АТРОПІН
Група/призначення:
Антихолінергічний засіб, який блокує переважно периферичні холінореактивні системи.
Атропін – антихолінергічний (М-холіноблокатор), рослинний алкалоїд. Хімічно це рацемічна суміш* тропінового ефіру D- та L-тропової кислоти. L-стереоізомер атропіну – гіосциамін.
*Рацемічна суміш – речовина з однаковою концентрацією лівих і правих енантіомерів**. **Енантіомери – це стереоізомери, які є неідентичними повними дзеркальними відображеннями один одного (як права і ліва рука). |
Покази: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, пілороспазм, гострий панкреатит, жовчокам’яна хвороба, холецистит, спазми кишечника, сечових шляхів, бронхіальна астма; антидот при отруєннях холіноміметичними сполуками і антихолінестеразними речовинами; з діагностичною метою для розширення зіниць.
Альтернативні назви / синоніми: атропіну сульфат.
Діюча речовина: атропін.
Рекомендації при вагітності:
Дані про використання у людини припускають низький ризик.
Рекомендації при лактації:
Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Антихолінергетики в цілому не викликають підвищення ризику вроджених вад. Атропін не асоціюється з вродженими вадами розвитку.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Дані від експериментальних тварин не припускають підвищення ризику вроджених вад від впливу атропіну. Відносно високі дози атропіну не призводили до аномалій розвитку у щурів, курчат, собак. Введення атропіну мишам на 9 день гестації призводило до скелетних аномалій, але вони, ймовірно, могли виникнути від токсичного впливу препарату на материнський організм, а не від селективної тератогенної дії атропіну. Спроба повторно отримати такі результати не мала успіху.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Хоча атропін швидко проникає через плаценту і може впливати на частоту скорочення серця плоду або пригнічувати дихання плоду, досвід використання препарату при вагітності у людини не асоціюється з несприятливим впливом на розвиток плода та значною фетальною токсичністю при вживанні на ранніх термінах вагітності або перед самими пологами.
При одному з досліджень аналізували частоту використання атропіну в І, ІІ та ІІІ триместрах, вона складала 11,3, 6,7 та 6,3 на 1000 відповідно.
Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пари мати-дитина, в 401 випадку приймався атропін в І триместрі, в 1198 – в будь-якому терміні вагітності. В жодній з груп не виявлено асоціації з вродженими вадами. Однак, коли група парасимпатолітиків аналізувалась в цілому (2323 випадки) знайдена асоціація з малими аномаліями розвитку.
Частота вроджених вад не перевищувала очікуваної серед дітей 322 жінок, лікованих гіосциаміном і перш 4 місяці вагітності.
В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками виявлено 381 новонародженого, який зазнав впливу атропіну в І триместрі вагітності. Зареєстровано 18 (4,7%) великих вроджених вад при очікуваних 16. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 4/4 вроджені вади серцево-судинної системи, 2/0 полідактилія, 1/0 розщілина хребта, 0/0,5 розщілина обличчя, 2/0 редукційна вада кінцівки, 1/1 гіпоспадія.
Внутрішньовенне введення атропіну (0,5 мг) призводило до ослаблення дихання на 10-100% у 13 з 15 плодів, прискорення на 300% в 1, і ще в одного плоду не спостерігали змін. Зниження дихання виникало через 2 хвилини після введення атропіну і тривало 5-10 хвилин. При цьому не спостерігали гіпоксії плода, впливу на серцебиття плодів.
Атропін використовують для зменшення гастральної секреції перед кесарським розтином без впливу на плід та новонародженого. В одному дослідженні порівнювали дію атропіну та глікопіролату (парасимпатолітик). 10 жінок в пологах отримали 0,01 мг/кг внутрішньовенного атропіну. Не було виявлено впливу на серцебиття та маткову активність.
У 1989 році повідомили про народжену у терміні 36 тижнів дівчинку з множинними вадами, включно з аномалією Ебштейна, гіпертелоризмом, епікантом, низько розміщеними ротованими дозаду вухами, розщілиною язичка, медіально ротованими руками, глухотою, сліпотою. Мама приймала ломотил (атропін та дифеноксилат, протидіарейний засіб) на 10 тижні вагітності. Оскільки препарат приймався не в чутливі періоди розвитку вищеперерахованих дефектів, його не визнали їх причиною. В той час як можлива віремія, яка і спричинила діарею, не може бути виключена як причина множинних вад.
Існує стурбованість відносно можливого впливу атропіну при операції кесарського розтину, а саме: зниження опору в нижньому кардіостравоходному сфінктері, що може викликати аспірацію шлункового вмісту.
Застосування препарату під час вигодовування:
Інші антихолінергічні препарати можуть пригнічувати лактацію в овець шляхом пригнічення гормону росту та секреції окситоцину. Хоча елімінація атропіну знижена у дітей, молодших 2 років, вплив атропіну через грудне молоко не асоціюється з неонатальною токсичністю.
Американська академія педіатрії вважає атропін сумісним з грудним вигодовуванням.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Атропін асоціюється зі зниженням фертильності у самців щурів. Механізмом цього ефекту може бути пригнічення транспорту сперми від сім’явиносної протоки до уретри в процесі емісії.
Відсутня інформація про зниження фертильності у чоловіків, лікованих атропіном.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.