ЙОГЕКСОЛ

Група/призначення:

Рентгенконтрастний  йодовмісний засіб. Покази: нейрорадіологія, ангіографія, урографія, артрографія.

Альтернативні назви / синоніми: омніпак.

Діюча речовина: йогексол.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Використання йодовмісних препаратів перед пологами може призводити до гіпотиреозу у деяких новонароджених.

Див. статтю Йод.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Оцінка двох неопублікованих досліджень свідчить, що йогексол не був тератогенним та ембріотоксичним у щурів та кролів, які отримували препарат на 6-15  дні (щури) та на 18 день (кролі) гестації. Найвищі дози, які вводили внутрішньовенно при перерахунку на йод  становили 4000 мг/кг (щури) та 2500 мг/кг (кролі). Йогексол використовували для вимірювання швидкості клубочкової фільтрації у щурів при вагітності без видимих несприятливих наслідків.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про безпечність йогексолу у немовлят навіть віком 6 місяців.

Використання інших йодовмісних контрастних засобів немовлятам з дуже низькою вагою  асоціювалось з порушенням функції щитоподібної залози.

Хоча подібний препарат не проникав через плаценту у вагітних кролів, транплацентарний пасаж йогексолу продемонстровано у людини при двоплідній вагітності. У цих плодів з пренатальним впливом препаратів не було виявлено несприятливих наслідків.

Повідомляється про трансплацентарний трансфер подібного контрастного засобу йоверсолу із помутнінням кишечника, що імітувало пневмоперитонеум.

При застосуванні всіх йодовмісних контрастних речовин можливий вплив на функцію щитоподібної залози матері та плода, тому європейське товариство урогенітальної радіології рекомендує проводити моніторинг функції залози у немовляти протягом першого тижня життя.

Дослідження 2010 року оцінювало вплив йогексолу, отриманого 343 вагітними на функцію щитоподібної залози плода. Цим жінкам проводили КТ-ангіографію в ІІ або ІІІ триместрі вагітності. Середня доза йоду становила 45000 (7321) мг. У всіх новонароджених був нормальний рівень Т4 (тироксину). В однієї дитини – змінений рівень ТТГ (тиреотропного гормону), який надалі нормалізувався.

Повідомлення 2012 року щодо 64 немовлят інформує про нормальний рівень ТТГ у всіх, крім одного недоношеного, з пренатальним впливом йодовмісних контрастних засобів. Зазначається, що народжена на 25 тижні дитина мала респіраторний дистрес синдром та сепсис, що потенційно впливає на функцію щитоподібної залози.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йод концентрується в грудному молоці, в одному випадку встановлено екскрецію йогексолу до молока. В перші 24 години він проникав до молока в кількості 0,5% материнської дози. Інструкція до препарату рекомендує припинити грудне вигодовування на 24 години після введення йогексолу. Однак, новіший перегляд даних американською колегією радіологів та європейським товариством урогенітальної радіології стверджує, що не має потреби відмовлятися від грудного вигодовування у випадку застосування йодовмісного контрастного засобу.

Американська академія педіатрії також вважає йогексол сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Не спостерігали несприятливого впливу йогексолу на функції гонад, фертильність, репродуктивну поведінку у самців щурів після лікування дозами до 4000 мг/кг внутрішньовенно тричі на тиждень протягом 10 тижнів та щодня протягом 14 днів в період спарювання. Лікування самок щурів аналогічними дозами кожний другий день за 14 днів до парування, щодня на 0-6 гестаційні дні, а далі кожний другий день до 21 дня лактації не продемонструвало несприятливого впливу на фертильність та репродукцію. Не виявлено впливу на вагу та виживання дитинчат.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.12.2016 р.