ЦЕФЕПІМ

Назва англійською мовою:  cefepime.

Група/призначення:

Антибіотик групи цефалоспоринів. β-лактамний цефалоспориновий антибіотик IV покоління широкого спектра дії для парентерального застосування.

Альтернативні назви / синоніми:

Максипім, цепім, еспім, аксепім.

Діюча речовина: цефепім.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велике дослідження 2001 року не виявило тератогенного ризику, який би асоціювався з антибіотиками групи цефалоспоринового ряду (цефалексин).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У мишей, щурів, кролів не спостерігали несприятливого впливу на фертильність, репродукцію, токсичного впливу на ембріон, тератогенності при використанні доз від на рівні рекомендованої для людини до 4-кратної, виходячи з площі поверхні тіла.

Інформація щодо впливу на плід:

Виходячи з молекулярної ваги препарату, він проникає через плаценту у людини. В ході дослідження 2010 року 9 жінок в процесі планового кесаревого розтину отримали внутрішньовенно 1 грам препарату за 60 хвилин. Підраховано трансплацентарний пасаж як % концентрації у венозній системі плода від концентрації у крові матері, він склав біля 23%, а трансфетальний пасаж вираховували як % концентрації препарату в артеріальній крові плоду від концентрації у венозній крові плоду – становив 79%.

Застосування препарату під час вигодовування:

Цефепім проникає до грудного молока. Виробник повідомляє, що немовля, отримавши приблизно 1000 мл грудного молока в день одночасно дістає приблизно 0,5 мг цефепіму на день.

Незважаючи на таку низьку дозу існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала інші цефалоспорини  як сумісні з грудним вигодовуванням (цефадроксил, цефазолін).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501334/.

Адаптовано 01.04.2022 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.04.2022 р.