ЛОКСАПІН

Група/призначення:

Антипсихотичний препарат, атиповий.

Належить до групи похідних дібензапіну, куди також входять азенапін, клозапін, оланзапін, кветіапін.

Покази: шизофренія.

Альтернативні назви / синоніми: локситан.

Діюча речовина: локсапін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні дані про використання у людини при вагітності, дані від експериментальних тварин припускають ризик. Дані про застосування при вагітності інших препаратів цієї групи не свідчать про зростання частоти вроджених вад. Виходячи з дуже обмеженого досвіду застосування атипових антипсихотичних препаратів при вагітності у людини, американська колегія акушерів та гінекологів не рекомендує рутинне використання їх при вагітності. Проте, при зважанні на користь для матері та ризику для плода, таке призначення може бути необхідним.  Враховуючи захворювання, при яких призначається клозапін, користь для матері, очевидно перевищує ризик для плода.Жінкам, які приймають атипові антидепресанти, рекомендовано призначати фолієву кислоту в дозі 4 мг/день через неадекватне споживання фолатів та ожиріння.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату локсапін не виявився тератогенним для щурів, кролів, собак при дозах, які вдвічі перевищували рекомендовані для людини. Результати експериментів у тварин продемонстрували зростання частоти множинних вроджених вад у мишей, але не у щурів, кролів, собак.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у людини.

У 2011 році FDA оновив інформацію в інструкціях до антипсихотичних препаратів стосовно вагітності, наголосивши на ризику неонатальних ускладнень при вживанні в ІІІ триместрі. Ці ускладнення включають наступне: екстрапірамідні знаки (аномальні м’язові мимовільні рухи) внаслідок блокади дофаміну та седації, труднощі при диханні та годуванні, збудження, тремор, аномально знижений або підвищений м’язовий тонус. FDA визначає ці симптоми як “синдром відміни”, але ці ознаки також можуть означати побічні ефекти (токсичність) від залишкового впливу препарату. Ці ускладнення можуть зникати спонтанно або вимагати додаткової стаціонарної допомоги.

Створено національні реєстри щодо вживання антипсихотичних препаратів при вагітності: в США – на базі Массачусетського загального госпіталю (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics, http://www.womensmentalhealth.org/pregnancyregistry/) та Австралії (http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00686946).

Також див. статтю Антипсихотичні препарати.

Деякі коментатори пропонують підтримувати пацієнток з важкими психічними захворюваннями на цьому і подібних препаратах, якщо краще вивчені препарати не ефективні або не допускається при вагітності, оскільки користь для матері є переконливою.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Американська академія педіатрії класифікує клозапін, препарат цієї ж підгрупи як такий, дія якого на немовля невідома, але викликає занепокоєння.

Виходячи з дуже обмеженого досвіду застосування атипових антипсихотичних препаратів при лактації у людини, американська колегія акушерів та гінекологів не рекомендує рутинне використання їх при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Локсапін, подібно до інших антипсихотичних препаратів, таких як галоперидол, блокує дофамін в тубулоінфундибулярному шляху і може викликати гіперпролактинемію, що асоціюється з порушенням менструацій, неплідністю, галактореєю. Транзиторна аменорея та галакторея виявлені в однієї пацієнтки при додаванні до тривалого лікування локсапіном флувоксаміну (антидепресант, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну).

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 04.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.03.2016 р.