НАТЕГЛІНІД

Група/призначення:

Пероральний протидіабетичний препарат. Це похідне амінокислоти фенілаланіну, яке відрізняється від інших протидіабетичних препаратів хімічними та фармакологічними властивостями. Препарат відновлює ранню секрецію інсуліну, що призводить до зменшення постпрандіальної* концентрації глюкози в крові та рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1c).

Покази: в якості монотерапії для зниження рівня глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом типу 2 (інсуліннезалежний цукровий діабет), у яких для контролю рівня глікемії недостатньо дієти і фізичного навантаження і які не лікувалися тривалий час іншими гіпоглікемічними засобами.

Альтернативні назви / синоніми: старлікс.

Діюча речовина: натеглінід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Обмежений досвід застосування при вагітності у людини  – доступне тільки одне повідомлення. Препаратом вибору для лікування цукрового діабету при вагітності є інсулін, якщо дієти та фізичних вправ не достатньо для контролю материнської гіперглікемії, оскільки інсулін не проникає через плаценту до плода, тому очікується, що терапія сама по собі не впливатиме несприятливо на плід. Ретельно призначений інсулін при гестаційному діабеті краще контролює рівень глюкози в матері, попереджаючи виникнення ускладнень у плода та в матері внаслідок цукрового діабету. Тобто, якщо пероральні протидіабетичні препарати використовуються при вагітності, слід розглядати питання про заміну терапії на інсулін для зменшення ймовірності пролонгованої гіпоглікемії у новонародженого. Однак, швидка елімінація та високий рівень зв’язування з білками натеглініду  можуть зменшувати потенційний несприятливий вплив.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Натеглінід та його метаболіти проникають через плаценту у щурів. При введенні самцям та самкам щурів дози до 600 мг/кг/день не продемонстровано несприятливого впливу на результати вагітностей. При введенні вагітним щурам дози до 1000 мг/кг/день підвищувався рівень смертності плодів та виникнення поперекових ребер. Спостерігали зменшення ваги матерів при такій дозі. Наступна найнижча доза (300 мг/кг/день) не призводила до несприятливих наслідків. Потомство при всіх дослідженнях демонструвало нормальний розвиток та репродуктивну поведінку. Інструкція до препарату наводить результати досліджень у кролів, які виявили гіпоплазію жовчного міхура у потомства тварин, лікованих дозою 500 мг/кг/день. Ця доза в 40 разів перевищувала рекомендовану для людини. Слід відмітити, що недорозвиток жовчного міхура є частим спонтанним дефектом у кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Натеглінід швидко виводиться з плазми – період напіввиведення 1,5 години. Зв’язування з білками (в основному з альбуміном, менше – з альфа-1 кислим глікопротеїном) високе – 98%. Хоча основні метаболіти менш потужні, ніж основна сполука в своїй антидіабетичній дії, не основний метаболіт аналогічний по силі натеглініду.

Невідомо, чи натеглінід проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага це припускає, але короткий період напіввиведення та високий рівень зв’язування з білками обмежуватимуть кількість препарату, що проникне до плода.

У 2004 році повідомили про 39-річну жінку, яка приймала правастатин (80 мг/день; гіполіпідемічний препарат, статин), метформін (2 г/день; пероральний протидіабетичний засіб), натеглінід (360 мг/день) протягом перших 24 тижнів вагітності. Всі препарати відмінили і призначили інсулін для лікування діабету. Жінка народила доношеного здорового хлопчика вагою 2,4 кг, окружністю голови 34 см, ростом 46 см, оцінкою за шкалою Апгар 8 та 9 балів на 1-й і 5-й хвилинах, відповідно. Дитина розвивалась нормально при спостереженні до віку 6 місяців.

Застосування препарату під час вигодовування:

Натеглінід та його метаболіти виявляються в молоці щурів. Згідно з інструкцією до препарату співвідношення молоко : плазма становить 1:4. Призначення дози 1000 мг/кг/день на пізніх термінах вагітності та в період лактації призводить до зменшення рівня набирання ваги у новонароджених. Така доза в 60 разів перевищує рекомендовану для людини.

Відсутня інформація про використання при вагітності у людини. Молекулярна вага препарату припускає його проникнення до грудного молока, але короткий період напіввиведення та високий рівень зв’язування з білками обмежуватимуть таку кількість. Потенційним ускладненням є гіпоглікемія у немовляти на грудному вигодовуванні у разі лікування матері натеглінідом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Введення самкам та самцям щурів дози до 600 мг/кг/день не продемонструвало несприятливого впливу на фертильність чи парування.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 05.11.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 06.11.2017 р.