МАЛАТІОН

Група/призначення:

Інсектициди. Застосовується в сільському господарстві та побуті.

Покази для людини: місцеве лікування педикульозу, корости (чесотки); у вигляді 0,5% лосьйона або 1% шампуня.

Альтернативні назви / синоніми: карбофос.

Діюча речовина: малатіон.

Рекомендації при вагітності:

Ймовірно сумісний, рекомендовано уникати при вагітності.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з досліджень у щурів та кролів не очікується зростання частоти вроджених вад від впливу малатіону.  Потенційний вплив на неврологічний розвиток не досліджувався.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Нашкірне введення високих концентрацій малатіону (250-500 мг/кг) самцям мишей асоціювалось з індукцією хромосомних аберацій в соматичних (кістковий мозок) та статевих клітинах (сперматоцити). У самців щурів високі дози малатіону асоціювались з несприятливим впливом на яєчка та зниженням фертильності. У мишей внутрішньоперитонеальне введення високих доз малатіону порушувало сперматогенез. В аналогічному дослідженні у мишей малатіон асоціювався зі швидким зменшенням кількості сперматозоїдів та зростанням кількості аномальних на 35 та 40 дні. Зниження рівня тестостерону в плазмі спостерігали на 16 день після лікування і автори відзначають, що гормональні зміни можуть відігравати роль у вищезазначених довготривалих ефектах. Вплив малатіону на культуру ооцитів мишей на ранніх стадіях оогенезу призводив до істотного зниження виживання ооцитів через 24 години. Ефективні концентрації становили 250 мкМ і вище, що може набагато перевищувати ті, які впливають на людину з навколишнього середовища. Описано тератогенність малатіону у курей та  качок, однак, у щурів та кролів результати були негативними.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Аналіз результатів вагітностей 7450 жінок з потенційним впливом малатіону в період 1981-1982 років під час повітряного розпилення великих площ в районі затоки Сан-Франциско не виявив істотного зростання ризику вроджених вад.

Аналогічні результати були отримані при більш ранньому дослідженні когорти з 22465 немовлят, які народились від жінок, які в І триместрі вагітності проживали в районах повітряного розпилення малатіону. Не виявлено різниці у вазі, рості, окружності голови 149 новонароджених, у чиїх матерів в сечі виявляли метаболіти малатіону та 233 немовлят, в чиїх матерів не виявляли таких речовин у сечі.

Дослідження в групі американських дітей мексиканського походження, чиї батьки працюють в сільському господарстві, оцінювало рівень метаболітів в сироватці та сечі матерів та дітей. Не виявлено порушень неврологічного розвитку у віці 6, 12 та 24 місяців життя з використанням шкали психомоторного розвитку Бейля (Bayley Scales of Infant Development and the Child Behavior Checklist).

Повідомлення з Голландії описує стан, подібний до вродженої аміоплазії (природжений недорозвиток м’язової тканини), асоційований з пренатальним впливом малатіону у терміні 11-12 тижнів вагітності. Оскільки малатіон діє на нервово-м’язову систему, автори розглядали ймовірність причинно-наслідкового зв’язку.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про проникнення малатіону до грудного молока тварин та людини.

Повідомлення з Індії припускає кореляцію між кількістю малатіону в молоці та материнським віком.

Хоча дані від експериментів на мишах з використанням високих доз свідчать, що вплив малатіону при лактації призводить до пригнічення  активності мозкової ацетилхолінестерази,  на сьогодні відсутня інформація про побічний вплив на немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 21.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.07.2016 р.