МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ДАЙВІНГ ТА ВАГІТНІСТЬ

Дайвінг – підводне плавання на великій глибині з використанням аквалангу та газових сумішей. Однією з небезпек дайвінгу є декомпресійна (кесонна хвороба).

Кесонна хвороба виникає в організмі людини при швидкому переході із середовища з підвищеним атмосферним тиском повітря у середовище з нижчим тиском. Розчинений у крові азот в процесі зниження тиску бурхливо виділяється з неї і не встигає дифундувати через легені назовні (утворюються великі бульбашки газу). У легкій і помірній своїй формі проявляється у вигляді м’язового болю, свербіння шкіри, носових кровотеч; у важкій-  може настати параліч нижніх кінцівок, ураження легень і серця. Ознаки з’являються незабаром після виходу з середовища підвищеного тиску.

Альтернативні назви / синоніми:

Кесонна хвороба, декомпресійна хвороба, підводне плавання, дайвінг, глибоководне пірнання.

Рекомендації при вагітності:

Глибина до 1-ї атмосфери не більше 30-ти хвилин.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Через потенційні несприятливі наслідки декомпресійної хвороби в ембріона та плода глибоководне підводне плавання не рекомендоване при вагітності. Занурення на глибину до 1 атм (1 атмосфера – 10,33 метри водного стовпчика) не призводить до таких наслідків. Підводне плавання включає в себе спуск у воду за допомогою дихального апарату, який забезпечує подачу повітря (газових сумішей) під тиском навколишнього середовища. Таким чином виникають дві проблеми: ефекти вищого за атмосферний тиску та ймовірні несприятливі наслідки декомпресійної хвороби (кесонної хвороби).

Плід особливо чутливий до перепаду тиску, оскільки циркуляція плода обходить легеневу тканину, а вона є фільтром для внутрішньосудинних бульбашок і обмежує їх доступ до головного мозку.

Повідомляється, що у деяких дорослих драйверів персистуюче овальне вікно асоціювалось з підвищеним ризиком неврологічного ураження при декомпресійній хворобі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Більшість експериментів проводилась в компресійних камерах. Вплив на вагітних хом’яків до 5,2 атмосфер, що еквівалентно зануренню на 140 футів у морській воді (42,672 метри) не продемонстрував несприятливих наслідків для розвитку плода чи виживання. Коли у хом’яків викликали експериментальне декомпресійне захворювання відзначали підвищення частоти вроджених вад розвитку у потомства на основі виявлення вад в кожному поколінні. Тільки три тварини вижили, проте вибірка була замалою для висновків. Інше дослідження цих же авторів продемонструвало, що не лікована декомпресійна хвороба призводить до підвищення частоти вроджених вад розвитку в порівнянні з лікованими гіпербаричною оксигенацією. При впливі на щурів до 7,1 атм не спостерігали підвищення частоти несприятливих результатів вагітностей, хоча 25% тварин мали ознаки декомпресійної хвороби. Вплив на вагітних овець до 4,6 атм в період ембріогенезу аналогічно не продемонстрував несприятливих наслідків для плода. В іншому дослідженні овець піддали впливу глибини від 60 до 165 футів морської води перед пологами без несприятливих наслідків, незважаючи на зменшення плацентарного кровотоку; але у тварин, яких готували хірургічним шляхом до інвазивних процедур, смертність плодів була вищою. Найбільш ймовірно, що ця смертність була наслідком внутрішньо судинних катетерів від занурення на глибину.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Опитування жінок-дайверів з’ясувало, що 136 з 208 продовжували займатись підводним плаванням при вагітності. Порівняння жінок, які продовжували пірнати на глибину з тими, які припинили займатись дайвінгом при вагітності припустило підвищення частоти вроджених вад у дітей жінок, які при вагітності продовжили пірнання. Це припущення базувалось на 6 випадках дітей з аномаліями в групі дайвінгу проти жодного випадку в групі, де матері припинили дайвінг. Це були наступні вроджені вади розвитку: скелетні дефекти (N=2), вади серця (N=2), малі аномалії (N=2). Автори коректно зазначили можливу упередженість результатів внаслідок самостійного вибору учасників дослідження.

Також доступне повідомлення про дитину з множинними вродженими вадами розвитку, мама якої багаторазово пірнала, в тому числі на значну глибину з одним критичним підйомом.

Норвезький медичний реєстр народжень оцінював результати вагітностей партнерок 6186 професійних дайверів та їхніх 10395 дітей. Повідомили про підвищення частоти самовільних переривань вагітностей у партнерок чоловіків, які професійно займались  дайвінгом на момент запліднення (відносний ризик 1,21, 95% ДІ 1,05-1,39). Не виявлено змін інших показників.

Поточні рекомендації багатьох лікарів, спеціалістів з гіпербаричної оксигенації, та загальний консенсус підводного та гіпербаричного медичного товариства (Undersea and Hyperbaric Medical Society), також Британської дайвінгової організації є наступними: жінки не повинні займатись глибоководним підводним плаванням в період вагітності. Побоювання, що вагітні не будуть притримуватись таких жорстких рекомендацій призвели до альтернативних рекомендацій: при вагітності плавати на глибині, де тиск не перевищує 1 атмосфери (приблизно 30 футів; 9,144 метри), по часу обмежити до 30 хвилин і менше.

Не має обмежень при вагітності для простого підводного плавання (на малій [звичайній] глибині).

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Вплив дайвінгу на менструальний цикл вивчали в камерах з тиском до 5 атмосфер (130 футів у морській воді). Не виявлено змін концентрації гормонів. Невелике дослідження повідомило про вищу чутливість до декомпресійної хвороби під час і безпосередньо після менструації, яка зменшується до наступного циклу.

У самців мишей вивчали вплив на репродуктивну систему з використанням 50 амосфер. При такому високому тиску азот у повітрі необхідно замінити гелієм* з утворенням суміші геліокс (гелій з киснем для дайвінгу), яка застосовується при дуже глибокому зануренні. Також використовується новіша суміш  – кисень, азот, гелій – трімікс. У мишей спостерігали зниження лібідо та здатності запліднення самок, що асоціювалось з підвищенням частоти втрати вагітностей та зменшення рівня виживання плодів, якщо вагітність все-таки наступала. Через 8 місяців ці несприятливі ефекти частково або повністю зникали. Побічні продукти блеоміцину можуть генерувати реактивні форми кисню, що пошкоджує легені, тому данські вчені не рекомендують чоловікам, яких лікують блеоміцином займатись дайвінгом.

*Гелій – це газ, який займає 5,2 ppm (частин на мільйон, parts per million) атмосфери Землі. Використовується в суміші з киснем для гіпербаричних камер, при дайвінгу, для заповнення повітряних куль і нежорстких дирижаблів.

Гелій успішно використовується для заміни амніотичної рідини під час гістероскопічної хірургії в експериментах на вівцях. В одному випадку суміш гелій-оксиген успішно використали в пологах для контролю обструкції верхніх дихальних шляхів. В другому випадку таку ж суміш застосували при механічній вентиляції в ІІ триместрі вагітності у жінки з респіраторним дистресом внаслідок астматичного статусу. У 2015 році припустили, що інгаляція суміші гелію з киснем може допомагати при наданні допомоги в критичній ситуації при бронхіальній астмі у вагітних.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

 

Адаптовано 19.03.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
 Переглянуто редакційною колегією 21.03.2018 р.


Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка сайту УТІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...

Всього статей

1442

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information
Help Me!