МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

НІТРАТИ

Група/призначення:

Нітрати – це солі або складні ефіри азотної кислоти, що містять радикал NO3. При введенні в організм ссавців нітрати можуть підвищувати концентрацію метгемоглобіну в крові. Нітрати можуть перетворюватися на нітрити з радикалом NO2. У воді нітрати добре розчиняються.

Нітрат калію – це харчовий консервант Е 252.

Альтернативні назви / синоніми: нітрат калію.
Діюча речовина: нітрати.
Рекомендації при вагітності:

Уникнення надмірного впливу з харчовими продуктами, особливо, забрудненими [нітратами].

Рекомендації при лактації:

Уникнення надмірного впливу з харчовими продуктами, особливо, забрудненими [нітратами].

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Хоча доступні повідомлення про несприятливі результати вагітностей, асоційовані з впливом нітратів з питної води, немає достатніх доказів причинно-наслідкового  зв’язку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Нітрати призводили до спонтанних абортів в експериментальних тварин, хоча в деяких видів репродуктивна токсичність була низькою.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про невелике зростання частоти спонтанних абортів в групі жінок, які спожили невідому кількість питної води із забруднених нітратами колодязів в штаті Індіана (США). Проте це не підтримує асоціації між нітратами та несприятливими результатами вагітностей.

Повідомлялось про зростання частоти вроджених вад в одній громаді південної Австралії. Епідеміологічні дослідження продемонстрували можливий зв’язок між вродженими вадами в цій популяції та високою концентрацією нітратів (15-45 ppm; частин на мільйон, parts  per million) в підземних водах.

Наступне епідеміологічне дослідження визначило трикратне зростання частоти вроджених вад, асоційоване з концентрацією нітратів у воді (5-15 ppm) та чотирикратне при концентрації, вищій за 15 ppm. Більшість з описаних вад залучали кістково-м’язову або центральну нервову системи.

Епідеміологічне повідомлення 2008 року, також з Австралії, інформує про можливу асоціацію між трьома рівнями нітратів у питній воді в 3 регіонах та частотою передчасного розриву мембран. Проте не враховувався рівень споживання нітратів з водою окремими особами.

Шведський медичний реєстр (Swedish health register) не виявив статистично значимого підвищення частоти вроджених вад серця при концентрації нітратів у питній воді до 4 мг/л (4 ppm).

Епідеміологічне дослідження в Каліфорнії виявило асоціацію між підвищеною концентрацією нітратів та аненцефалією у дітей жінок, які споживали грунтові води, але не спостерігали у жінок, які використовували водопровідну воду. Автори припустили, що ці дані могли відображати вплив інших, крім концентрації нітратів, факторів.

Група дослідників повідомила про знайдений зв’язок між підвищеним ризиком дефектів нервової трубки в групі 184 мексиканських жінок, які повідомили про прийом нітровмісних препаратів (nitrosatable drugs) протягом вагітності і в яких підраховано вищий рівень споживання з харчуванням нітратів та нітритів. Друге повідомлення описує підвищений ризик передчасних пологів у жінок, які отримували нітровмісні препарати та з харчуванням високий рівень нітритів.

Шведське дослідження 2003 року не виявило істотної асоціації між концентрацією нітратів у питній воді та вадами серцево-судинної системи.

Рев’ю 2006 року дійшло висновку, що доступні літературні дані не підтверджують доказів причинно-наслідкового зв’язку між впливом нітратів з питної води та несприятливими репродуктивними наслідками.

Американське національне дослідження щодо профілактики вроджених вад (National Birth Defects Prevention Study) повідомляє результати дослідження випадок-контроль в штатах Техас та Айова. Концентрація нітратів у питній воді оцінювалась на основі повідомлень окремих жінок про джерела питної води та вимірів і моделювання концентрації нітратів у воді з об’єктів громадського водопостачання та приватних колодязів.

Підраховану добову дозу нітратів у воді поділили на тертилі [три частини]. Найвища доза, при якій починали формуватись вроджені вади становила 5,0-5,42 мг/день. Виявлено статистично значиме зростання частоти розщілини хребта (але не аненцефалії), дефектів кінцівок, розщілини губи/піднебіння. Не відзначали істотної асоціації з конотрункальними* вадами серця, обструкцією відтоку з правого та лівого шлуночків, дефектами серцевих перетинок.

*Конотрункальні вади серця («сині»); конотрункус (конусоподібний тракт) – це ділянка серця, яка знизу сполучається з камерами серця, а зверху – з артеріальними судинами. Патологія конотрункуса: загальна артеріальна протока, тетрада Фалло, подвійний вихід правого шлуночка, транспозиція магістральних судин, дисплазія клапанів (стеноз, атрезія, багатостулкові клапани).

При іншому дослідженні не виявлено асоціації з вродженими вадами при вживанні матерями нітратів з бутильованою питною водою.

Популяційне дослідження випадок-контроль щодо нітратів у питній воді та частоти вроджених вад розвитку Новій Шотландї (Канада) в період між 1988-2006 роками виявило, що при стратифікації даних відносно прийому фолієвої кислоти до зачаття виявлено підвищення ризику вроджених вад від впливу нітратів в період прийому фолієвої кислоти. Нітрати питної води, здається, мали захисний ефект протягом років до запровадження добавок фолієвої кислоти. 47% вроджених вад в досліджуваній популяції залучили центральну нервову систему. Аномалії центральної нервової системи в період після фортифікації фолієвою кислотою (1998-2006 роки) зросли до 61% в порівнянні з періодом до запровадження фортифікації (1987-1997 роки) – 33%. Цей результат суперечить очікуваному зменшенню частоти дефектів нервової трубки після фортифікації. Дослідження не намагалось пов’язати вплив нітратів з будь-якою окремою вадою.

Досліджувалось можливе порушення функції щитоподібної залози від високого рівня нітратів, отриманих з продуктами харчування. Зниження споживання йоду є важливим фактором впливу нітратів на щитоподібну залозу.

Болгарське дослідження 2007 року порівнювало частоту тиреоїдної дисфункції у вагітних та дітей з 2 сіл з високим та низьким рівнем нітратів у питній воді. Виявлено істотну асоціацію між високим рівнем нітратів у воді та дисфункцією щитоподібної залози у вагітних, але не у дітей.

Застосування препарату під час вигодовування:

Прийом добавки зі 100 мг нітратів на додаток до нормального вмісту в продуктах харчування не призводив до вимірюваного зростання кількості нітратів у грудному молоці. Інше дослідження повідомляє про концентрацію нітратів в грудному молоці на рівні 1,9-5,2 мг/л.

Повідомляється про випадки метгемоглобінемії** у немовлят в США при використанні води з вмістом нітратів, який перевищував максимально допустимий рівень забруднення нітратами – 45 ppm, але жодного випадку при нижчому рівні забруднення. Також повідомляється про 2 випадки метгемоглобінемії в Мексиці після споживання суміші, приготованої на  колодязній воді, яка містила нітрати в концентрації 22,9 та 27,4 мг/л.

**Метгемоглобінемія – це збільшена кількість гемоглобіну, що містить окислене залізо в еритроцитах. Метгемоглобін являє собою один з дериватів гемоглобіну, який нарівні з карбоксигемоглобіном і сульфгемоглобіном міститися в еритроцитах у невеликій концентрації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Генотоксичне тестування з нітратами у самців мишей не виявило мутагенних ефектів, але при цьому спостерігали зростання аномалій головки сперматозоїдів та зниження фертильності. Останнє було пов’язане із загальною токсичністю нітратів, а не впливом їх безпосередньо на статеві клітини. Дослідження у самців мишей з впливом нітрату калію в питній воді в дозах 90-900 ppm не продемонструвало істотних змін кількості, рухливості та кількості аномальних форм сперматозоїдів при дозах до 900 ppm. Цей найнижчий рівень ефективної дози відповідав 225-270 мг/кг. При годуванні самців щурів питною водою з нітратом натрію в дозах 50, 100 або 200 мг/кг/день протягом 60 послідовних днів виявлено зменшення кількості, рухливості, добової продукції сперматозоїдів та ваги яєчок в порівнянні з контрольними тваринами.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 01.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 
Переглянуто редакційною колегією 01.12.2016 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1442

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!