також доступна інформація про 6 успішних вагітностей 5-ти жінок з акромегалією. Жінки отримували аналоги соматостатину перші 5 тижнів вагітності, після припинення вагітність, пологи та період лактації протікали без ускладнень.

Застосування препарату під час вигодовування:

Бичачий гормон росту використовується в рогатої худоби для підвищення продукції молока. Також повідомляється про ефективність гормону росту людини для покращення лактації як в нормальних жінок, так і з недостатністю лактації. При дослідженнях у тварин лікування гормоном росту підвищувало вміст жиру в молоці та зменшувало вміст білку. В овець виникали аналогічні зміни лактації після призначення гормону росту. Молоко, яке виділялось на фоні лікування гормоном росту, містило підвищений рівень інсуліноподібного фактору росту-1 (IGF-1). Невелика кількість IGF-1 в коров’ячому молоці, як вважається, не має впливу на людину при споживанні цього продукту.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Експериментальне лікування гормоном росту може несприятливо впливати на фертильність в домашніх та лабораторних тварин. Високі дози подовжували час настання запліднення та знижували число вагітностей у великої рогатої худоби. Самки трансгенних мишей з підвищеною експресією гормону росту продемонстрували зниження фертильності, принаймі, часткове, через зменшення парування та виживання  концептусу.

Повідомляється про використання додаткової стимуляції гормоном росту в жінок старших за 40 років, які готуються до процедури ICSI (запліднення одним сперматозоїдом), що зменшувало частоту втрати вагітностей і, таким чином, покращувало перебіг пологів та число народжених живими дітей.

У чоловіків.

Самці мишей, ліковані гормоном росту чи трансгенні миші з гіпекспресією гормону росту, продемонстрували збільшення розміру сім’яних міхурців та зниження якості сперми. Нездатність самців з надмірним рівнем гормону росту запліднити самок не цілком зрозуміла.

Невелике дослідження в групі здорових чоловіків, лікованих гормоном росту (3 тижні з підвищенням підшкірної дози 0,01, 0,02 та 0,03 мг/кг/день) або антагоністами гормону росту повідомляє, що гормон росту та його первинний медіатор, інсуліноподібний фактор росту, впливав на концентрацію гонадотропінів в сироватці. Для розуміння механізму та клінічного значення цієї знахідки потрібно проводити подальші дослідження. Повідомляється про випадки зменшення яєчок та гіпергонадотропний гіпогонадизм в 4 молодих чоловіків, яких лікували гормоном росту через знижений ріст, незалежний від гормону росту. У 2007 році повідомили про аналогічну групу з 8 хлопців з порушенням показників спермограми у 1 з 8.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org)
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0

Адаптовано 01.03.2017 р.
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 02.03.2017 р.