АВЕРМЕКТИН

Група/призначення:

Антипаразитарний препарат з широким спектром дії, активний проти всіх видів гельмінтів та нашкірних паразитів (блох і кліщів).

Авермектини вперше були виділені з продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів — актиноміцетів виду Streptomyces avermitilis наприкінці 70 років. Культура продукує, як правило, чотири основні форми авермектинів — А1, А2, В1, В2, які відрізняються радикалами. В свою чергу, кожен компонент має 2 форми ізомерів: a та b.

Споріднені препарати: івермектин та абамектин.

Альтернативні назви / синоніми:

Авермектини; дорамектин (тільки у ветеринарній медицині).

Діюча речовина: авермектин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини (див. Івермектин).

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини (див. Івермектин)

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Авермектини спричиняли розщілини піднебіння у генетично чутливих штамів мишей. Відсутній досвід застосування у людини.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У макак-резус при нашкірному нанесенні абсорбувався тільки 1% дози.

У 1989 році американське агентство з охорони навколишнього середовище випустило інформаційний бюлетень по пестицидам (EPA Pesticide Fact Sheet) відносно авермектину В1, в якому вказує, що  при дозах до  1 мг/кг/день не спостерігаються вроджені вади у потомства щурів та кролів.

При дослідженні з охопленням 2 поколінь щурів спостерігали збільшення складок сітківки ока у відлучених від самки дитинчат (що припускає малі очі), збільшення мертвонароджень, зменшення індексу виживання та лактації, також зменшення ваги новонароджених при дозі 0,40 мг/кг/день.

У мишей без генетичної здатності виробляти певні плацентарні глікопротеїни (спонтанна мутація в гені Р-глікопротеїну) при пренатальному впливі авермектину формуються розщілини піднебіння. Невідомо, чи ця знахідка екстраполюється на людину. Але цей ефект може бути пов’язаний з роллю глюкопротеїнів в нормі обмежувати вплив хімічних агентів на плід. У мишей такі наслідки спостерігались тільки при дозах, токсичних для матері.

Авермектин може порушувати зв’язування нейромедіаторів та призводити до нейротоксичності.

Бразильське дослідження 2013 року повідомляє, що звичайні ветеринарні дози дорамектину можуть порушувати сексуальну поведінку самців щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування (див. Івермектин).

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутня інформація (див. Івермектин).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.          

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 24.07.2016 р.:

Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.07.2016 р.