Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

МЕТОКСАЛЕН

Група/призначення:

Дерматотропний препарат з фотосенсибілізуючою дією.

Належить до групи псораленів. Використовується для фотохіміотерапії (ПУВА). Це комбінація перорально призначеного або нашкірно нанесеного метоксалену та довгих УФ хвиль (UVA). Ефективно для лікування псоріазу. При проведенні такого лікування рекомендується екранування чоловічих статевих органів через ризик розвитку плоскоклітинної карциноми шкіри.

При фотоактивації цієї сполуки може виникати зшивання ДНК (крослінкінг), порушення реплікації ДНК та різноманітні фототоксичні ефекти, включно з сестринським хроматичним обміном, мутагенезом, летальністю в експериментальних клітинних лініях, а також фототуморогенезисом у мишей.

Механізм дії препарату на зменшення прояву псоріазу та репігментації при вітіліго невідомий.

Отже, хоча ПУВА-терапія з метоксаленом має мутагенні, кластогенні, канцерогенні, катаракто генні наслідки у людини, препарат не є значним тератогеном для людини.

Метоксален також доступний у вигляді стерильного розчину для екстракорпорального фотофорезу як паліативного лікування шкірних проявів шкірної Т-клітинної лімфоми, яка резистентна до інших видів лікування.

Основні покази: вітіліго (ділянки депігментації шкіри), алопеція, псоріаз.

Альтернативні назви / синоніми:

Оксорален, 8-метоксипсорален (8-МОР).

Діюча речовина: метоксален.
Рекомендації при вагітності:

Сумісний при пероральному введенні та місцевому нанесенні, протипоказані екстракорпоральні розчини.

Рекомендації при лактації:  

Утримуватися від вигодовування на 24 години після лікування.  

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Метоксален порушує розвиток ембріону в експериментальних тварин при застосуванні високих доз. Досвід застосування у людини включає біля 55 вагітностей без підвищення ризику вроджених вад розвитку та несприятливих результатів вагітностей.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

З пероральною формою препарату тестувань у тварин не проводилось. Однак, екстракорпоральна форма (розчин) призначався щурам. Дози в період органогенезу, які в 4000 разів перевищували одноразову рекомендовану для людини, були токсичними для матері (втрата ваги, анорексія, збільшення відносної ваги печінки) та плоду. Фетотоксичність включала резорбцію, зростання частоти загибелі, пізньої фетальної смертності, меншу кількість плодів у приплоді, зменшення ваги плодів. Також спостерігали зростання частоти скелетних варіацій та мальформацій.

Shepard аналізував вплив дуже близької сполуки – 5-метоксалену (5-МОР). Він не продемонстрував тератогенності у мишей при дозах 500 мг/кг/день, але виявився тератогенним для кролів, які з їжею отримували 70-560 мг/кг/день (вади розвитку не уточнюються).

В статті 2003 року припускається, що токсичність 8-МОР та 5-МОР при введенні з харчуванням самкам щурів обумовлюється підвищенням метаболізму естрогенів.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

У 1991 році повідомили результати вагітностей 1380 пацієнтів (892 чоловіків та 488 жінок), які отримували ПУВА-терапію. 99 чоловіків (11,1%) повідомили про 167 вагітностей у їхніх партнерок, в той час як 94 жінки (19,3%) інформували про 159 вагітностей. Щодо чоловіків: 34% (55 з 163, відсутні дані про 4 вагітності) отримували ПУВА-терапію в період запліднення. 20% жінок 31 з 158, відсутня інформація про 1 вагітність) лікувались цим методом в період запліднення або вже при вагітності. Різницю в частоті спонтанних абортів (партнерки лікованих чоловіків 3,6% проти 12,9 у жінок, які отримували ПУВА) можна було б вважати похибкою, але загальна кількість абортів не відрізняється від групи жінок без такого лікування.

Повідомлення 1993 року інформує про 689 немовлят, народжених до ПУВА-терапії у матерів, 502 зачатих та народжених після лікування та 14, матері яких отримували ПУВА при вагітності. Не виявлено різниці між групами щодо співвідношення статей, частоти багатоплідних вагітностей та смертності. Істотне збільшення кількості немовлят з низькою вагою виявлено в другій групі (зачаті та народжені після лікування), що, на думку авторів, пов’язано із захворюванням матерів. Не виявлено вроджених вад розвитку у 14 новонароджених з пренатальним впливом ПУВА-терапії. В інших 2 групах зареєстровано наступну кількість вроджених вад: 3,6% (25 з 689) та 3,2% (16 з 502).

Європейська мережа тератологічних інформаційних служб (European Network of Teratology Information Services) ідентифікувала 41 вагітну з використанням ПУВА-терапії в період запліднення або в І триместрі вагітності. З них 32 жінки лікувались до запліднення та в І триместрі, 8 – тільки в І триместрі, 1 жінка припинила лікування за 2 тижні до запліднення. Кількість лікувальних процедур описується як нормальна (2-3 в тиждень) в 27 випадках, менше норми в 6, більша за нормальну в 2, невідома кількість в 6 випадках. Максимальна добова доза метоксалену становила 40 мг. Результати вагітностей наступні: 4 (10%) спонтанні аборти (нормальна частота), 6 перервані за бажанням жінки, 1 жінка втрачена з-під нагляду, 31 народжена живою дитина (1 двійня). У двох немовлят була мала вага (2120 та 2460 грам), що в жодному з цих випадків не вважається наслідком ПУВА-терапії або псоріазу. Не було виявлено вроджених вад при народженні чи пізніше.

Оскільки існує стурбованість щодо ризику хромосомних аномалій, деякі дослідники рекомендують проводити пренатальне каріотипування плодів жінок, які завагітніли після ПУВА-терапії.

Одне проспективне дослідження повідомляє про підвищення частоти пухлин геніталій у чоловіків, лікованих ПУВА з метоксаленом.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Невідомо, чи препарат проникає до грудного молока. У випадку проведення ПУВА-терапії в період лактації рекомендовано припинити грудне вигодовування з вилученням грудного молока, принаймні, на 24 години, бо відомо, що 95% препарату виводиться з сечею саме за цей період.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 05.02.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 06.02.2017 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати