МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

АДАЛІМУМАБ

Група/призначення:

Селективний імунодепресант, рекомбінантне людське моноклональне антитіло (lgG1), яке містить пептидні послідовності людини. Нейтралізує біологічні ефекти фактору некрозу пухлин-альфа (ФНП-альфа). Покази до призначення: активний ревматоїдний артрит середнього та важкого ступенів, активний псоріатричний артрит, активний анкілозуючий спондиліт, хвороба Крона.

Альтернативні назви / синоніми: хуміра.
Діюча речовина: адалімумаб.
Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доклінічні дослідження у мишей та мавп не показали несприятливого впливу адалімумабу та подібних антитіл на плід. Користь від лікування матері адалімумабом перевищує ймовірність ризику для плоду.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інформацією, підсумованою в інструкції до препарату, не виявлено побічних ефектів у потомства мавп, яких лікували дозою 100 мг/кг щотижня.  Ця доза, принаймні, в 266 раз вища за рекомендовану для людини, беручи до уваги концентрацію препарату в плазмі. При введенні вагітним мишам подібного антитіла до фактору некрозу пухлин-альфа (ФНП-альфа) не виявлено негативного впливу на виживання та морфологічний розвиток плодів. Також не відмічено несприятливого впливу на імунну систему потомства, крім зниження експансії клітин селезінки у плодів жіночої статі. Це спостереження можливо не є клінічно значимим.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Перш за все важливим є той факт, що було створено реєстр для проспективного спостереження за вагітними  з аутоімунними хворобами, які приймають цей препарат (http://www.pregnancystudies.org/ongoing-pregnancy-studies/autoimmune-studies/).

Препарат проникає через плаценту. Повідомляється про випадок, коли вагітна припинила приймати препарат у терміні 16 тижнів, а його значима концентрація визначалася в материнській та пуповинній крові через 21 тиждень, при пологах.

З 26 вагітностей з вживанням адалімумабу в однієї дитини діагностовано крипторхізм та мікроцефалію.

Повідомляється про народження здорової дитини 34-ти річною жінкою, яка тривалий час лікувала хворобу Крона до вагітності, а також протягом всієї вагітності приймала адалімумаб та преднізон (2005 рік).

В огляді, який подано до FDA щодо негативних наслідків ліків, які є антагоністами до ФНП-альфа, повідомляється про 61 вроджену ваду розвитку при 41 вагітності. Жодна з аномалій не була пов’язана з адалімумабом. Визначалась частота самовільного переривання вагітності серед 130 вагітностей, при яких вживалися антагоністи до ФНП-альфа  до або під час запліднення, і виявлено, що ця частота вища, коли такі препарати вживаються в період запліднення і становить 24% в порівнянні до вживання до зачаття – 17%  відповідно, та в порівнянні з контрольною групою – 10%. Ця стаття не уточнює термін встановлення вагітності, що є важливим показником самовільних викиднів, які вже можна діагностувати.

Дослідження 2014 року надає результати проспективного нагляду за 83-ма вагітностями, при яких жінки приймали антагоністи до ФНП-альфа. Ця група жінок порівнювалася з вагітними з аутоімунними захворюваннями, які не лікувалися антагоністами до ФНП-альфа. Не виявлено зростання частоти вроджених вад розвитку ні від адалімумабу, ні від інших антагоністів до ФНП-альфа.

У 2011 році Всесвітній конгрес гастроентерологів дійшов консенсусу щодо біотерапії хвороби Крона адалімумабом і характеризував його як препарат з низьким ризиком та сумісний з періодом запліднення та вагітності, принаймні, в перших двох триместрах.   Щодо вживання в ІІІ триместрі, то це є можливим клінічним варіантом.

Застосування препарату під час вигодовування: 

В одному з повідомлень описано жінку, яка лікувала хворобу Крона адалімумабом до 30  тижня вагітності. Через 4 тижні після пологів лікування було продовжено в дозі 40 мг підшкірно. Визначення  концентрації препарату в сироватці матері та грудному молоці протягом наступних 8 днів виявило, що концентрація адалімумабу в молоці становить 1% материнської відповідно. Автори повідомлення вважають, що завдяки протеолітичній активності ферментів кишечника немовляти вплив на його імунну систему буде не значним.

В двох повідомленнях описуються жінки, які приймали адалімумаб: одна 40 мг на тиждень, друга – раз на 2 тижні протягом вагітності та лактації. Обидва новонароджені при огляді у 6 місяців виявилися здоровими.

Ще одне повідомлення описує двох жінок, яких лікували адалімумабом протягом вагітності та лактації. В першому випадку концентрація препарату в сироватці на перший день після пологів становила 4900 нг/мл у матері та 8400 нг/мл в новонародженого. Через 21 тиждень після пологів і 7-й день після останнього прийому адалімумабу концентрація становила 6700 нг/мл та 4,83 нг/мл в материнській сироватці та грудному молоці відповідно (тобто в грудному молоці зафіксовано 0,07% материнського рівня). Концентрація в сироватці немовляти не визначена. В другому випадку концентрація через 8 тижнів після пологів і 7 днів після останнього прийому була 5500 нг/мл в материнській сироватці та 4,88 нг/мл в молоці (0,09% материнського рівня). Концентрацію в сироватці малюка було неможливо визначити. Обоє дітей при огляді у віці 15 місяців були здоровими.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

В двох дослідження описують жінок, які лікували адалімумабом імунологічне безпліддя в ході підготовки до штучного запліднення. Не відмічалось зростання частоти вроджених вад і було покращення у виживанні ембріонів на ранній стадії розвитку.

Не виявлено несприятливих впливів на параметри сперми у 23 чоловіків, які лікували спондилоартрит адалімумабом або подібним препаратом. Інше дослідження 2014 року 10 чоловіків із спондилоартритом виявило наступні результати: показники сперми на початку лікування були гіршими, ніж в контрольній групі, а після 1-го року терапії адалімумабом покращилися.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
  3. Сайт “MotherToBaby a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

 

Адаптовано 01.06.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 18.06.2015 р.
Оновлено 09.10.2015 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1219

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information