ЕТОСУКСИМІД

Група/призначення:

Протисудомний засіб. Покази: малі епілептичні припадки, складні або атипові судомні напади, юнацькі міоклонічні напади.

Альтернативні назви / синоніми: заронтін, етосукцимід, суклисеп.

Діюча речовина: етосуксимід.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Етосуксимід вважається менш тератогенним, ніж інші протисудомні препарати. Проте поєднання з іншими препаратами підвищує ризик структурних аномалій. Це препарат вибору для лікування petit mal в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат спричиняє зростання частоти вроджених вад при тестуванні у вагітних мишей, щурів, хом’яків, кролів. Дефекти включали аномалії скелету, центральної нервової системи, очей, кінцівок.

 Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Етосуксимід проникає до плаценти.

Повідомлення про вживання етосуксиміду при вагітності охоплюють відносно малу кількість випадків, а зовсім невелика кількість описує прийом тільки цього препарату без комбінації з іншими протисудомними.

Повідомляється про наступні вроджені вади розвитку при 10 вагітностях серед 163 з впливом етосуксиміду в комбінації з іншими протисудомними препаратами: персистуючу артеріальну протоку (8 випадків, може і не вважатися вродженою вадою); розщілину губи та або піднебіння (7 випадків); монголоїдний розріз очей, коротку шию, порушену дерматогліфіку, додатковий сосок (1 випадок); гідроцефалію (1 випадок). В одного немовляти спостерігали кровотечу.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 18 новонароджених, які зазнали впливу етосуксиміду в І триместрі вагітності. Не було виявлено великих вроджених вад, при очікуваній одній.

Серед дітей 57 жінок, які приймали етосуксимід при вагітності, не спостерігали зростання частоти вроджених вад, а у 2 немовлят діагностували клишоногість. Повторний аналіз цих даних не виявив зростання частоти вроджених вад при монотерапії етосуксимідом, але зростав при комбінації з фенобарбіталом (протисудомний  засіб).

Як і при вживанні інших антиконвульсантів, при вагітності у немовлят можуть виникати спонтанні кровотечі.

У 8 випадках середня концентрація препарату у матері та плода в пологах становила 40,15 та 35,82 мкг/мл, відповідно, при цьому остання доза препарату приймалась за 4,5-16 годин до пологів. Середнє співвідношення препарату в плода та матері становило 0,97, а період напіврозпаду в 2 немовлят – 32-38 годин. В іншому випадку концентрація препарату в плазмі матері та пуповині становила 240 та 250 ммоль/л, відповідно, а співвідношення – 1.0.

Публікація 1984 року описує 13 новонароджених від 10 матерів з епілепсією, яких порівнювали з відповідними контрольними парами. 11 матерів отримували комбіновану терапію (карбамазепін, клоназепам, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, вальпроєва кислота. Великі структурні аномалії виявили у 2 новонароджених: розщілина губи та піднебіння (етосуксимід з фенобарбіталом чи примідоном). Середня кількість малих аномалій була вищою в порівнянні з контрольною групою – 6,2 проти 2,1. У 7 немовлят відзначали седацію та слабке смоктання, 6 з яких також зазнали впливу фенобарбіталу або примідону.  Синдром відміни тривалістю кілька тижнів діагностували у 5 немовлят, 2 з яких також знаходились під впливом фенобарбіталу або примідону.

Реєстр вагітностей з вживанням ламотриджину, заснований виробником у 1997 році, закритий у 2010 році (Lamotrigine Pregnancy Registry) проспективно спостерігав за 9  вагітностями з впливом ламотриджину та етосуксиміду з або без інших антиконвульсантів, з них  8 в І триместрі і оприлюднив наступні результати цих вагітностей: 7 народжених живими без вроджених вад, 1 самовільний викидень. В 1 випадку впливу у ІІ–ІІІ триместрах вроджених вад не виявлено.

Повідомлення 1992 року проаналізувало дані 5 проспективних європейських досліджень із залученням 1379 жінок, які зазнали пренатального впливу антиконвульсантів. При 13 вагітностях приймався тільки етосуксимід і виявлено 1 велику вроджену ваду, в 44 випадках була комбінована терапія (фенобарбітал (5) та вальпроєва кислота (39) з виявленням 5 великих вроджених вад.

Створено реєстр для спостереження за результатами вагітностей, коли антиконвульсанти призначають для лікування епілепсії (http://www.massgeneral.org/aed).

 Застосування препарату під час вигодовування:

Етосуксимід вільно проникає в грудне молоко з досягненням концентрації на рівні плазми. Седація, слабке смоктання, надмірна збудливість тривалістю кілька тижнів описані у немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Концентрація епосукциміду в немовляти коливається в межах 15-40 мг/л. Концентрація в плазмі дорослих становить 40-100 мг/л.

В той час як американська академія педіатрї класифікує етосуксимід як сумісний з грудним вигодовуванням, робоча група ВООЗ з грудного вигодовування вважає його небезпечним. Остання відзначає високу концентрацію препарату в плазмі новонародженого та повідомлення про несприятливі ефекти у новонароджених. Якщо мати приймає етосуксимід та годує немовля, рекомендується моніторинг стану дитини.

Проте американська академія педіатрії інформує, що висока концентрація препарату у немовлят не пов’язана з материнським вживанням, оскільки у немовлят, що не знаходились на грудному вигодовуванні також виявляли подібну концентрацію препарату.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.01.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.02.2016 р.