ГОЛІМУМАБ

Назва англійською мовою:  golimumab.

Група/призначення:

Інгібітори фактору некрозу пухлин альфа (ФНП‑α; TNFα).

Альтернативні назви/синоніми: сімпоні.

Діюча речовина: голімумаб.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають низький ризик (протипоказаний в комбінації з метотрексатом).

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний (протипоказаний в комбінації з метотрексатом).

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання голімумабу в період вагітності у людини. Дані від одного виду тварин припускають низький ризик для ембріону/плода. Через відсутність досвіду застосування у вагітних оцінка ризику не можлива. Існує певна подібність між впливом імуномодуляторів з анти-ФПН-α активністю і відомим тератогеном для людини – талідомідом, який також знижує активність ФПН-α. Проте, зниження продукції ФПН-α може не бути первинною причиною тератогенності талідоміду. Теоретично антагоністи ФПН-α можуть порушувати імплантацію та овуляцію, але цього не продемонстровано клінічно. У 2016 році Європейська ліга проти ревматизму (European League against Rheumatism (EULAR) видала нову  настанову щодо використання специфічних препаратів в період вагітності та лактації, включно з біологічними інгібіторами фактору некрозу пухлин.

Якщо призначення голімумабу показано вагітній, її слід інформувати про відсутність досвіду застосування у людини. Тому, допоки не буде отримано достатньо інформації, найкращою рекомендацією є уникнення вживання препарату в період органогенезу (20-55 днів після запліднення або 34-69 днів від першого дня останньої менструації).

Інформація щодо досліджень на тваринах:           

Репродуктивні дослідження проводились у мавп. Тварини отримували в І триместрі двічі на тиждень підшкірно дози, які у 300 разів перевищували рекомендовану для людини, виходячи з ваги. При цьому не спостерігали несприятливих наслідків  ні у матерів, ані в плодів. Препарат проникає через плаценту, що підтверджується наявністю його в пуповинній крові наприкінці ІІ триместру. При введенні  мавпам голімумабу двічі на тиждень підшкірно в ІІ та ІІІ триместрах також не спостерігали несприятливих наслідків. Ці дози спричиняли вплив на матерів та немовлят на рівні, який у 860 та 310 разів відповідно перевищував показник в крові, отримуваний від максимальної рекомендованої дози для людини. Не виявлено несприятливих наслідків для розвитку та дозрівання імунної системи потомства при впливі в період вагітності та лактації.

Досліджень мутагенності та карциногенності не проводилось.

Дослідження у мишей з використанням аналогу – антимишачого ФНП‑α антитіла не продемонстрували порушень фертильності.

Інформація щодо впливу на плід:

Голімумаб – це синтетичний лікарський препарат, який є повністю людським IgGlk моноклональним антитілом (із мишачої гібридоми) проти фактору некрозу пухлин.

До цього класу препаратів також належать: адалімумаб, цертолізумаб пегол, етанерцепт, інфліксімаб.

Препарат призначається в комбінації з метотрексатом для лікування дорослих пацієнтів з помірним та важким перебігом ревматоїдного артриту. Також призначається окремо або разом з метотрексатом для лікування дорослих пацієнтів з активним псоріатричним артритом та окремо для лікування дорослих активним анкілозуючим спондилітом.

Середній період напіввиведення становить приблизно 2 тижні.

Невідомо, чи голімумаб проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату висока, але відомо, що імуноглобулін G проникає через плаценту на пізніх термінах (імуноглобулін для внутрішньовенного введення). Плацентарний трансфер IgG залежить від дози та гестаційного віку. Плацентарний трансфер також підтверджується аналогічним процесом у мавп, плацента яких подібна до цього органу людини.

У 2014 році повідомили результати вагітностей з пренатальним впливом голімумабу: проспективні  (N=35) та ретроспективні (N=12) дані. Препарат вводився в період 2 місяців до запліднення та/або в період вагітності. 12 жінок одночасно з голімумабом приймали метотрексат. Результати були наступними: 26 народжених живими; 13 спонтанних абортів; 7 медичних абортів; 1 ектопічна вагітність. Виявлено одну вроджену ваду у дитини з пренатальним впливом голімумабу та метотрексату.

Проспективне когортне дослідження 2015 року від Європейської тератологічної інформаційної служби оцінило вплив ФНП-альфа препаратів у І триместрі ((N = 445), порівнявши їх з контрольною групою здорових вагітних (N = 1532). Аналізовані препарати були наступними: адалімумаб (N = 172), цертолізумаб (N = 7), етанерцепт (N = 140), голімумаб (N = 3), інфліксімаб (N = 168). Великі вроджені вади переважали в основній групі – 5% проти 1,5% в контрольній відповідно. Проте не виявлено специфічного патерну. Також не спостерігали різниці в частоті малих аномалій (6,4% проти 4%), як і генетичних аномалій (0,9% проти 0,8%). Також при порівнянні з контрольною групою не виявлено різниці в частоті самовільних абортів. Показник передчасних пологів був вищим в основній групі  – 17,6% проти 9%, вага новонароджених була значно нижчою в основній групі – 3130 грам проти 3374 грам.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання голімумабу в період лактації у людини. Невідомо, чи це антитіло проникає до грудного молока. Оскільки імуноглобуліни проникають до молока, то це також очікується з голімумабом. Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. В дорослих пацієнтів відзначали важкі інфекції. У потомства мавп вплив голімумабу в період лактації не впливає на розвиток та дозрівання імунної системи. Якщо жінка обирає грудне вигодовування на фоні лікування голімумабом, немовля потребує моніторингу на предмет можливого розвитку інфекцій.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501652/.

Адаптовано 21.04.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 21.04.2022 р.