КОЛЕСТІПОЛ
Назва англійською мовою: colestipol.
Група/призначення:
Гіполіпідемічні препарати, секвестрант жовчних кислот.
Колестіпол є співполімером діетилентріаміну (інформація в кінці статті) та епіхлоргідрину (інформація в кінці статті). Це щільно зшита, нерозчинна аніонообмінна смола, яка зв’язує жовчні кислоти для зниження рівня холестерину і, можливо, триглицеридів.
Альтернативні назви / синоніми: колестид.
Окремо інформація про діетилентріамін та епіхлоргідрин в кінці статті.
Діюча речовина: колестіпол.
Рекомендації при вагітності:
Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутні повідомлення про використання колестіполу в період вагітності у людини. Препарат має дію, подібну до холестираміну. Колестіпол не абсорбується до системного кровотоку і тому не чинить прямого впливу на плід. Тривале застосування може призводити до зниження кишкової абсорбції жиророзчинних вітамінів, таких як А, D, E, K. Відомо, що холестирамін спричиняє дефіцит вітаміну К у матері і плода, що призводить до кровотеч. Для попередження таких ускладнень виробник пропонує приймати перорально вітамін К. Зупинка лікування для зниження рівня холестерину на період вагітності не вплине на тривале лікування гіперліпідемії, тому слід припинити вживання препарату на період вагітності.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів з дозами понад 1000 мг/кг/день без несприятливого впливу на плід. При введенні препарату щурам протягом 18 місяців не відзначали утворення пов’язаних з препаратом пухлин, дослідження мутагенності та карциногенності були негативними.
Інформація щодо впливу на плід:
Невсмоктуваний комплекс колестіполу і жовчних кислот в кишечнику виводиться з фекаліями. Препарат призначається в якості додатку до дієти для зниження рівня в сироватці холестерину та ліпопротеїдів низької щільності у пацієнтів з первинною гіперліпідемією з неефективністю дієти. Менш, ніж 0,17% материнської дози абсорбується до системного кровотоку, тому не очікується несприятливого впливу на плід у випадку призначення рекомендованих доз.
Застосування препарату під час вигодовування:
Абсорбція колестіполу до системного кровотоку дуже низька – менше 0,17% материнської дози, тому не очікується прямого впливу на немовля на грудному вигодовуванні. Тривале використання препарату може призводити до зниження у матері абсорбції жиророзчинних вітамінів, таких як вітаміни А, D, E, K. Внаслідок цього виникає дефіцит цих вітамінів і, відповідно зменшення їх кількості в грудному молоці.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Діетилентріамін (diethylenetriamine) використовується у виробництві смол, хелатуючих агентів, добавок до палива, інгібіторів корозії. В досьє європейської хімічної агенції (ECHA) зазначено, що діетилентріамін не призводить до виникнення вроджених вад при введенні перорально самцям і самкам щурів за два тижні до парування і надалі до 4-го дня після пологів дози 300 мг/кг/день. Інше дослідження зафіксувало постімплантаційні втрати та збільшення тривалості вагітності у щурів, які отримали дози 100 і 300 мг/кг/день. На фоні дози 300 мг/кг/день відмічено зменшення споживання їжі вагітними щурами. Відсутня інформація про можливий вплив на репродукцію і лактацію.
Епіхлоргідрин (epichlorohydrin). Це 1-хлоро-2,3-епоксипропан, хлорорганічна сполука та епоксид. Використовується у виробництві пластику, смол, гліцерину. Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад. При інгаляційному введенні дози до 25 ppm (parts per million; частин на мільйон) не відбувалось несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Також не спостерігали підвищення частоти вроджених вад при введенні через зонд доз до 160 мг/кг/день в період вагітності. Вплив епіхлоргідрину на самців щурів і кролів продемонстрував токсичність для яєчок у вигляді атрофії, збільшення числа сперматозоїдів аномальної форми, зниження фертильності, що пояснюється оксидативним стресом. Ці ефекти були зворотними. Одне дослідження визначило найнижчу дозу, яка спричиняла ефект – 3,3 мг/кг/день. Відсутні повідомлення про вплив агенту в період вагітності у людини.
Адаптовано за матеріалами:
- Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).