НІЗАТІДІН
Група/призначення:
Стимулятори та блокатори Н2-рецепторів та подібні за дією препарати. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Альтернативні назви / синоніми: тазак, аксід.
Діюча речовина: нізатідін.
Рекомендації при вагітності:
Обмежена інформація про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.
Рекомендації при лактації:
обмежена інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Дані від експериментальних тварин та обмежений досвід застосування при вагітності у людини не дозволяють оцінити ризик для плода повною мірою. В цілому антагоністи Н2-рецепторів не асоціюються з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку. Нізатідін втричі потужніший за препарат цієї ж групи циметидин.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
При лікуванні щурів в період вагітності дозами, які в 6-250 разів перевищували рекомендовані для людини, не спостерігалось зростання частоти вроджених вад розвитку. На найвищих дозах відзначали зменшення ваги матері та плода. Хоча в інструкції до препарату не вказано про наявність несприятливих наслідків у кролів, інші огляди посилаються на результати досліджень в цих тварин, які свідчать про асоціацію пренатального впливу нізатідіну з розширенням серця, коарктацією аорти, шкірними набряками (цитовано за одним джерелом). При дослідженні in vitro з моделями перфузованої плаценти виявлено проникнення препарату через плаценту у бабуїнів в середині вагітності.
Інформація щодо впливу на плід:
Досвід застосування при вагітності у людини обмежений.
Повідомляється про жінку, яка приймала нізатідін на 14-16 тижнях після запліднення і народила здорового хлопчика на 37 тижні вагітності вагою 3547 грам, який не мав проблем при спостереженні до віку 1-го року.
Спостереження за групою з 553 вагітних з впливом Н2-блокаторів, 15 з яких приймали нізатідін, не продемонструвало підвищення частоти вроджених вад розвитку в порівнянні з контрольною групою. В групі нізатідіну не було виявлено вродженої патології.
Проспективне когортне дослідження 1996 року порівнювало результати вагітностей 178 жінок, які при вагітності приймали антагоністи Н2 рецепторів з 178 жінками контрольної групи з урахуванням віку, куріння, вживання алкоголю. В основній групі мова йде про наступні препарати: 71% жінок – ранітидин (добова доза 258 мг), 16% – циметидин (487 мг), 8% – фамотидин (32 мг), 5% – нізатідін (283 мг). Не виявлено різниці між двома групами в частоті народжених живими, спонтанних переривань вагітності, гестаційного віку при народженні, вазі при народженні, маловагових новонароджених, великих вроджених вад. В основній групі виявлено 3 вроджені вади (2,1%) серед 142 вагітностей з впливом препаратів в І триместрі: дефект міжпередсердної перетинки, дефект міжшлуночкової перетинки, тетрада Фалло. Серед 165 немовлят, які зазнали впливу препаратів в будь-якому терміні вагітності виявлено 5 вроджених вад (3%). В контрольній групі частота вроджених вад становила 3,1%. Одна дитина в кожній групі мала затримку розвитку. Автори дійшли висновку, що вживання антагоністів Н2 рецепторів в І триместрі не становить тератогенного ризику.
Застосування препарату під час вигодовування:
Нізатідін проникає до грудного молока. Дані від 5 жінок в період лактації свідчать про співвідношення молоко:плазма на рівні 1-4,9 за 10-годинний період після прийому препарату. Виявлено, що найвище співвідношення реєструється через 1 годину після прийому, знижуючись до найнижчого рівня після 4 годин. Доза, яка проникає до грудного молока, становить 0,150 мг протягом перших 12 годин після одноразової дози в 150 мг. Потенційна токсичність цієї дози для новонародженого не піддається визначенню. Оскільки нізатідін відносно швидко виводиться (період напіввидення становить 2 години), мама може мінімізувати вплив на дитину, приймаючи препарат одразу після грудного годування, подовжуючи час до наступного кормління.
До прикладу, американська академія педіатрії класифікує препарат цієї групи – циметидин – як сумісний з грудним вигодовуванням.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Виходячи з результатів обстежень в самців тварин та чоловіків нізатідіну не притаманні антиандрогенні ефекти, властиві циметидину. У щурів хронічне вживання з харчуванням нізатідіну в дозі понад 500 мг/кг/день не впливає на вагу простати та яєчок. Навіть високі дози не призводили до несприятливих репродуктивних наслідків в дослідженні з вивчення фертильності в 2 поколіннях щурів.
При введенні препарату двом самцям собак в дозі 400 мг/кг/день протягом року відзначали значне зниження концентрації тестостерону та естрадіолу. Вага репродуктивних органів при цьому не змінювалась.
Дослідження з порівняння нізатідіну та плацебо у чоловіків не виявило впливу на гонадотропіни та продукцію сперми. Повідомляється про імпотенцію в кількох чоловіків, які отримували нізатідін, яка зникала після припинення лікування. Цей побічний ефект також притаманний іншим антагоністам Н2-рецепторів.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.