КЕТОПРОФЕН

Група/призначення:

Нестероїдний протизапальний препарат.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – група різних за хімічною структурою препаратів, які мають протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну та антиагрегатну дії.

Значною мірою їхня ефективність пов’язана зі здатністю пригнічувати синтез простагландинів* через вплив на фермент циклооксигеназу.

Покази: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, гострі подагричні, травматичні та інфекційні артрити, остеоартрози, бурсити, радікуліти, невралгії.

Альтернативні назви / синоніми: оруді.

Діюча речовина: кетопрофен.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пригнічення синтезу простагландинів при вагітності призводить до внутрішньоутробного звуження [закриття] артеріальної протоки. При лікуванні в ІІІ триместрі, ближче до пологів, може виникати персистуюча легенева гіпертензія у новонароджених. Препарати цієї групи пригнічують настання пологів  пролонгують вагітність, як в людини, так і у тварин.

Жінкам, які намагаються завагітніти, не слід приймати  будь-які інгібітори простагландинів, оскільки в різних видів тварин продемонстровано блокування імплантації бластоцисти цими препаратами.

Крім того, НПЗП асоціюються з самовільним перериванням вагітності та вродженими вадами: серця, орофаціальними розщілинами, гастрошизисом. Правда, ризик виникнення таких вад здається невисоким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Кетопрофен не був тератогенним у мишей, щурів, мавп при тестуванні. Кетопрофен зменшував вивільнення простагландинів в ізольованій матці кролів та мишей. Відомим ускладненням при прийомі НПЗП є передчасне звуження [закриття] артеріальної протоки, що виявляли і у щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Молекулярна вага препарата припускає його проникнення до плаценти. У 1998 році при дослідженні з ізольованою перфузованою плацентою людини продемонстровано такий трансфер.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229 101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 112 новонароджених, які зазнали впливу ібупрофену в І триместрі вагітності. Зареєстровано 3 (2,7%) великі вроджені вади при очікуваних 5. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 1/1 вроджені вади серцево-судинної системи, 1/0,3 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 0/0 орофаціальні розщілини, 0/0 редукційні вади кінцівок, 0/0 гіпоспадія.

Комбіноване популяційне когортне наглядове дослідження 2001 року оцінювало ризик несприятливих результатів вагітностей при прийомі НПЗП. Не виявлено асоціації з вродженими вадами, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених. Проте виявлено зв’язок з самовільними викиднями. Подібне дослідження 2001 року не виявило асоціації з вродженими вадами в цілому, але з вродженими вадами серця та орофаціальними розщілинами. Крім того, дослідження 2003 року повідомляє про істотну асоціацію між прийомом НПЗП на ранніх термінах вагітності та самовільними викиднями.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Згідно з інструкцією до препарату кетопрофен виявляється в молоці собак в концентрації 4-5% від рівня у плазмі. Дослідження у молочних корів та кіз також продемонстрували екскрецію препарата до молока.

18 жінок отримували кетопрофен від післяпологового болю (тричі по 100 мг кожні 12 годин). Підраховано середню дозу для немовляти – 0,31 мкг/кг/день або 0,17%  скоригованої на вагу материнської дози. Автори дійшли висновку про відсутність ризику для новонародженого. Однак, французький центр фармаконагляду включив кетопрофен до препаратів, підозрюваних в спричиненні несприятливих реакцій у новонароджених на грудному вигодовуванні за період січень 1985 –  червень 2011 років.

Американська академія педіатрії вважає ібупрофен, препарат аналогічного класу,  сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Кетопрофен та інші НПЗП можуть відігравати певну роль, принаймні, у виникненні одного типу непліддя. Пригнічення простагландинів ймовірно збільшує частоту синдрому лютеїнізації неовулюючого фолікула, при якому підвищується рівень прогестерону в сироватці і спостерігаються ановуляторні цикли. Експерименти над щурами та мавпами продемонстрували пригнічення овуляції, асоційоване з інгібіторами простагландинів індометацином (щури) та мелоксикамом (мавпи).

У жінок при ультразвуковому дослідженні розвитку фолікулів виявлено 5-разове зростання частоти вищезазначеного синдрому після прийому  певних НПЗП. Тривале лікування НПЗП, що можливе при хронічному болю та ревматоїдних станах, швидше всього асоціюється з таким протизаплідним ефектом.

Здається, що кетопрофен не порушує фертильності у чоловіків. Одне дослідження щодо лікування олігоспермії з використанням кетопрофену та плацебо виявило підвищення кількості та рухливості сперматозоїдів, асоційованих з препаратом. Механізм такого ефекту невідомий.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 03.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.07.2016 р.