ОКСАПРОЗИН

Група/призначення:

Нестероїдний протизапальний препарат.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – група різних за хімічною структурою препаратів, які мають протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну та антиагрегатну дії.

Значною мірою їхня ефективність пов’язана зі здатністю пригнічувати синтез простагландинів* через вплив на фермент циклооксигеназу.

Покази: лікування гострого та хронічного артриту.

Альтернативні назви / синоніми: DayPro

Діюча речовина: оксапрозин.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пригнічення синтезу простагландинів при вагітності призводить до внутрішньоутробного звуження [закриття] артеріальної протоки. При лікуванні в ІІІ триместрі, ближче до пологів, може виникати персистуюча легенева гіпертензія у новонароджених. Препарати цієї групи пригнічують настання пологів, пролонгують вагітність, як в людини, так і у тварин.

Жінкам, які намагаються завагітніти, не слід приймати  будь-які інгібітори простагландинів, оскільки в різних видів тварин продемонстровано блокування імплантації бластоцисти цими препаратами.

Крім того, НПЗП асоціюються з самовільним перериванням вагітності та вродженими вадами: серця, орофаціальними розщілинами, гастрошизисом. Правда, ризик виникнення таких вад здається невисоким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення вагітним щурам продемонструвало проникнення до плода препарату та його метаболіту в невеликій кількості. При материнських дозах до 500 мг/кг/день у щурів не спостерігали несприятливих наслідків у плодів та постнатально, незважаючи на материнську токсичність при дозах від 250 мг/кг/день та вищих. У вагітних кролів дози до 30 мг/кг/день не призводили до зростання частоти вроджених вад розвитку, при цьому не виникало токсичних реакцій у матерів. При введенні щурам 400 мг/кг/день на пізніх термінах вагітності та в період лактації спостерігали зростання частоти мертвонароджень та зменшення ваги новонароджених на фоні порушення набирання ваги матерями. У плодів, які вижили, не спостерігали порушень поведінки чи репродуктивної функції. Нижча доза 200 мг/кг/день не асоціювалась з несприятливими наслідками у плодів. Введення оксапрозину в дозі 10 мг/кг перед пологами призводило до звуження артеріальної протоки у плодів щурів, що є характерним для впливу НПЗП в цілому.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений. Невідомо, чи оксапрозин проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає.

Комбіноване популяційне когортне наглядове дослідження 2001 року оцінювало ризик несприятливих результатів вагітностей при прийомі НПЗП. Не виявлено асоціації з вродженими вадами, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених. Проте виявлено зв’язок з самовільними викиднями. Подібне дослідження 2001 року не виявило асоціації з вродженими вадами в цілому, але виявило з вродженими вадами серця та орофаціальними розщілинами. Крім того, дослідження 2003 року повідомляє про істотну асоціацію між прийомом НПЗП на ранніх термінах вагітності та самовільними викиднями.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Згідно з інструкцією до препарата оксапрозин поникає до молока у щурів.

Невідомо, чи оксапрозин потрапляє до грудного молока людини, але його молекулярна вага це припускає.

Через довгий період напіввиведення оксапрозину (≥42 години) в дорослих та невідому кількість в грудному молоці при лактації у випадку необхідності лікування жінки НПЗП краще призначати відомі сумісні з грудним вигодовуванням  препарати цієї групи, наприклад, ібупрофен.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Призначення оксапрозину в дозах до 300 мг/кг/день не призводило до несприятливих наслідків у самок та самців щурів. Згідно з інструкцією до препарата у собак відзначали дегенерацію тестикулярної тканини при призначенні доз в межах 37,5-150 мг/кг/день протягом 6 місяців або дози 37,5 мг/кг/день протягом 42 днів. Такого наслідку не спостерігали у інших видів тварин.

Оксапрозин та інші НПЗП можуть відігравати певну роль, принаймні, у виникненні одного типу непліддя. Пригнічення простагландинів ймовірно збільшує частоту синдрому лютеїнізації неовулюючого фолікула, при якому підвищується рівень прогестерону в сироватці і спостерігаються ановуляторні цикли. Експерименти у щурів та мавп продемонстрували пригнічення овуляції, асоційоване з інгібіторами простагландинів індометацином (щури) та мелоксикамом (мавпи).

У жінок при ультразвуковому дослідженні розвитку фолікулів виявлено 5-разове зростання частоти вищезазначеного синдрому після прийому  певних НПЗП. Тривале лікування НПЗП, що можливе при хронічному болю та ревматоїдних станах, швидше за все асоціюється з таким протизаплідним ефектом.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 07.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.07.2016 р.