ПЕНТАХЛОРФЕНОЛ

Група/призначення:

Хлорорганічні сполуки; гербіцид, інсектицид, антисептик для деревини.

У 1970 роках один дослідник підрахував, що 85% людей виділяють з сечею пентохлорфенол. З того часу пентахлорфенол застосовується обмежено, для обробки стовпів та шпал на залізниці, побутове використання припинили.

Альтернативні назви/синоніми: немає.

Діюча речовина: пентахлорфенол.

Рекомендації при вагітності: уникнення впливу.

Рекомендації при лактації: уникнення впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Лікування щурів пентахлорфенолом призводило до несприятливих результатів вагітностей при дозах, токсичних для матері, які в кілька тисяч разів перевищували передбачувані несприятливі для людини. Повідомляється про асоціацію пентахлорфенолу з проблемами жіночої плідності, проте причинно-наслідкового зв’язку не встановлено.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У щурів продемонстровано плацентарний трансфер на пізніх термінах вагітності. Призначення пентахлорфенолу щурам асоціювалось зі зменшенням ваги тіла та куприко-тім’яного розміру при токсичних для матері дозах 30 та 50 мг/кг/день двох різних форм цієї субстанції. При дозі 5 мг/кг/день не спостерігали несприятливих наслідків, а при дозі 15 мг/кг/день відзначали затримку оссифікації.

Тестування у мишей та хом’яків продемонструвало ембріотоксичність на фоні материнської токсичності та відсутність тератогенності при цьому. Група вчених при експериментах на вівцях та норках не виявила порушень розвитку плодів та фертильності, але спостерігала зміну концентрації тироксину, ймовірно, через пряму інгібуючу дію на щитоподібну залозу.

У овець вплив пентахлорфенолу асоціювався зі значним збільшенням інтраепітеліальних кіст яйцеводу. З моменту публікації цих даних доступна в США формула пентахлорфенолу була змінена для мінімізації забруднення діоксинами, фуранами, гексахлорбензеном. Тестування нової формули проводили на щурах та кролях. Дослідження у щурів продемонструвало зростання резорбції та аномалій у плодів при материнській дозі 60 мг/кг/день та вищій. При дозі, нижчій за 10 мг/кг/день не спостерігали несприятливих наслідків з боку матері та плода. Автори підрахували, що доза 10 мг/кг/день в 7000-20000 разів перевищувала рівень впливу на людину. Дослідження у кролів не виявило несприятливих наслідків навіть при токсичній для матері дози 30 мг/кг/день.

Інформація щодо впливу на плід:

Шведські дослідники не виявили зниження концентрації пентахлорфенолу в сироватці при вагітності. У терміні 35 тижнів концентрація агенту у матері корелювала з дефіцитом координації, інтелекту, візуального сприйняття у 62 нідерландських дітей віком 5-6 років. Додаткове повідомлення цієї ж групи інформує про кореляцію між концентрацією в материнській сироватці 12 хлорорганічних сполук, включно з пентахлорфенолом, та концентрацією різних статевих гормонів у 55 потомків чоловічої статі у віці 3 місяців. Пентахлорфенол корелював з вищими концентраціями секс-зв’язуючого глобуліну та зниженням концентрації інгібіну В. Інші дослідники повідомили про значне зменшення ваги та росту 32 новонароджених жінками, які при вагітності працювали в дитячому центрі з дерев’яними панелями, які містили більш ніж 100 ppm (частин на мільйон, parts per million) пентахлорфенолу при порівнянні з 382 немовлятами, матері яких працювали в аналогічному закладі, але без впливу агенту.

Бельгійські лікарі описали 2 випадки кількох самовільних переривань у жінок з трьома попередніми ускладненими вагітностями. Враховуючи можливий зв’язок пентахлорфенолу з викиднями, дослідники вирішили ідентифікувати вплив агенту в домівці кожної жінки і після усунення впливу у жінок наступили успішні вагітності. Це повідомлення не свідчить про причинно-наслідковий зв’язок.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Доступними є тільки неангломовні джерела щодо виявлення пентахлорфенолу та інших хлорованих фенолів в грудному молоці людини. Найвищі концентрації серед цих сполук виявлені для пентахлорфенолу та 2,4,5-трихлорфенолу. Всі концентрації були нижчі від допустимого рівня.

Дослідження в дельті річки Чжуцзян в Китаї повідомляє про середню концентрацію пентахлорфенолу в грудному молоці на рівні 2,15 нг/г, яка збільшується з віком жінки.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У жінок.

В ендокринологічному відділенні лікарні  акушерства та гінекології Гейдельбергського університету, Німеччина, обстежували 65 жінок з неплідністю та гінекологічними проблемами на предмет впливу консервантів деревини, які містять пентахлорфенол. Для контролю використали групу жінок з аналогічними проблемами, включно з неплідністю, звичними викиднями, порушенням менструацій, та «нормальним» рівнем пентахлорфенолу. У жінок з підвищеним рівнем пентахлорфенолу в сироватці виявлено статистично значиме зниження рівня фолікулостимулюючого гормону та трийодтироніну. Автори дійшли висновку, що пентахлорфенолу, можливо, притаманна центральна дія на гіпоталамус, а при вищих дозах  виникає помірна оваріальна та наднирникова недостатність, що відіграє певну роль у неплідді. Було виявлено як низькі, так і підвищені рівні пентахлорфенолу, що не зовсім чітко пояснює гінекологічні проблеми в обох групах жінок.

Проводилось дослідження випадок-контроль в групі вагітних жінок, як проживають біля річки Янцзи в Китаї. Повідомляється про підвищений ризик спонтанних абортів у випадку високих концентрацій пентахлорфенолу в сечі батьків [чоловіків] (співвідношення шансів 2,09, 95% CI 1,05-4,14).

У чоловіків.

Наявність пентахлорфенолу в спермі працівників асоціювалась з хромосомними аномаліями в лімфоцитах цих чоловіків. Одне дослідження охопило 19 675 народжень за період 1952-1988 років дітей, батьки [чоловіки] яких працювали, принаймні, один рік на лісопилці в Британській Колумбії, де для захисту деревини використовували пентахлорфенол та інші хлорофенати. Вплив оцінювали експертним погодинним розрахунком. У нащадків цих працівників виявили підвищений ризик розвитку вроджених вад очей, особливо, вроджених катаракт, та розщілини хребта.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 14.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.08.2016 р.