КЛОНІДИН
Група/призначення:
Антигіпертензивні засоби. Агоністи імідазолінових рецепторів. Покази: артеріальна гіпертензія.
Альтернативні назви / синоніми: клофелін, катапрес.
Діюча речовина: клонідин.
Рекомендації при вагітності:
Обмежені дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.
Рекомендації при лактації:
Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Відсутня інформація про асоціацію клонідину з вродженими вадами розвитку. Препарат використовується протягом всіх термінів вагітності, але досвід застосування в І триместрі дуже обмежений.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Дослідження в експериментальних тварин не продемонстрували підвищення частоти вроджених вад або ембріотоксичності при дозах, не токсичних для матері. Летальні для деяких вагітних мишей дози порушували розвиток плода та призводили до розщілин піднебіння у потомства. Експерименти з вагітними вівцями продемонстрували, що високі дози внутрішньовенного клонідину підвищували внутрішньоамніотичний тиск та знижували кровотік у матці і оксигенацію плода. Клонідин також пригнічував дихальні рухи у плодів барана, що може вести до порушення розвитоку легенів плода.
Інформація щодо впливу на плід:
Наводимо дані різних досліджень.
Клонідин проникає до плаценти на пізніх термінах вагітності у людини з концентрацією в пуповині на рівні материнської. Середня концентрація в матері та пуповині у 10 жінок становила 0,46 та 0,41 нг/мл, відповідно. Середня концентрація в амніотичнй рідині визначена на рівні 1,50 нг/мл. Середня доза, отримувана жінками була 330 мкг/день. Результати неврологічного обстеження новонароджених не відрізнялись в порівнянні з контрольною групою. Неонатальної гіпотензії не спостерігали.
Дослідження 2010 року в групі 66 вагітних вивчало фармакодинаміку клонідину. Гемодинамічні ефекти препарату при вагітності є гетерогенними – зниження судинного опору та серцевого викиду або комбінація цих змін. При вагітностях з впливом клонідину, де переважає зниження серцевого викиду, частота зменшення ваги новонароджених була підвищеною. Автори відзначають, що групу ризику по зменшенню ваги новонароджених можна визначати за зменшенням частоти серцевих скорочень після клонідину.
Давніші клінічні дослідження із залученням понад 200 жінок, які отримували клонідин для лікування гіпертензії в ІІ та ІІІ триместрах вагітності, не виявили асоціації з істотними несприятливими наслідками у людини. Повідомляється про транзиторну неонатальну гіпертензію у немовлят матерів, лікованих клонідином на пізніх термінах вагітності, але таке ускладнення здається не частим.
В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 59 новонароджених, які зазнали впливу клонідину в І триместрі вагітності. Зареєстровано 3 (5,1%) великі вроджені вади при очікуваних трьох. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (серцево-судинної системи, полідактилії, розщілини хребта, орофаціальних розщілин, редукційних вад кінцівок, гіпоспадії), серед яких не виявлено жодного випадку. З 3-х зареєстрованих вад дві були аномаліями серцево-судинної системи (0,6 очікуваних). Кількість випадків обмежена для висновків.
Повідомляється про жінку з гіпертензією, яка отримувала 0,3 мг/день клонідину протягом вагітності і народила дитину з множинними вродженими вадами (синдром Робертса*), включно з тетрафокомелією, розщілиною губи та піднебіння. Цей один випадок не встановлює причинно-наслідкового зв’язку.
*Синдром Робертса – спадкове аутосомно-рецесивне захворювання – тетрафокомелія з розщілиною губи та піднебіння. Характерні ознаки: відсутність або значний недорозвиток проксимальних відділів всіх кінцівок (кисті та стопи ніби прикріплені безпосередньо до тулуба), олігодактилія, синдактилія, контрактури, клишоногість, гіпоплазія нігтів; мікроцефалія; рідке сріблясте волосся, двобічна розщілина губи та піднебіння; аномалії обличчя (гіпертелоризм очей, птоз, голубі склери, трикутний рот, деформовані вуха); вади розвитку статевих органів (крипторхізм, дворога матка); вроджені вади серця; полікистоз нирок; черепно- та спинномозкові кили. Діти народжуються мертвими або помирають в неонатальному періоді. |
Додаткове занепокоєння викликають можливі поведінкові ефекти у дітей з пренатальним впливом клонідину – гіперактивність та порушення сну в порівнянні з контрольною групою. Аналогічні зміни спостерігали в експериментальних тварин.
Частіше при вагітності призначаються інші антигіпертензивні препарати, включно з лабеталолом (альфа- та бета-адреноблокатор), ніфедипіном (антагоніст іонів кальцію), метилдопою (антиадренергічний засіб).
Застосування препарату під час вигодовування:
Клонідин проникає до грудного молока. Виміряли концентрацію препарату в грудному молоці 10 жінок – в середньому вдвічі перевищувала цей показник у матері.
У немовлят не спостерігали гіпотензії, хоча в одному випадку клонідин виявлявся в сироватці новонародженого. Значення такого впливу на дитину невідоме.
Повідомляється про можливе отруєння клонідином дитини на грудному вигодовуванні, мати якої приймала препарат в дозі 0,15 мг/день в період вагітності та після пологів. У віці 2 днів життя у немовляти з’явились млявість, гіпотонія, підозра на виникнення генералізованих судом, а на 5 день – епізоди апное. На 9 день припинили грудне вигодовування і всі симптоми зникли за 24 години.
У 6-річного хлопчика, який приймав клонідин через гіперактивність та вальпроєву кислоту (антиконвульсант) від судом, спостерігали гіперпролактинемію та гінекомастію. Галакторея зникла через 3 тижні після припинення вживання клонідину.
Відомо про випадок клонідин-асоційованої післяпологової галактореї.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
Повідомляється про імпотенцію в деяких чоловіків з гіпертонією, які приймали клонідин. Це узгоджується з результатами досліджень, які продемонстрували пригнічення клонідином сексуальної чутливості у самців щурів та собак. Дослідження у собак припустили, що такий ефект не може виключно пов’язуватись з впливом клонідину на центральну нервову систему, а скоріше за все виникає внаслідок місцевого пригнічення статевого члену. Деякі попередні дані свідчать, що клонідин може пригнічувати сексуальне збудження у жінок.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.