Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ОЛАНЗАПІН

Група/призначення:

Антипсихотичний препарат, атиповий.

Належить до групи похідних дібензапіну, куди також входять азенапін, локсапін, клозапін, кветіапін.

Покази: шизофренія, біполярний розлад.

Альтернативні назви / синоніми: зипрекса, сімбакс*.

*Сімбакс (Symbax) – комбінований препарат (оланзапін та флуоксетин**) – схвалений FDA для лікування резистентної депресії.

**Флуоксетин – антидепресант, інгібітор зворотного захоплення серотоніну.

Діюча речовина:  оланзапін.
Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини; припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Результати експериментів у тварин та обмежений досвід застосування у людини при вагітності не свідчать про зростання частоти вроджених вад від оланзапіну при вагітності. Виходячи з дуже обмеженого досвіду застосування атипових антипсихотичних препаратів при вагітності у людини, американська колегія акушерів та гінекологів не рекомендує рутинне використання їх при вагітності. Проте, при зважанні на користь для матері та ризику для плода, таке призначення може бути необхідним. Враховуючи захворювання, при яких призначається оланзапін, користь для матері, очевидно перевищує ризик для плода.

Оланзапін асоціюється з гіперглікемією та вперше виявленим діабетом, тому слід моніторувати рівень глюкози в крові, оскільки нелікований діабет є відомою причиною порушень розвитку.

У Великій Британії та Канаді (в США ні) інструкція до оланзапіну містить засторогу, що ін’єкційне введення може викликати пригнічення дихання та серцевої діяльності.

Жінкам, які приймають атипові антидепресанти, рекомендовано призначати фолієву кислоту в дозі 4 мг/день через неадекватне споживання фолатів та ожиріння.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Плацентарний трансфер препарату продемонстрований в середині та наприкінці вагітності з використанням міченого оланзапіну. В інструкції до препарату повідомляється про доклінічні дослідження у щурів та кролів з дозами до 18 та 30 мг/кг/день, відповідно, без зростання частоти вроджених вад. В обох видів тварин при великих дозах знижувалось виживання плодів, ймовірно, пов’язане з материнською токсичністю. Ці дози були в 9 та 30 разів вищими від рекомендованих для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Дослідження з охопленням 2-х поколінь щурів не повідомляє про значні несприятливі наслідки при дозах, які не викликали токсичності у матері.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Оланзапін має довгий період напіввиведення (в середньому 30 годин, від 21 до 54 годин), високий рівень зв’язування з білками (90%) та альфа-1-глікопротеїном (77%).

При дослідженнях на перфузованій плаценті виявили плацентарний трансфер на рівні 5-14%. Співвідношення в материнській плазмі та крові пуповини підраховували у 13 пар мати-дитина – 72,1% (95% ДІ 46,8-97,5%). Більшість матерів також приймали інші неантипсихотичні психотропні препарати. Результати цих вагітностей наступні: 4 передчасно народжених дітей (<37 тижнів), 4 дітей з низькою вагою (<2500 грам), 1 дитина макросомічна (>4000 грам), 4 лікованих дітей у відділенні інтенсивної терапії.

Виробник препарату створив і підтримує реєстр щодо проспективного та ретроспективного спостереження за вагітностями з впливом оланзапіну (Lilly Worldwide Pharmacovigilance Safety Database).

Повідомляється про 9 вагітностей з впливом оланзапіну при клінічних дослідженнях з наступними результатами: 1 самовільний викидень, 3 медичні аборти, 2 нормальних дітей, 1 неонатальна смерть дитини з кардіоваскулярною вадою (не уточнюється).

У 2000 році розширено базу даних результатів проспективного спостереження за 37 вагітностями з вживанням оланзапіну при клінічних дослідженнях. При 30 з цих вагітностей середня материнська доза становила 12,9 мг/день (5-25 мг/день). Повідомляється про наступні результати: 3 самовільні викидні; 13 медичних абортів; 1 ектопічна вагітність (перервана); 1 мертвонароджена дитина в терміні 37 тижнів (передчасний розрив оболонок); вагітність з впливом невідомої дози оланзапіну в ІІ-ІІІ триместрах, ускладнена гестаційним діабетом, тромобоцитопенією, гепатитом, зловживанням багатьма препаратами. Серед 19 вагітностей: 16 нормальних новонароджених без ускладнень (вплив препарату у І триместрі у 8-ми випадках, в І-ІІ триместрах – в 1 випадку, протягом вагітності – в 6-ти випадках, в 1 випадку невідомий термін вагітності); 3 вагітності: 1) прийом 20 мг/день оланзапіну – передчасні пологи кесаревим розтином у 30 тижнів, вага 2,13 кг, ріст 40 см, вагітність ускладнена гестаційним діабетом, гіпотиреозом, прееклампсією, зміною рівнів печінкових ферментів; дитина одужала від респіраторного дистресу та гіпоглікемії через 2 тижні лікування; 2) прийом 10 мг/день оланзапіну протягом вагітності – переношена на 10 днів вагітність через фетальний дистрес, вага 3,66 кг, у дитини в неонатальному періоді не було ускладнень; 3) оланзапін в І триместрі з невідомою дозою, аспірація меконієм після кесаревого розтину через переношеність. У 19 новонароджених не діагностовано вроджених вад розвитку.

На додаток також повідомляються наступні результати ретроспективно виявлених 11 вагітностей з прийомом матерями оланзапіну: 2 самовільні викидні (препарат в І триместрі, доза невідома); 1 внутрішньоутробна загибель плода (передозування оланзапіну та рисперидону (антипсихотичний препарат; термін впливу та дози невідомі); однобічна дисплазія нирки (оланзапін в І триместрі, доза невідома) – малоймовірний зв’язок з препаратом; синдром Дауна (термін та доза невідомі); 3 новонароджені з ускладненнями (зв’язок з оланзапіном не доведений): 1) кардіомегалія, жовтяниця, сонливість, серцевий шум (оланзапін 5 мг/день в І та ІІІ триместрах; 2) судоми на 12 день життя, нормальна електроенцефалограма та лабораторні тести (20 мг/день в І та ІІІ триместрах; 3) серцевий шум, раптова смерть у віці 2-х місяців (10 мг/день протягом вагітності).

У 2002 році повідомлена інформація про 96 вагітностей з впливом оланзапіну з наступними результатами: 69 нормальних народжень, 12 самовільних викиднів, 3 мертвонародження, 2 недоношені новонароджені, 7 немовлят з перинатальними ускладненнями (не деталізуються), 1 дитина з великою вродженою вадою (не уточнюється).

Серед 23 проспективно аналізованих вагітностей спонтанні викидні склали 13%, мертвонародження – 5%, великі вроджені вади – 0%, передчасні пологи – 5%; все на загальнопопуляційному рівні.

Наступне повідомлення бази даних виробника інформує про результати 610 вагітностей, зібраних до 2010 року. При 450 вагітностях препарат приймали в І триместрі, з них 263 жінки продовжили лікування також у ІІ та ІІІ триместрах. Відомо про дози оланзапіну в 90% випадків – 0,6-35 мг/день. Вроджені вади виявлено в 27 випадках (4,4%) – на популяційному рівні, на думку авторів. Частота спонтанних абортів, мертвонароджень, ектопічних вагітностей, недоношеності та переношеності не була підвищеною. Перинатальні ускладнення виявлено у 49 (8%) немовлят, у більшості з цих випадків (33/49) оланзапін приймався, принаймні, в ІІІ триместрі. Не наводиться інформація про одночасне вживання інших препаратів, вагу новонароджених, інші фактори ризику.

Постмаркетингове наглядове дослідження у Великій Британії щодо пренатального впливу оланзапіну ідентифікувало 18 вагітностей, при яких 11 жінок приймали препарат в І триместрі, а 3 – в ІІ-ІІІ триместрах. Результати наступні: 11 народжених живими, 2 спонтанні аборти, 3 медичні аборти, 1 невідомий результат. Серед медичних переривань в одного плода було діагностовано вроджену ваду розвитку нервової системи (поперекове мієломенінгоцеле).

Група дослідників аналізувала проспективні повідомлення про 60 вагітностей з впливом оланзапіну. Частота несприятливих результатів не відрізнялася при порівнянні з контрольною популяцією, але при порівнянні з 91 вагітністю з впливом інших антипсихотичних препаратів спостерігали підвищення частоти низької ваги при народженні.

Дослідження Шведського медичного реєстру народжень (Swedish Medical Birth Registry) повідомляє про 3 дітей з вродженими вадами серед 79 проспективно контрольованих вагітностей з впливом оланзапіну. Це були наступні вроджені вади розвитку: краніосиностоз з сечовим рефлюксом; редукційна вада кисті; дефект міжшлуночкової перетинки з не уточненою мальформацією верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Оновлені дані цього реєстру інформують про 6 новонароджених з вродженими вадами серед 205 немовлят, чиї матері отримали рецепт на оланзапін в І триместрі вагітності (відносний ризик 0,93 (95% ДІ 0,40-1,84).

Данське рев’ю аналізує 38 вроджених вад серед 1090 випадків прийому оланзапіну в І триместрі (монотерапія або в комбінації з іншими препаратами), про які повідомляється в літературі та Шведському медичному реєстрі народжень – частота 3,5% – на популяційному рівні.

Окремі випадки впливу оланзапіну при вагітності.

40-річна жінка з ожирінням та 24 річним анамнезом шизофренії та гіпертонії отримувала протягом вагітності оланзапін. Протягом перших місяців це була доза 20 мг/день, далі через седацію – 15 мг/день до кінця вагітності. Психічне захворювання було стабілізовано, але вагітність ускладнилась надлишковою прибавкою ваги, гестаційним діабетом, важкою прееклампсією (гіпертензія, протеїнурія, підвищені рівні печінкових тестів). Через погіршення стану проведено кесарів розтин у терміні 30 тижнів з народженням дівчинки вагою 2128 грам, оцінкою за шкалою Апгар 7 та 9 балів на 1 і 5 хвилинах, відповідно.

31-річна жінка з параноїдальною шизофренією отримувала оланзапін в дозі 10 мг/день з 18 тижнів, коли була госпіталізована через психотичний епізод, до пологів та в періоді лактації. Стаціонарне лікування тривало понад 3 місяці. Народилась здорова дівчинка вагою 3190 грам, з оцінкою за шкалою Апгар 9, 10, 10 на 1, 5 та 10 хвилинах, відповідно. Рівень оланзапіну в матері та немовляти в перші дні після пологів становив 33,4 та 11,3 нг/мл. Немовля знаходилось на грудному вигодовуванні. У віці 7 місяців дитина не була здатна самостійно повертатися зі спини на живіт, а у віці 11 місяців вже не спостерігали відхилень. В 11 місяців окружність голови була приблизно на рівні 50-го перцентиля, вага та зріст – 97 перцентиля.

У 2011 році повідомлено про вагітність у 38-річної жінки, яка отримувала для підтримуючої терапії оланзапін в дозі 7,5 мг/день до 38 тижня, коли народила дівчинку шляхом кесаревого розтину вагою 3883 грами, зростом 55,3 см, окружністю голови 37,5 см, оцінкою за шкалою Апгар по 9 балів на 1 та 2 хвилинах, відповідно, без аномалій. Матері рекомендували відмовитися від грудного вигодовування, за станом дозу було збільшено до 12,5 мг/день. Повідомляється про вагу дитини у віці 6, 18, 24 місяці – 6,8 кг (25-й перцентиль), 10,4 кг (50-й перцентиль), 12,2 кг (75-й перцентиль), відповідно. У віці 26 місяців дитина розвивалась нормально.

37-річна жінка з параноїдальною формою шизофренії розпочала терапію оланзапіном з 8 тижня вагітності, до цього протягом 3 місяців лікування не проводилось. Наступні 3 місяці доза склала 25 мг/день. Незважаючи на рекомендації лікарів через хороше самопочуття припинила лікування у терміні 32 тижнів. Стан жінки не погіршувався, у терміні 39 тижнів народився хлопчик вагою 3 кг, з оцінкою за шкалою Апгар 9 та 10 балів на 1 та 5 хвилинах, відповідно.

Автори короткого повідомлення 1998 року вважають, що при лікуванні заміна типового антипсихотичного препарату на атиповий, такий як оланзапін, може сприяти виникненню вагітності. 41-річна неодружена жінка з 22 річним анамнезом шизофренії та біполярним розладом безуспішно лікувалась різними препаратами. Останнім лікуванням, до оланзапіну були флуфеназин депо (внутрішньовенно 75 мг кожні 2 тижні; антипсихотичний препарат) та карбамазепін (400 мг/день; протисудомний препарат). Була призначена підтримуюча доза оланзапіну 12,5 мг/день. Через 14 тижнів після такого лікування діагностовано вагітність терміном 8 тижнів. За бажанням жінки вагітність перервана. Автори вважають, що вагітність наступила внаслідок нормалізації рівня пролактину від оланзапіну. Однак, виробник препарату стверджує, що при лікуванні оланзапіном виникає гіперпролактинемія.

27-річній жінці призначили оланзапін у терміні 24 тижнів вагітності через повторний епізод психозу. Дозу поступово збільшували від 2,5 мг/день до 20 мг/день, виходячи з клінічних проявів. Через місяць після прийому 20 мг/день дозу зменшували протягом 8 тижнів, а за 10 днів до пологів лікування відмінили. Жінка народила здорового хлопчика вагою 2,9 кг, з оцінкою за шкалою Апгар 8 та 9 балів на 1 та 5 хвилинах, відповідно. У віці 3 місяців немовля розвивалося нормально.

Порушення толерантності до глюкози та неонатальні ускладнення.

Лікування оланзапіном асоціюється з порушенням толерантності до глюкози. Існує стурбованість, що прийом оланзапіну при вагітності може спричинити гестаційний діабет та/або макросомію у плода.

Повідомляється про гестаційний діабет, не пов’язаний з надмірною надбавкою ваги у японки, яка приймала оланзапін при 2 вагітностях. Після пологів у пацієнтки розвинулась гіпертригліцеридемія та дисліпідемія з нормальним рівнем глюкози натще. Цей випадок не свідчить про причинно-наслідкововий зв’язок між оланзапіном та порушенням толерантності до глюкози у матері.

Африканка, яка приймала оланзапін в дозі 10-20 мг/день та палила протягом вагітності, народила дитину із затримкою розвитку та гіпоглікемією. Хоча автори вважають оланзапін відповідальним за неонатальну гіпоглікемію, затримка розвитку також може призводити до гіпоглікемії. Ця жінка на ранніх термінах вагітності також вживала алкоголь, марихуану, вальпроєву кислоту (протиепілептичний препарат), прометазин (антигістамінний препарат, блокатор Н1-рецепторів), а на пізніх – діазепам (транквілізатор) та літій (антипсихотичний препарат). Мама не обстежувалась на гестаційний діабет, дитина у віці 5 місяців розвивалась нормально.

Тератологічна інформаційна служба повідомляє про аналіз ваги новонароджених (37-42 тижні), які зазнали пренатального впливу типових (N=45) та атипових (N=25) антипсихотичних препаратів або медикаментів, які, як вважається, не впливають на вагу при народженні (N=38). Доступні об’днані результати для 13 випадків впливу оланзапіну та 3 – клозапіну (в якості моно- або політерапії іншими не антипсихотичними препаратами). 5 дітей (31%) були великими для гестаційного віку, що значно перевищило результати в інших групах. Це дослідження не врахувало інших факторів: вагу матері, зловживання алкоголем, тютюном, забороненими препаратами.

Проспективне дослідження повідомляє про збільшення ваги доношених новонароджених (37-42 тижні) внаслідок монотерапії оланзапіном (N=12) при порівнянні з групою політерапії з оланзапіном (N=12) та групи з впливом інших психотропних препаратів (N=13). Відсутня інформація щодо інших препаратів. В групі монотерапії середня вага становила 3310 грам з одним випадком макросомії (>4 кг), в групі політерапії – 3008 грам, в групі інших психотропних препаратів – 2921 грам. Дані отримувались при опитуванні матерів, лікарів або з медичної документації. Відсутня інформація про наступні показники матерів: індекс маси тіла, набирання ваги при вагітності, концентрацію глюкози в крові.

У 2011 році FDA оновив інформацію в інструкціях до антипсихотичних препаратів стосовно вагітності, підкресливши ризик неонатальних ускладнень при вживанні в ІІІ триместрі. Ці ускладнення включають наступне: екстрапірамідні знаки (аномальні м’язові мимовільні рухи) внаслідок блокади дофаміну та седації, труднощі при диханні та годуванні, збудження, тремор, аномально знижений або підвищений м’язовий тонус. FDA визначає ці симптоми як «синдром відміни», але ці ознаки також можуть означати побічні ефекти (токсичність) від залишкового впливу препарату. Ці ускладнення можуть зникати спонтанно або вимагати додаткової стаціонарної допомоги.

Неврологічний розвиток.

Тератологічна інформаційна служба ідентифікувала 1 випадок “затримки психомоторного розвитку” серед дітей від 35 вагітностей з впливом оланзапіну в І триместрі.

Незначне зниження показників при нейромоторному тестуванні виявили у 22 немовлят після внутрішньоутробного впливу антипсихотичних препаратів, з них 5 – оланзапіну. Невідома інформація про вплив окремих препаратів або захворювання матері, незалежно від лікування.

Створено національні реєстри щодо вживання антипсихотичних препаратів при вагітності: в США – на базі Массачусетського загального госпіталю (National Pregnancy Registry for Atypical Antipsychotics, http://www.womensmentalhealth.org/pregnancyregistry/) та Австралії (http://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT00686946).

У липні 2006 року FDA випустив рекомендації (засторогу) для громадської системи охорони здоров’я щодо зв’язку між пренатальним вживанням інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та персистуючою легеневою гіпертензією у новонароджених. А в черговому випуску 2011 року щодо безпеки вживання лікарських препаратів (FDA Drug Safety Communication) відмовились від цього попередження відносно інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. FDA проголосило, що початкова засторога у 2006 році щодо потенційного ризику базувалась на результатах одного опублікованого дослідження, з того часу суперечливі результати нових досліджень не прояснили наявність ризику виникнення легеневої гіпертензії при вживанні інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Проаналізувавши результати нових досліджень FDA дійшов висновку, що, враховуючи суперечливість даних різних досліджень, зарано робити будь-який висновок про можливий зв’язок між вживанням цих препаратів при вагітності та легеневою гіпертензією у новонародженого. Після появи цієї заяви FDA міжнародне дослідження на основі аналізу призначень (рецептів) інгібіторів зворотного захоплення серотоніну повідомило про невелике, але статистично значуще підвищення частоти персистуючої легеневої гіпертензії у новонароджених від жінок, на яких зареєстровані рецепти на ці препарати (2,1, 95% ДІ 1,5-3,0). Це стосується і препарату сімбакс, оскільки він містить флуоксетин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Виходячи з молекулярної ваги та довгого періоду напіввиведення (в середньому 30 годин, від 21 до 54-х годин) припускається проникнення оланзапіну до грудного молока. У щурів – проникає до грудного молока.

Виробник повідомляє про 26 випадків та 3 додаткові випадки з бази даних грудного вигодовування на фоні прийому оланзапіну. Виявлено 2 випадки несприятливих наслідків “ймовірно пов’язаних” з оланзапіном: діарея, опрілості в поєднанні із сонливістю, дрижанням, слабким смоктанням, летаргією у переношеного немовляти.

Окремі випадки.

Прийом мамою 5 мг/день оланзапіну у ІІІ триместрі та протягом 1 тижня лактації, коли немовля було переведене на штучне вигодовування через седацію та жовтяницю. Однак, останні зміни не зникли, що дало змогу авторам припустити відсутність зв’язку з препаратом. Цей висновок здається сумнівним, бо оланзапін повільно виводиться у дорослих, а у дітей, принаймні, так само або ще повільніше, тому здається малоймовірним швидке зникнення симптомів, спричинених препаратом.

Мама, приймаючи різні антипсихотичні препарати, почала вживати 10 мг/день оланзапіну на 2 місяці лактації без порушень у немовляти.

Вивчали концентрацію оланзапіну в плазмі матері та молоці 5 жінок, які почали приймати препарат для лікування післяпологового психозу. Співвдношення молоко:плазма склало 0,46 (0,2-0,84), а середня доза для немовляти – 1,6% (0-2,5%). У немовлят несприятливих наслідків не виявлено.

Вимірювали концентрацію оланзапіну в жінки, яка приймала 10 мг/день протягом 2 половини вагітності та 2 місяців лактації. Концентрація препарату в плазмі матері та дитини через 2 та 6 тижнів після пологів була наступною: у матері 40 та 33 нг/мл, відповідно, а в немовляти була нижчою, за поріг вимірювання (<2 нг/мл). У дитини не діагностовано несприятливих наслідків.

Дослідження 2003 року включало 7 пар мати-дитина, з них 2 жінки розпочали лікування оланзапіном при вагітності. У 6 жінок вимірювали концентрацію в різні терміни після прийому препарату і підрахували середнє співвідношення молоко:плазма – 0,38. У всіх немовлят концентрація була нижчою за рівень вимірювання. У 7 жінки співвідношення молоко:плазма склало 0,75 через 6 годин після вживання оланзапіну. Доза матері була зменшена вдвічі до 5 мг/день за 3 тижні до цього через ознаки седації у немовляти, яких не було при нижчій дозі. Ці дані припускають, що проникнення препарату до молока є повільним, приблизно 1-2% материнської дози.

Підраховано, що немовля отримує 4% скоригованої на вагу материнської дози, виходячи зі сталого співвідношення молоко-плазма на рівні 0,42, визначеного у матері, яка приймала оланзапін в дозі 20 мг/день для лікування післяпологового психозу і припинила грудне вигодовування.

Інша мама почала лікування оланзапіном через 5 місяців після пологів в дозі 15 мг/день і продовжила грудне вигодовування. Через 2 тижні лікування співвідношення молоко:плазма становило 0,5, а підрахована доза немовляти склала 0,3% скоригованої на вагу материнської, концентрація препарату в плазмі дитини була нижчою за поріг визначення (<5 нг/мл). Автори попереджають, що концентраця в плазмі не відображає загальної концентрації, бо препарат потрапляє до головного мозку та жирової тканини. Розвиток дитини у віці 7 місяців після лікування тривалістю 2 місяців був нормальним.

Центр тератологічної інформаційної служби повідомляє про немовлят, чиї матері звернулись постнатально на гарячу лінію з питанням про безпечність грудного вигодовування у випадку лікування оланзапіном. Дані отримані від матерів, включаючи інформацію про прийом препарату при вагітності та лактації. Серед 30 немовлят, які зазнали впливу оланзапіну (моно- або політерапія, без уточнення) при вагітності, не виявлено вроджених вад розвитку. У 8 дітей спостерігали неонатальні ускладнення, які включали респіраторний дистрес, труднощі з годуванням, седацію, “синдром відміни”. Останній діагностований у 3 новонароджених, які також знаходились під впливом інших психотропних препаратів: зуклопентиксолу, літію (обидва антипсихотичні препарати), пароксетину (антидепресант, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну). 22 немовлят були під дією оланзапіну протягом лактації, з них 6 – також інших не уточнених психотропних препаратів. 18 немовлят зазнали і пренатального впливу оланзапіну. Матері повідомили про несприятливі наслідки у 3 дітей при опитуванні щодо розвитку дітей у віці 1-2-х років (затримка мовленнєвого або моторного розвитку та слабка прибавка ваги). Автори візначають, що ці результати статистично не відрізнялися від отриманих у дітей матерів, які приймали оланзапін, але не годували немовлят та 51 дитини матерів, які приймали тільки парацетамол (антипіретик, анальгетик) при вагітності (4/51).

База даних виробника препарату містить інформацію про 102 немовлят з впливом оланзапіну в період лактації. Невідомо скільки дітей також були під пренатальним впливом препарату. Дози матерів коливались від 2,5 мг/день до 20 мг/день (в середньому 7,4 мг/день перорально) в 62 випадках, про які інформація доступна. Тривалість впливу в період лактації становила від 2 до 13 місяців (в середньому 74 дні). У 15,6% немовлят спостерігали наступні несприятливі ефекти: сонливість (3,9%), безсоння (2%), дратівливість (2%), тремор (2%). На момент подачі інформації до бази даних одужання наступило у 40% немовлят, не наступило у 24% немовлят, відсутня інформація про 36% немовлят. Також відсутня інформація про вплив інших факторів, включно з прийомом інших препаратів.

У дорослих при лікуванні оланзапіном частим побічним наслідком є седація; вона виникає і в новонароджених на грудному вигодовуванні та зникає при зменшенні дози. Але контроль захворювання матері є необхідним.

Американська академія педіатрії класифікує антипсихотичні препарати, як наприклад, клозапін як такі, дія яких на немовля невідома, але викликає занепокоєння.

Виходячи з дуже обмеженого досвіду застосування атипових антипсихотичних препаратів при лактації у людини, американська колегія акушерів та гінекологів не рекомендує рутинне використання їх при лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У самців щурів при дозі до 22,4 мг/кг/день пригнічувалась поведінка при спарюванні; при цьому фертильність не порушувалась. Фертильність у самок знижувалась при дозі до 3 мг/кг/день. Ця доза аналогічна рекомендованій для людини, виходячи з площі поверхні тіла. У самок щурів оланзапін не впливав на концентрацію пролактину, але, як і при клінічних спостереженнях, підвищував споживання їжі та накопичення жирової тканини. Порушення сперматогенезу виявили у дорослих самців, як отримували оланзапін (1010 мг/кг/день) протягом 45 днів інтраперитонеально.

Вважається, що оланзапін в меншій мірі спричиняє гіперпролактинемію, ніж типові антипсихотичні препарати та рисперидон (атиповий антипсихотичний препарат). Тим не менше, задокументовано кілька випадків клінічно значимої та зворотньої гіперпролактиемії, індукованої оланзапіном. Одне з досліджень виявило, що як і у чоловіків, так і у жінок в пременопаузі без поперднього анамнезу вживання антипсихотичних препаратів оланзапін в дозі 5-10 мг/день призводить до розвитку гіперпролактинемії. Цей ефект був більш вираженим та стійким у жінок.

Аналіз сексуальної дисфункції у пацієнтів з шизофренією виявив, що оланзапін асоціюється з вищим ризиком сексуальних побічних наслідків, ніж галоперидол (антипсихотичний препарат), незважаючи на те, що галоперідол з більшою ймовірністю викликає гіперпролактинемію.

Інші дослідники відзначають покращення сексуальної функції при заміні типових антипсихотичних препаратів та рисперидону оланзапіном і попереджають про можливість незапланованої вагітності внаслідок зниження рівня пролактину.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
  3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

 

Адаптовано 04.02.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 05.03.2016 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати