АЛКОГОЛЬ

Група/призначення:

Рекреаційний засіб, продукт харчування, компонент деяких безрецептурних препаратів.

АЛКОГОЛЬ Є ВИЗНАНИМ ТЕРАТОГЕНОМ ДЛЯ ЛЮДИНИ

Про тератогенні ефекти алкоголю відомо давно, про це згадується в творах мистецтва. Згубна дія алкоголю на плід має пожиттєві наслідки, проявляючись інтелектуальними, фізичними, поведінковими, соціальними та емоційними  відхиленнями.

Термін Фетальний алкогольний синдром запроваджено Jones та Smith у 1973 році. Paul Lemoine у 1968 році описав велику групу дітей з пренатальним впливом  алкоголю. Ці дві публікації ідентифікували загальну модель дефіциту росту та дизморфних ознак, запропонувавши діагностичні критерії.

Кількість досліджень епідеміології, діагностики, лікування, попередження того стану, який прийнято називати Фетальним Алкогольним Спектром Порушень (ФАСП) (fetal alcohol spectrum disorders (FASD) за останні роки значно зросла, як і кількість опублікованих матеріалів. Гаслом National Organization on Fetal Alcohol Syndrome, NOFAS, США є наступне: вільна від алкоголю/безалкогольна вагітність  – найкращий вибір для здорової вагітності (An Alcohol-Free Pregnancy is the Best Choice for a Healthy Pregnancy).

Індивіди з ФАСП потребують специфічних підходів до корекції, освітньої та психологічної підтримки, наприклад розроблені специфічні програми (навчальна програма інтерактивного вивчення математики (“MILE”); програма розвитку адаптивних навичок (“GoFAR”).

Альтернативні назви / синоніми:

Алкоголь та вагітність, етанол, етанол та вагітність, фетальний алкогольний синдром, ФАС, фетальний алкогольний спектр порушень, ФАСП.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Несумісний з грудним вигодовуванням.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Етанол (алкоголь) є встановленим тератогеном для людини. Вплив в період вагітності, особливо в перші 2 місяці після запліднення, асоціюється з істотним ризиком для плоду та новонародженого. Зловживання пов’язано із спектром вроджених вад під спільною назвою Фетальний Алкогольний Спектр Порушень (ФАСП). Навіть помірне споживання алкоголю може призводити до спонтанних абортів та порушення розвитку і поведінки немовлят. Не існує безпечної дози алкоголю під час вагітності, тому жінка повинна категорично утриматись від його вживання в період вагітності і також в період планування вагітності.

Фетальний алкогольний синдром – основна причина когнітивних та поведінкових порушень в світі.  В той же час, це найбільш і повністю попереджувана причина порушень розвитку.

Важливо: обов’язково опитувати вагітних жінок щодо вживання медичних препаратів та алкоголю, якомога раніше, щоб ініціювати мінімізацію ризику для плода. Уникати споживання при вагітності напоїв-тоніків з вмістом алкоголю  та медичних засобів з вмістом алкоголю (концентрацією понад 10%), хоча це і не порівняльно зі зловживанням.

Діагностика ФАСП: оскільки діагноз встановлюється клінічно, це повинен робити лікар-генетик або педіатр, спеціалізований в цій галузі,  щоб переконатись у відсутності іншого генетичного синдрому, особливо якщо не доведено факту антенатального впливу алкоголю (часто у випадку усиновлення дитини).

Місцеве використання алкоголю не призводить до системної абсорбції і несприятливого впливу на плід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

На моделях тварин з пренатальним впливом алкоголю продемонстровано:

Подібність структурних вад. Алкоголь призначали лабораторним мишам штаму C57B1/6J на стадії гаструляції. Аномалії включали мікроцефалію, мікрофтальмію, короткі очні щілини, порушення фільтру, довгу верхню губу. Скануюча електронна мікроскопія ембріонів через 24 години після впливу на 7-й день вагітності ідентифікувала зменшення розміру нервової пластини, особливо в передній частині, що призвело до порушення формування головного мозку та очей. На пізнішій стадії виявили зміни розвитку нюхових плакод і, як результат, недостатність медіальних носових виступів.

Подібність поведінкових наслідків. Порівняли наслідки помірного пренатального впливу алкоголю у людини та тварин. Концентрація алкоголю, яка призводила до ураження у людини та тварин, була подібною і теж не завжди асоціювалась із структурними дефектами, а важкість ураження залежала від дози.

Генетичні фактори. Самки 3 різних інбридних штамів мишей отримували харчування з вмістом 20% калорій з етанолу, тварин діалельно схрещували.  Аномалії плодів прямо залежали від рівня алкоголю в сироватці матері, який відрізнявся в різних штамів. Тобто, генотип плода залежав від генотипу матері. В іншому дослідженні в 3 штамів мишей, підтримуючи однакову концентрацію алкоголю, виявили різницю між штамами за показниками частоти та паттерну вад і смертності. При аналізі ролі різниці між штамами щурів щодо показників поведінки виявлено підвищену чутливість до алкоголю та знижену чутливість до алкоголю. Щурам вводили алкоголь внутрішньогастрально в неонатальному періоді (відповідає ІІІ триместру вагітності у людини) і виявили підвищену моторну активність та важку затримку моторної координації у тварин з підвищеною чутливістю, на противагу, у тварин зі зниженою чутливістю цього не спостерігали.

Харчові фактори. Цинк: материнський статус визначено  важливим предиктором ризику ФАСП. Припущено, що алкоголь опосередковує істотні зміни в концентрації цинку у матері і плода шляхом індукції ізоформ металотіонеїну-І та металотіонеїну-ІІ (цинкзв’язуючих білків) в печінці матері. Надмірна продукція металотіонеїну призводить до секвестрації цинку в печінці з наступним зниженням рівня цинку в плазмі матері. Додавання цинку протягом вагітності може попередити виникнення вад, спричинених алкоголем на 8-й день вагітності.

Холін: останні дослідження у щурів свідчать, що пренатальні добавки холіну пом’якшують ефекти впливу алкоголю.

Дослідження в експериментальних тварин щодо впливу споживання алкоголю батьком (самцем) на потомство продемонстрували зменшення розміру посліду, зміни ваги новонароджених, підвищення частоти мертвонароджень та неонатальної смертності, підвищення співвідношення статей чоловіча : жіноча, поведінкові зміни. Інші дослідження також повідомили про підвищення частоти мальформацій м’яких тканин та підвищення сприйнятливості до інфекції, викликаної Pseudomonas ocular. Проте ці дослідження не врахували супутніх факторів впливу, а одна серія добре контрольованих досліджень у мишей не виявила істотного впливу батьківського споживання алкоголю.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Фармакокінетика.

Алкоголь швидко абсорбується слизовою рота, шлунку, верхньої частини дванадцятипалої кишки (в останній абсорбція є найвищою – 70-80%).  Пік концентрації в сироватці наступає через 30-60 хвилин після вживання, але на цей показник впливають індивідуальні метаболічні та  фізичні характеристики та умови споживання (наприклад, повний чи пустий шлунок). Надалі на фармакокінетику алкоголю впливає вагітність, причому має значення її термін. Алкоголь однаково добре розчиняється у всіх рідинах організму, безперешкодно проникає через плаценту та гемато-енцефалічний бар’єр, досягаючи концентрації у крові та головному мозку плода на рівні показника в циркуляції матері. Вплив на плід може подовжуватись в результаті уповільнення кліренсу алкоголю з амніотичної рідини. Деякі дослідження продемонстрували наявність алкоголю у плода за відсутності його в сироватці матері.

Механізм тератогенного  впливу.

Несприятливий вплив на плід обумовлений прямим тератогенним впливом  етанолу  та, в більшій мірі, ацетальдегіду – метаболічного побічного продукту етанолу. Запропоновані механізми тератогенезу включають посилення оксидативного стресу, зміни метаболізму глюкози, ліпідів, білків та ДНК, зниження нейрогенезу, посилення апоптозу, ендокринні зміни, зміни експресії генів. Інші запропоновані механізми, оглянуті Shepard, полягають у недостатньому споживанні білка, дефіциті вітаміну В, забрудненні алкоголю свинцем і також,  генетичній схильності. Продемонстровано, що метронідазол, часто використовуваний протиінфекційний препарат, значно потенціює фетотоксичність та тератогенність алкоголю у мишей. Щодо людини, то таких досліджень не проводилось.

Тобто, тератогенний вплив алкоголю обумовлений різними факторами.

Вплив алкоголю на плід – фетальний алкогольний спектр порушень (ФАСП).

Ступінь ураження плода залежить від тривалості та інтенсивності споживання алкоголю матір’ю та терміну вагітності. Зловживання на ранніх термінах вагітності пов’язано з ризиком лицевих дизморфій, описаних нижче, та вроджених вад, на фоні нейроповедінкових змін. Зловживання після 12 тижня вагітності індукує ураження головного мозку, який швидко розвивається, зловживання в будь-якому терміні вагітності  призводить до істотних нейроповедінкових змін. Продемонстровано, що ураження ЦНС може виникати не тільки в результаті впливу алкоголю протягом вагітності, але також у випадку такого впливу тільки на ранніх термінах вагітності.

Термін фетальний алкогольний синдром (ФАС) запропонований у 1970 роках для опису специфічного паттерну дизморфій та асоційованими з цим пре- та постнатальною затримкою росту і порушеннями ЦНС у дітей, залежних від алкоголю жінок. На сьогодні ФАС з цією тріадою є найбільш важкою формою алкогольного тератогенезу. Проспективні дані свідчать про те, що у 80% дітей з пренатальним впливом алкоголю присутні одна або більше ознак ФАС, в 40% –  нейроповедінкові проблеми без повної картини класичного ФАС. Термін фетальний алкогольний спектр порушень (ФАСП) охоплює повний спектр алкогольної тератогенності. Ця класифікація включає «класичний» ФАС, частковий ФАС (ріст не порушений),  алкоголь залежний нейророзвитковий розлад (alcohol-related neurodevelopmental disorder (ARND), алкоголь залежні вроджені вади (alcohol-related birth defects (ARBD), фетальні алкогольні ефекти (fetal alcohol effects (FAE). Термін нейроповедінковий розлад/від впливу алкоголю (neurobehavioral disorder/alcohol-exposed (ND/AE) витісняє попередній термін ARND. Термін ФАСП запроваджено у 1996 році інститутом медицини національної академії наук США

З цього часу фізичні ознаки стали критеріями до ідентифікації ФАС. Більш того, на сьогодні паттерн фізичних рис ФАС вважається достатньо специфічним для постановки діагнозу навіть за відсутності інформації про пренатальний вплив алкоголю.

Основні ознаки ФАСП (виділені жирним шрифтом за Jones, 2011)
Краніофаціальні дизморфії /лицеві дизморфії (відображають ступінь ураження головного мозку)
Очі	короткі очні щілини (нижче 10-ї перцентилі); птоз, косоокість, епікант (напіввертикальна шкірна складка, що закриває внутрішній кут ока), міопія, мікрофтальмія, блефарофімоз
Вуха	Слабо сформована вушна раковина, ротація дозаду, дисфункція євстахієвої труби, вушна раковина у формі  залізничного шляху  (“railroad track”)
Ніс	Короткий
Фільтр	Довгий, плаский
Рот	Виступаючі латеральні піднебінні відростки, тонка і слабо сформована кайма верхньої губи (верміліон), мікрогнатія або відносна прогнатія в дорослому віці, розщілина піднебіння, маленькі зуби з порушенням емалі, неправильний прикус ІІІ класу, неправильної форми зуби
Верхня щелепа	Гіпопластична,
Обличчя	Гіпоплазія середньої частини
Долоня	Короткий V палець, гіпопластичні нігті, долонна складка у вигляді хокейної клюшки  (“hockey-stick”), камптодактилія (обмежене розгинання пальців)
Центральна нервова система
Дисфункція, яка проявляється затримкою розвитку від м’якого до помірного ступеня, мікроцефалія (окружність голови ≤10%), порушення координації, гіпотонія,  дратівливість у неонатальному віці, гіперактивність в дитинстві
Ріст
Пренатальний (більш страждає ріст, ніж вага) та постнатальний дефіцит (ріст, вага, окружність голови) – ріст та/або вага ≤10%
Серцево-судинна система
Вади серця: дефект міжшлуночкової перетинки, дефект міжпередсердної перетинки, аномалії великих судин, тетрада Фалло; серцеві шуми
Сечостатева система
Гіпоплазія статевих губ, гіпоспадія, вади нирок
Шкірна система
Гемангіоми, гірсутизм в дитинстві
Кісткова система
Деформація грудної клітини (pectus excavatum, pectus carinatum), обмеження рухів в суглобах (контрактури суглобів),  променево-ліктьовий синостоз,  розщілина мечоподібного відростку грудини, аномалія Кліппеля-Фейля, сколіоз, не повна проносупінація ліктьових суглобів,
М’язова система
Кили діафрагмальна, пупкова,  пахова,  діастаз прямих м’язів живота

Правильна інтерпретація  дизморфічних особливостей ФАС є частиною ретельного фізичного обстеження, яке також спрямоване на диференціацію ФАС від інших генетичних та тератогенних станів. У випадку ФАС діагноз залежить від оцінки дизморфій, тому цей процес повинен бути максимально точним. Необхідно вимірювати найбільший розмір окружності голови, використовувати лінійку під правильним кутом для вимірювання очних щілин.  Оцінку фільтру та верхньої губи слід виконувати за допомогою спеціального фотодовідника (фільтр/верхня губа) для найближчої етнічної групи. Проте більшість ознак є до певної міри суб’єктивними, особливо для неспеціалістів в цій галузі. Хорошим методом покращення  розпізнавання ФАС є порівняння з фотографіями підтверджених випадків пацієнтів з такими дизморфіями.

Довготривалі наслідки ФАСП викликають занепокоєння. В той час, як класичні риси ФАС можуть ставати менш очевидними, мікроцефалія, затримка росту, розлади дефіциту уваги, когнітивний та моторний дефіцит залишаються незмінними. В пубертатному періоді проблеми наростають. Наслідки антенатального впливу проявляються і в дорослому віці затримкою росту (частіше у чоловіків), порушенням розумового розвитку, адаптації в суспільстві.  Тільки 30% ФАС/ФАЕ пацієнтів, діагностованих в дитинстві, змогли жити незалежно в дорослому віці  і тільки 20% працювали. В дорослому віці діагноз ФАЕ не відрізняється від ФАС, гірший прогноз при ФАЕ, оскільки діагноз встановлювався запізно.

За даними CDC діагноз ФАС у США встановлено у дітей віком 7-9 років з частотою 0,3 на 1000.   А в деяких громадах при використанні оцінки особистості дітей шкільного віку отримано вищі показники – 6-9 дітей на 1000.

Щодо України: за результатами моніторингу вроджених вад розвитку за методологією EUROCAT частота ФАСП серед немовлят Рівненської та Хмельницької областей за період 2005-2014 років становила 5,72 на 10 тисяч народжених живими (в даних областях частота є найвищою в Європі завдяки ініціативі  CIFASD, що підвищило рівень обізнаності неонатологів щодо діагностики ФАСП). Насправді частота є вищою, оскільки ФАСП часто діагностується у віці старше 1 року. 41% немовлят з ФАСП виховується в закладах державної опіки, а 8% дітей помирає на першому році життя.

Запропоновані материнські фактори ризику виникнення ФАСП:

• Вік понад 30 років – тривалість та важкість алкоголізму, зменшення здатності метаболізувати ацетальдегід, ураження печінки; на моделі щурів продемонстровано підвищення з віком концентрації алкоголю в крові при вживанні попередніх доз;
• Нижчий соціально-економічний статус – в США частота в цій групі в 10 разів перевищує показник в групі середнього/вищого соціального класу;
• Етнічна належність – певні популяції з традиціями вживання алкоголю, нашаровується на соціальний статус;
• Народження дитини з ФАСП – у випадку не припинення зловживання;
• Недостатній рівень харчування матері, слабке набирання ваги при вагітності, нижча вага та індекс маси тіла, співпадає в більшості випадків з нижчим соціальним статусом;
• Генетична компонента – алкоголь дегідрогеназа (АДГ) та ацетальдегід дегідрогеназа (ААДГ) є ферментами печінки, відповідальними за метаболізм алкоголю. АДГ окислює алкоголь до ацетальдегіду, а ААДГ – ацетальдегід до ацетату. АДГ, на відміну від ААГД, має кілька поліморфних варіантів. Тому ізоензими, кодовані поліморфними варіантами, мають різну здатність метаболізувати алкоголь. 4 дослідження вивчали роль генетичного поліморфізму відносно ризику ФАСП у людини. В одному з них в контрольній групі жінок переважав ADH1B2 алель – швидкий метаболізатор алкоголю, в порівнянні з жінками, які народили дітей з ФАС (південно-африканська популяція), в 2 інших – алель ADH1B3 – швидкий метаболізатор – частіше зустрічався в контрольній групі при порівнянні з матерями дітей з нейроповедінковими аномаліями (афро-американська популяція). Гіпотетичні висновки:  підвищена метаболічна активність ADH1B2 та ADH1B3 призводить до вищих рівнів шкідливого, неприємного проміжного метаболічного продукту – ацетальдегіду – тому жінки, носії цих алелей п’ють менше, концентрація алкоголю в крові нижча, відповідно, зменшується ризик ФАСП.

Кількісна оцінка ризику, виходячи з величини впливу.

Ембріотоксичний вплив алкоголю є залежним від дози. Не встановлено «безпечного» рівня споживання алкоголю вагітними. Запропоновано наступні категорії споживачів алкоголю: надмірне [важке] споживання (heavy alcohol consumption) –  понад 48–60 грам/день; помірно надмірне споживання (moderately high consumption) – біля 24–48 грам/день; запої (binge-drinking) – епізодичне споживання понад 4-5 напоїв на день. Проте існують інші розподіли на категорії, як і різняться визначення поняття «стандартний напій» (“standard drink”). В той час, як класичний ФАС та інші ФАСП при надмірному зловживанні добре встановлені, більш сумнівним є з’ясування ризику при помірному та епізодичному споживанні. Крім того, не слід забувати про індивідуальні особливості метаболізму та сприйнятливості, обумовлені генетичним поліморфізмом як матері, так і плода. Тому споживання однакової кількості алкоголю різними жінками по-різному вражає плід. Слід також врахувати приховування або заперечення факту вживання алкоголю при вагітності. Більшість досліджень сфокусовані на визначенні IQ та аутистичних розладах, хоча в даному випадку це не є класичним аутизмом.

«Cтандартний напій» (“standard drink”) (за  американським національним інститутом дослідження проблем зловживання алкоголем і алкоголізму; 1 унція дорівнює 28 грамам.) це – 14 грам чистого алкоголю, тобто – 12 унцій звичайного пива (містить 5% алкоголю, легке пиво містить 4,2% алкоголю); 5 унцій вина (зазвичай містить 12% алкоголю); 1,5 унції дистильованого алкоголю (40% алкоголю).

Незначне (легке) та помірне споживання алкоголю.

Споживання понад 4 алкогольних напоїв на тиждень асоціюється з підвищеним ризиком мертвонароджень і малюкової смертності (2008 рік). Однак, мета-аналіз не виявив асоціації між підвищеною частотою низької ваги при народженні, передчасними пологами, малості для гестаційного віку  та легко-помірним споживанням алкоголю вагітними (2011 рік).  Також не виявлено підвищеного ризику або залежного від дози зв’язку з вживанням алкоголю до 10 грам чистого спирту (приблизно дорівнює 1 напою) в день у дітей з низькою вагою та малістю для гестаційного віку, при порівнянні з дітьми, чиї матері не вживали алкоголю при вагітності. Не виявлено впливу на передчасні пологи при споживанні  до 18 грам алкоголю на день (приблизно 1,5 напою в день). Мета-аналіз із залученням 24000 вагітностей не повідомляє про підвищений ризик вроджених вад у дітей жінок, які випивали від 2 напоїв на тиждень до 2 напоїв на день в І триместрі (1998 рік).

Мультицентрове європейське дослідження материнського вживання алкоголю  (the multi-center European Maternal Alcohol Consumption Study (EUROMAC 1992) охопило 6000 жінок з відомим фактом вживання алкоголю при вагітності. Новонароджених обстежував педіатр. Середній рівень споживання   алкоголю становив 120 грам на тиждень (приблизно 0,2 літра вина в день) і асоціювався з істотним зниженням росту новонароджених в порівнянні з дітьми жінок, які не вживали алкоголю.

Нещодавній мета-аналіз 22 досліджень не виявив істотної асоціації між легким, легко-помірним, помірним споживанням алкоголю та різними нейропсихологічними результатами (включно з порушення уваги, поведінки, когнітивних функцій, зорового та моторного розвитку, мовними навичками) (2014 рік).  Однак, при обмеженні аналізу до 3 досліджень з визнаною високою якістю проведення, було продемонстровано статистично істотну асоціацію між помірним пренатальним впливом та згубними ефектами у поведінці дітей. Крім того,  відзначено невелику позитивну асоціацію між легко-помірним впливом алкоголю пренатально та зниженням когнітивної функції, яка не виявлялась при виключенні результатів одного великого дослідження або коли включали тільки випадки помірного споживання алкоголю.

Одне дослідження відзначило підвищений ризик тривожності та депресії у дітей та молодих людей, матері яких (не алкоголіки) регулярно вживали помірну кількість алкоголю (10 грам епізодично/день) (2010 рік).

Мета-аналіз 21 дослідження випадок-контроль, який порівняв будь-який спосіб вживання алкоголю при вагітності з жінками, які не вживали алкоголь, згідно самоповідомлень, виявив статистично істотну асоціацію з гострим мієлоїдним лейкозом, але не з гострим лімфобластним лейкозом (2010 рік).  Цей аналіз не враховував дози алкоголю, тому важче встановити ризик при помірному споживанні. Слід зазначити, що абсолютний ризик дитячого гострого мієлолейкозу був дуже низьким.

Епізодичне споживання алкоголю (запої).

Ризик залежить як від частоти цих епізодів, так і від спожитої кількості (2004 рік). Це асоціюється з піками високої концентрації у матері, які можуть співпадати з критичними періодами розвитку плода. Усереднене визначення дози алкоголю при епізодичному споживанні становить 4-5 одиниць алкоголю за 24-годинний період. Системне рев’ю 14 досліджень розглянуло результати народжень. Хоча в цілому не виявлено істотного впливу на вагу, гестаційний вік, ріст новонароджених та вроджені вади, включно з ФАС (2007 рік), автори висловили стурбованість відносно якості аналізованих досліджень.

Останнє дослідження вивчало споживання алкоголю на ранніх термінах вагітності (до 15 тижнів) і також не виявило асоціації між малістю для гестаційного віку чи низькою вагою новонароджених, материнською прееклампсією, спонтанними передчасними пологами зі споживанням алкоголю, включно з епізодичним.

Повідомляється про немовлят з мікроцефалією, пласким фільтром, тонкою каймою верхньої губи в асоціації зі збільшенням кількості епізодів вживання алкоголю в другій половині І триместру вагітності (2012 рік). При епізодичному вживанні алкоголю не продемонстровано чіткого зв’язку зі структурними аномаліями. Повідомляється про підвищений ризик розщілини губи та піднебіння у дітей матерів з епізодичним вживанням алкоголю (2008 рік), за іншими даними цей ризик не є статистично значимим (2007 рік). Повідомляється про істотне підвищення частоти омфалоцеле та гастрошизису, але не краніосиностозу у немовлят, чиї матері вживали більше 4 алкогольних напоїв епізодично в період вагітності (2011 рік). Останнє дослідження (2013 рік) не виявило асоціації з дефектами нервової трубки. Також не виявлено істотного підвищення частоти крипторхізму (2009 рік) чи ізольованого дефекту міжшлуночкової перетинки та дефекту міжпередсердної перетинки у дітей жінок, які епізодично вживали при вагітності алкоголь (2011 рік).

Дослідження Данського національного когортного дослідження народжень повідомило про підвищення смертності доношених немовлят, народжених жінками з 3 і більше епізодами вживання алкоголю при вагітності (2009 рік).  В іншому дослідженні одноразовий епізод вживання алкоголю між 11 та 16 тижнями вагітності асоціювався з підвищеним ризиком епілепсії (2009 рік).

Нещодавній мета-аналіз 34 когортних досліджень, 15 з яких включали дані про дітей віком від 6 місяців до 4 років, матері яких вживали алкоголь епізодично при вагітності, продемонстрував істотну асоціацію між таким алкоголізмом та зниженням когнітивних здатностей дітей. Однак, ці знахідки мали порогову значимість при аналізі тільки досліджень з підтвердженою якістю (2014 рік). Не було виявлено впливу на інші нейропсихологічні параметри, включно з поведінкою, зоровим та моторним розвитком. Проте інші виявили підвищення неуважності та гіперактивності у дітей без впливу на IQ у випадку епізодичного вживання алкоголю в ІІ та ІІІ триместрах (2009 рік).

Терапевтичне використання алкоголю при вагітності.

Колись етанол використовували для лікування передчасного скорочення матки. Етанол пригнічує вивільнення гормонів, окситоцину, вазопресину із задньої долі гіпофізу і призначення високих доз було одним із методів токолізу. Ретроспективний аналіз в групі жінок, лікованих таким чином в період 1968-1973 років, ідентифікував 239 одноплідних вагітностей. 136 жінок отримували етанол перорально та/або внутрішньом’язово, на додаток до постільного режиму та прийому пероральних β-міметиків. Іншим 103 жінкам призначили тільки постільний режим та β-міметики. Всього в групі, лікованій етанолом, в середньому жінки отримали 38 грам етанолу/день протягом 2-34 днів. Крім того,  73 жінки продовжили лікування вдома для зупинки маткових скорочень.  Лікування етанолом розпочинали у терміні 12 тижнів та меншому у 82 випадках (60,3%).  Середня вага новонароджених в лікованій алкоголем групі та нелікованій не відрізнялась – 3385 проти 3283 грам, відповідно. Не виявлено істотної різниці між групами за наступними показниками: малості для гестаційного віку (вага або ріст <10-го перцентилю), росту, загиблі плодів та немовлят, вроджених вад. Не виявлено зв’язку між дозою етанолу та вагою, ростом новонароджених і неонатальними результатами. Жодний новонароджений з таким пренатальним впливом не мав типових ознак ФАС. Психомоторний розвиток (вік, коли дитина починала сидіти, ходити, розмовляти реченнями з кількох слів, читати) та темп росту були аналогічними в обох групах. В однієї дитини, маму якої лікували внутрішньовенним введенням етанолу, діагностували затримку розвитку від народження до 14 років. У 8 (6,1%) з 131 дитини з пренатальним впливом алкоголю проявились проблеми в шкільному віці (гіперактивність, неакуратність), в порівнянні з 2 (2,0%) дітьми з 99 з контрольної групи, але різниця не була істотною. Інші ускладнення включали афазію та порушення слуху у 2 немовлят з впливом алкоголю; сліпота правого ока в дитини, народженої на 27 тижні вагітності (ймовірно, обумовленої оксигенотерапією). Автори дійшли висновку, що лікування алкоголем для зупинення загрози аборту І та ІІ триместрів не спричиняє ураження плода. Однак, попереднє дослідження дійшло висновку, що несприятливі ефекти виникали навіть після короткого впливу алкоголю. Такий висновок виник за результатами оцінки 25 дітей віком 4-7 років, чиї матері лікувались введенням алкоголю для попередження передчасних пологів. При порівнянні з контрольною групою в 7 дітей, які народились під час або через 15 годин після припинення лікування алкоголем виявлено істотні відхилення за оцінкою розвитку та особистості.

При отруєнні етиленгліколем та метанолом за відсутності антидоту фомепізолу вводять внутрішньовенно алкоголь. В цьому випадку таке введення виправдане, оскільки цей ризик є меншим, для матері та плоду,  аніж ризик від отруєння.

Рада з наукових питань американської медичної асоціації та американська рада науки та охорони здоров’я (Council on Scientific Affairs of the American Medical Association and the American Council on Science and Health) опублікували кожна по звіту щодо наслідків споживання алкоголю вагітними. Частота ФАС в досліджуваній популяції становила від 1/300 до 1/2000 народжених живими, а в 30-40% дітей очікується повний спектр синдрому.  Справжня частота може бути вищою, оскільки встановлення діагнозу ФАС може затримуватись на роки. Крім того, схоже, що частота зловживання зростає.

За даними CDC прослідковуються наступні тенденції споживання алкоголю вагітними у США за період 2011-2018 років (опубліковано у 2020 році у American Journal of Preventive Medicine): частота як регулярного, так і епізодичного вживання алкоголю вагітними жінками віком 18-44 років в США зростає. Так, регулярне вживання алкоголю (принаймі, одного, будь-якого алкогольного напою за останні 30 днів)  – з 9,2% в 2011 році до 11,3% у 2018 році. Щодо епізодичного вживання (чотири та більше напоїв при нагоді за останні 30 днів): 2,5% у 2011-му році і 4,0% у 2018 році.

Детальний опис досліджень попередніх років.

Серцево-судинні аномалії описані у 43 пацієнтів (57%) в групі з 76 дітей з ФАС, яких спостерігали протягом 0-6 років  (вік: від народження до 18 років). Найчастіше діагностували функціональний серцевий шум (12 випадків, 16%), дефект міжшлуночкової перетинки (20 пацієнтів, 26%). Інші зміни з боку серцево-судинної системи (у порядку зменшення частоти) були наступними: подвійний вихід правого шлуночка, атрезія легеневого клапану, декстрокардія з дефектом міжшлуночкової перетинки, персистуюча артеріальна протока з вторинною легеневою гіпертензією, легеневе серце. Також повідомляється про аномалії печінки. Поведінкові відхилення, включно з мінімальною дисфункцією головного мозку, є довгостроковими ефектами ФАС.

У 1985 році повідомили результати 10-річного спостереження за 11 дітьми з діагностованим ФАС. З 11 дітей 2 померли, 1 втрачена з-під нагляду, 4 – з дизморфіями та пороговим інтелектом з триваючою затримкою росту, 4 – з вираженим інтелектуальним дефіцитом, затримкою росту, дизморфіями.  Більш того, ступінь затримки розвитку та інтелектуального ураження прямо пов’язані зі ступенем краніофаціальних аномалій.  У 8 обстежених дітей ріст, вага, окружність голови були зменшеними (особливо два останні показники). Автори дійшли висновку, що повільне збільшення окружності голови після народження, в деяких випадках пояснює відсутність діагнозу ФАС до віку 9-12 місяців.  Аномалії серцево-судинної системи в цих дітей були наступними: дефект міжшлуночкової перетинки (1); персистуюча артеріальна протока (1); дефект міжшлуночкової перетинки (6) і вони або спонтанно закрились, або втратили клінічне значення. Описано 3 нові ознаки ФАС: аномалії розташування зубів, неправильний прикус, дисфункцію євстахієвої труби (асоційована з гіпоплазією верхньої щелепи, призводить до хронічного серозного середнього отиту).

Дослідження, результати якого були опубліковані у 1987 році виявило, що краніофаціальні аномалії тісно пов’язані зі споживанням алкоголю, залежно від дози. Хоча порогу не було визначено, дані свідчать про те, що вживання понад 6 напоїв (90 мл етанолу) в день чітко пов’язано зі структурними дефектами  з врахуванням критичного періоду виникнення індукованої алкоголем тератогенністю приблизно в період запліднення.

При дослідженні 1989 року аналізували 595 народжень живих дітей від одноплідних вагітностей. Виявлено істотну кореляцію між споживанням алкоголю в перші 2 місяці вагітності та внутрішньоутробною затримкою розвитку і структурними аномаліями. Аналіз вживання алкоголю в інші періоди вагітності не продемонстрував істотної асоціації з вищенаведеними наслідками.

Проспективне дослідження, яке проводилось у 1974-1977 роках організацією охорони здоров’я в Північній Каліфорнії (Kaiser Permanente) з ціллю визначення, чи не значне (легке) або помірне споживання алкоголю асоціюватиметься з вродженими аномаліями.  До дослідження було включено 32870 жінок, з яких 15460 (47%) вживали алкоголь при вагітності, 17114 (52%)  заперечили такий факт, а 296 (1%) надали не повну інформацію стосовно вживання алкоголю.  З тих, які вживали алкоголь:  14502 (94%) в середньому менше одного напою в день, 793 (5%) – 1-2 напої на день, 127 (0,8%) – 3-5 напоїв у день, 38 (0,2%)  – 6 та більше напоїв на день. Загальна частота (великі та малі аномалії) була аналогічною в групі тих, які не вживали алкоголь і групі жінок з легким (< напою/день) та помірним (1-2 напої/день) рівнем споживання алкоголю: 78,1/1000, 77,3/1000 та 83,2/1000, відповідно.  Виявлено істотну тенденцію (р=0,034) з підвищенням рівня споживання алкоголю та вродженими вадами статевих органів (відсутність або гіпертрофія статевих губ, клітора, піхви; дефекти яєчників, фаллопієвих труб, матки; гіпоплазія або відсутність пеніса чи калитки; інтерсексуальні або не уточнені аномалії геніталій). Частота вад статевих органів на 1000 в групі жінок, які не вживали алкоголь та в 4 групах, в яких жінки його вживали була наступною: 2,8; 2,6; 6,3 та 26,3, відповідно. Частота мальформацій сечостатевої системи (крипторхізм, гіпоспадія, епіспадія) також відповідала наростаючій тенденції на 1000 жінок: 27,2; 27,5; 31,5; 47,2; 78,9 (р для тренду 0,04), відповідно. В цьому дослідженні не виявлено підвищення інших вад, які часто асоціюються з ФАС.

Виявлено чітку асоціацію між помірним вживанням алкоголю (>30 мл абсолютного алкоголю двічі на тиждень) та спонтанними абортами ІІ триместру (15-27 тижнів). Вживання алкоголю в такій кількості може підвищити ризик самовільного переривання в 2-4 рази, ймовірно, він діє як гострий фетальний токсин.  Споживання менших кількостей алкоголю, 1 напою (приблизно 15 мл абсолютного алкоголю) на тиждень, не асоціювалось з підвищеним рівнем самовільного переривання, згідно з повідомленням 1989 року.

Два повідомлення описали дефекти нервової трубки в 6 немовлят, які зазнали впливу високих доз алкоголю на ранніх термінах вагітності. В 5 дітей – люмбосакральне менінгомієлоцеле, в 1 дитини – аненцефалія. Одна дитина також мала вивих стегна та клишоногість.

У 1985 році запропонували асоціацію між вживанням алкоголю матір’ю та клишоногістю. Цю ваду діагностували у 3 з 43 немовлят, ця частота істотно перевищує очікувану (р<0,00001).

У дизиготних близнюків, мама яких вживала 150-180 мл абсолютного етанолу в перші 10 тижнів вагітності, діагностували гастрошизис. Хоча асоціацію не можна встановити, автори вважають (бездоказово), що вада спричинена впливом алкоголю.

Повідомлення 1982 року описало 4 дітей матерів, які споживають алкоголь, з клінічними та лабораторними комбінованими ознаками ФАС та синдрому Ді Джорджі.  Ряд ознак цих синдромів подібні, включно з краніофаціальними, серцево-судинними, неврологічними, нирковими, імунними вадами. До не подібних ознак відносяться гіпопаратиреоз (частина синдрому Ді Джорджі) та скелетні аномалії (частина ФАС).

У 2-річної дівчинки, мама якої зловживала великими дозами алкоголю на ранніх термінах вагітності, діагностували не звичну хромосомну аномалію: ізохромосому довгого плеча хромосоми 9 – 46,ХХ,-9,+і(9q). У дитини були присутні ознаки ФАС, включно із затримкою розвитку. Зв’язок між хромосомною аномалією та алкоголем не з’ясовано.

Проспективний аналіз 31604 вагітностей виявив різке зростання відсотка новонароджених вагою нижче 10 перцентилю із зростанням частоти споживання алкоголю матерями. В порівнянні з жінками, які не вживали алкоголь, середня вага новонароджених зменшувалась на 14 грам в тих, що випивали менше 1 напою в день та 165 грам в тих, які випивали 3-5 напоїв в день. Ризик затримки росту суттєво підвищувався при вживанні 1-2 напоїв щодня. Інші дослідники виявили, що вживання понад 100 грамів абсолютного алкоголю на тиждень на момент запліднення підвищувало ризик народження дітей із затримкою розвитку. Цей ризик вдвічі перевищував показник у жінок, які споживали до 50 грам на тиждень. Важливим є той факт, що зменшення споживання алкоголю на пізніх термінах вагітності не зменшує ризику затримки розвитку. Однак, повідомлення 1983 року виявило, що жінки, які значно зловживають алкоголем, почали зменшувати споживання алкоголю в ІІ триместрі, затримка розвитку також зменшувалась, хоча частота вроджених вад  була очевидною. У дітей жінок, які споживали в середньому 20 мл алкоголю в день, визначено зменшення окружності голови в порівнянні з дітьми матерів, що не вживають алкоголь. В цьому ж дослідженні частота великих вад у алкоголіків та не алкоголіків становила 1,2% проти 0%. Автори дійшли висновку про відсутність безпечного рівня споживання алкоголю вагітними.

Продемонстровано, що споживання алкоголю подавляє дихання плода. 11 жінок в терміні 37-40 тижнів отримали 0,25 грам/кг етанолу. Через 30 хвилин дихальні рухи плода були повністю подавлені на 3 години. Не було впливу на інші рухи плода та частоту серцевих скорочень. Однак, повідомлення 1986 року описало 4 жінок, госпіталізованих з приводу вираженої алкогольної інтоксикації. Через підозрюваний дистрес плода проведено ургентний кесаревий розтин в 1 випадку, здорова дитина не демонструвала ознак гіпоксії. В плодів 3 інших жінок серцебиття нормалізувалось за 11-14 годин, коли жінки протверезіли.

У 1987 році опубліковано результати дослідження зв’язку між материнським алкоголізмом та ризиком респіраторного дистрес синдрому в немовлят. З 531 дитини в дослідженні 134 народились у терміні 28-36 тижнів.  134 недоношених немовлят поділили за отриманою дозою алкоголю на 1 прийом: 58 не вживали; 21 – епізодично (<15 мл); 15 – соціально (15-30 мл); 12 – запої (>75 мл); 28 – алкоголізм. Частота респіраторного дистрес синдрому в 5-ти групах була наступною: 44,8%, 38,1%, 26,7%, 16,7%, та 21,4%, відповідно.  Різниця між тими, хто не вживає алкоголь та алкоголіками була істотною (р<0,05). Зниження частоти респіраторного дистрес синдрому із зростанням споживання алкоголю було істотним (р<0,02). Корекція на паління, гестаційний вік, вагу новонароджених, оцінку за шкалою Апгар, стать не вплинула на попередні дані. Автори дійшли висновку, що хронічний алкоголізм може посилювати дозрівання легень плода.

Синдром відміни продемонстровано у дітей матерів, які споживали в середньому 630 мл алкоголю на тиждень протягом вагітності. В порівнянні з дітьми, матері яких вживали аналогічну кількість алкоголю тільки на ранніх термінах вагітності або взагалі не вживали у дітей жінок, які сильно зловживали алкоголем істотно зростала частота синдрому відміни. Не виявлено різниці між дітьми з впливом тільки на ранніх термінах вагітності та тими, хто не знаходився під таким впливом. У віці 4-6 тижнів виявляли дратівливість і тремор, що може бути обумовлено специфічним впливом етанолу на головний мозок плода, а не синдромом відміни чи недоношеністю. Стійку гіперсинхронність електроенцефалограми спостерігали у немовлят матерів, які випивали понад 60 мл алкоголю в день протягом вагітності. Такі електроенцефалографічні зміни спостерігали за відсутності дизморфологічних рис і  автори запропонували додати їх до переліку ознак ФАС.

Комбінацію ФАС та гідантоїнового синдрому описано в ряді повідомлень. У немовлят були риси впливу алкоголю та гідантоїну.  Було припущено карциногенність цих агентів, виходячи з випадків гангліонейробластоми у хлопчика віком 35 місяців та хвороби Ходжкіна у дівчинки віком 45 місяців, обоє з комбінацією цих двох синдромів (див. статтю Фенітоїн). Також повідомлено про карциному надниркових залоз у 13-річної дівчинки з ФАС. Ці знахідки можуть бути випадковими, але є потреба у тривалому спостереженні за дітьми з ФАС.

У 1981 році повідомили про  незвичний випадок ФАС.  Жінка протягом вагітності вживала щоденно по 480-840 мл без рецептурного препарату від кашлю. Цей сироп містив 9,5% алкоголю, таким чином, жінка споживала 45,6-79,8 мл етанолу щодня. Немовля мало типові риси ФАС, а також  пупкову килу та гіпоплазію статевих губ. Крім цього спостерігали дратівливість, тремор, гіпертонус.

Вживання пива.

Припускається, що споживачі пива мають вищий ризик народження уражених алкоголем дітей, аніж споживачі інших алкогольних напоїв. 6 порцій пива еквівалентні 3 унціям абсолютного алкоголю (1 унція – 30 мл). Така добова доза асоціюється в деяких дослідженнях зі зниженням ваги новонароджених та істотним підвищенням анатомічних аномалій. Зі вживанням пива може бути пов’язана гіпонатріемія з наступним несприятливим впливом на мієлінізацію нервових волокон.

Зловживання алкоголем батьком.

Підозра на те, що важка алкогольна залежність батька перед заплідненням призводить до ФАС не підтвердилась. У звіті ради Американської медичної асоціації зазначено, що затримка розвитку та деякі несприятливі аспекти внутрішньоутробного розвитку можуть обумовлюватись впливом алкоголізму батька, проте переконливі докази повного ФАС при такому впливі відсутні.  Група авторів опублікувала два повідомлення з наведенням доказів на підтримку асоціації між «регулярним вживанням» алкоголю чоловіком [майбутнім батьком] за місяць до запліднення та вагою новонародженого.  «Регулярне вживання» визначили як «вживання в середньому, принаймні,  30 мл етанолу щоденно або 75 та більше мл одноразово, принаймні, раз на місяць». Епізодичний прийом алкоголю (запої) визначили, як споживання в меншій кількості, ніж при регулярному споживанні. Середня вага 174 новонароджених – 3465 грам – батьків [чоловіків], «регулярних споживачів», була на 181 грам нижчою за аналогічний показник у 203 новонароджених від батьків [чоловіків], які були визначені як епізодичні споживачі алкоголю, це істотна різниця (p<0,001). Регресійний аналіз прогнозував зниження ваги новонароджених на 137 грам. Показники категоризували за статтю (хлопчики 3561 проти 3733 грам, дівчатка 3364 проти 3538 грам), відсотком немовлят вагою <3000 грам (15% проти 9%), відсотком немовлят вагою >4000 грам (12% проти 23%), що продемонструвало статистичну значимість. Наступні показники не залежали від впливу алкоголізму батька: ріст, окружність голови, гестаційний вік, оцінка за шкалою Апгар.  Врахування обставин матерів – алкоголізму, паління, вживання марихуани – не впливало на статистичну значимість показників. Аналіз 20 досліджуваних репродуктивних показників та соціально-економічних варіантів, включно з  палінням та використанням марихуани батьком, не вплинули  на попередній результат. У дітей батьків [чоловічої статі], регулярних споживачів алкоголю, не виявлено підвищення частоти структурних дефектів, проте вибірка була замалою. На противагу цим даним інші вчені не знайшли зв’язку між алкоголізмом батьків [чоловічої статі] та вагою новонароджених. Тому є потреба у проведенні додаткових досліджень, оскільки біологічні механізми запропонованої асоціації залишаються не визначеними.

Безпечного рівня вживання алкоголю при вагітності не встановлено. Американська рада з науки та охорони здоров’я рекомендує обмежити вживання алкоголю при вагітності до кількості, яка не перевищує 2 напоїв на добу (1 унція або 30 мл абсолютного алкоголю).

Однак, найкращою рекомендацією для вагітних та жінок, які планують вагітність, є утримання від прийому алкоголю взагалі.

Застосування препарату під час вигодовування:

Хронічний вплив алкоголю з грудного молока несприятливо впиває на психомоторний розвиток немовлят, згідно повідомлення 1989 року. З 400 немовлят 153 годувались матерями, яких класифікували як «важкі» алкоголіки (середнє споживання на день 1 унції етанолу  або біля 2 напоїв, або жінки із запоями, які споживали 2,5 унції чи більше етанолу одноразово). До цієї групи жінок переважно увійшли білошкірі освічені представниці середнього класу, які належали до організацій охорони здоров’я. В ході дослідження визначали розумовий та психомоторний розвиток новонароджених у віці 1 року за допомогою шкали  Бейлі (Bayley Scales of Infant Development). Розумовий розвиток не був пов’язаним зі споживанням алкоголю матір’ю під час грудного вигодовування. На противагу цьому, психомоторний розвиток залежав від цього факту та спожитої дози (р=0,006, лінійний тренд). Середній індекс психомоторного розвитку (Psychomotor Development Index (PDI) немовлят матерів, які споживали, принаймні, 1 напій в день становив 98, в порівнянні з показником 103 у дітей матерів, які вживали меншу кількість алкоголю (р<0,01). Зниження цього показника було суттєвішим при виключно грудному вигодовуванні. Регресійний аналіз передбачив, що PDI у немовлят на виключно грудному вигодовуванні при вживанні 2-х напоїв щоденно знижуватиметься на 7,5 балів.  Ці асоціації не змінювались навіть після корекції на 100 потенційних супутніх факторів, включно з палінням, вживанням марихуани, кофеїну у великій кількості, які враховували при вагітності та перші три місяці після народження. Автори застерігають, що, можливо, ці результати не слід екстраполювати на інші вибірки.

Токсичний метаболіт етанолу – ацетальдегід – мабуть, не проникає до грудного молока навіть при значному рівні в сироватці матері. Одне дослідження визначило кількість алкоголю, яку отримає немовля при одному годуванні у випадку концентрації в крові матері 100 мл/дл (еквівалент важкого алкоголізму) – 164 мг – це значна кількість.

Якщо концентрація в крові матері сягає 300 мг/дл у дитини можлива помірна седація. Повідомлення 1937 року описало випадок отруєння алкоголем 8-денної дитини, чия мама випила цілу пляшку  портвейну (750 мл). В цієї дитини спостерігали глибокий сон, відсутність відповіді на больову стимуляцію, аномальні рефлекси, слабо реактивні зіниці. В крові немовляти визначили алкоголь. Дитина швидко, без ускладнень одужала. У дітей матерів-алкоголіків спостерігали наступні ускладнення: потенціювання гіпотромботичної кровотечі, псевдо Кушинга синдром, вплив на рефлекс виділення грудного молока.

Хоча тільки невелика кількість спожитого матір’ю алкоголю впливає на немовля на грудному вигодовуванні, але через знижений рівень активності алкогольдегідрогенази в печінці здатність детоксикувати алкоголь у новонародженими в перші тижні життя вдвічі нижча за показник у дорослих. Алкоголь змінює смак грудного молока, а немовлята мають здатність це відчувати. Згідно з одним повідомленням, немовлята споживають більше молока із зміненим алкоголем смаком, в порівнянні з молоком буз вмісту алкоголю. Відзначено, що пиво також змінює смак грудного молока.

Через ризик токсичності для немовляти на грудному вигодовуванні найбезпечнішою рекомендацією є утримання від грудного вигодовування, щоб знизити рівень алкоголю в молоці.

Висновки:

• Тривале вживання алкоголю матір’ю може призвести до седації, затримки фізичного та психомоторного розвитку немовляти;
• Не зважаючи на невелике підвищення рівня пролактину, гострий вплив алкоголю призводить до седації, пригнічує секрецію окситоцину в матері, впливаючи на рефлекс «вигнання» грудного молока/рефлекс окситоцину – зменшує продукцію грудного молока на 10-25%;
• Надмірне гостре вживання алкоголю може індукувати кому, судоми, загрозу смерті у дитини;
• Безалкогольне пиво (0,0%) та безалкогольні напої (<1%) допускаються при лактації;
• Алкоголь змінює смак грудного молока;
• Час утримання від годування після епізодичного вживання алкоголю матір’ю для повного видалення з молока та крові залежить від ваги матері (чим менша вага, тим цей час довший) та кількості випитого алкоголю (чим більша кількість, тим довший час). Рекомендовано утриматись від грудного вигодовування на 2,5 години після кожних випитих 10-12 грам алкоголю, в саме: 330 мл 4,5% пива, 120 мл 12% вина, 1 чарки 40-50% лікеру. Пропонується утриматись від грудного вигодовування жінці вагою 60 кг на наступний час: при споживанні 1 стакана вина – на 2,5 години, 660 мл пива – на 5 годин, 3-х чарок лікеру – на 7,5 годин. Більш детально в таблиці та супроводі до неї в кінці розділу;
• Деякі медичні препарати містять високі концентрації алкоголю в якості допоміжної речовини і тому є несумісними з грудним вигодовуванням;
• Якщо мати вжила алкоголь, то слід уникати спільного перебування на одному ліжку з немовлям;
• Місцеве застосування алкоголю для дезінфекції сумісне з грудним вигодовуванням;

Нижче наводиться таблиця з результатами дослідження від програми Motherisk (Торонто), де детально вказано, в залежності від ваги жінки та кількості випитих алкогольних напоїв, через який час алкоголь вже не виявлятиметься в грудному молоці. Застереження від авторів дослідження: ці дані оприлюднюються, в жодному випадку, не для заохочення вживання алкоголю як при вагітності, так і в період грудного вигодовування, жінок слід інформувати про несприятливий вплив будь-якої дози алкоголю на немовля на грудному вигодовуванні, але якщо, не дивлячись на попередження, жінка не відмовилась від алкогольних напоїв і стурбована щодо впливу на плід, то вона може призупинити грудне вигодовування на визначену кількість часу до повного виведення алкоголю з грудного молока, в залежності від ваги самої жінки та кількості випитого.

 Коментар до таблиці від авторів: час розраховувався від початку прийому алкоголю; використані припущення: метаболізм алкоголю сталий – 15 мг/дл; ріст жінки 162,56 см (5 футів 4 дюйми); 1 напій -340 грам (12 унцій)  5% пива або 141,75 грам (5 унцій) 11% вина, або 42,53 грами (1,5 унцій) 40% лікеру;

Незважаючи на всі зазначені вище обставини, Американська академія педіатрії у 2001 році визнала етанол сумісним з грудним вигодовування, в той же час визнаючи можливість виникнення несприятливих наслідків. Інститут медицини рекомендує максимальним щоденним споживанням визнати 0,5 грам/кг етанолу.

Проте найкращою рекомендацією є повна відмова від вживання алкоголю в період грудного вигодовування.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Данські дослідники проспективно спостерігали за парами, які планували вагітність,  моніторуючии споживання алкоголю протягом тижня, в який очікувалось запліднення. У жінок, які випивали 5 напоїв або менше, відзначили зниження фертильності. Не виявлено асоціації між фертильністю пари та вживанням алкоголю чоловіком. Ця ж група вчених опублікувала результати перехресного дослідження, оцінивши та співставивши вживання етанолу з показниками сперми і репродуктивних гормонів. Із вживанням етанолу асоціювались зниження глобуліну, зв’язуючого статеві гормони та підвищення вільного естрадіолу і тестостерону, проте без зміни показників спермограми (без чітких доказів). Інші дослідження не продемонстрували статистично значимої асоціації між самоповідомленням про вживання етанолу та показниками сперми. Хронічний алкоголізм у чоловіків асоціюється з гіпогонадизмом, імпотенцією, аномаліями сперми. Деякі оглядачі припустили, що у 80% чоловіків з хронічним алкоголізмом присутні, до певного ступеня, атрофія яєчок, гінекомастія, неплідність, та або зниження лібідо.

Ресурси ОМНІ-мережі:

• 9 вересня – Міжнародний день запобігання фетальному алкогольному спектру порушень (ФАСП). Сайт «Міжнародний благодійний фонд “ОМНІ-мережа для дітей”.
• Сайт«I.B.I.S. – Вроджені вади розвитку: Міжнародна інформаційна система» (http://ukr.ibis-birthdefects.org/?s=фас).
• Сайт «Clinical Eye Openers» (http://ceo.medword.net/).
• Каруселі – «Ілюстровані ідеї в медичній термінології – алкоголь та порушення прив’язаності».
• Вебінари з майстер-класами про тератогенез алкоголю:
  • Діти та алкоголь: корені і перспективи
  • Діти та алкоголь: семіологія
  • Діти та алкоголь: патогенез
  • Діти та алкоголь: профілактика і опіка
• Kenneth Warren «Фетальний алкогольний синдром. Минуле, сьогодення та майбутнє» (National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism).
• L. Jones «Клінічний огляд дитини з фетальним алкогольним синдромом» (Department of Pediatrics, University of California, San Diego, La Jolla, CA, USA).
• Розуміння ФАСП та підтримка дітей з ФАСП. Посібник для батьків, опікунів, вчителів, психологів та лікарів. Львів, 2016. ISBN: 978-966-2501-31-5.
• “MILE”: Навчальна програма інтерактивного вивчення математики.
• Програма розвитку адаптивних навичок “GoFAR”.

Адаптовано за матеріалами:

1. 1. National Organization on Fetal Alcohol Syndrome – (800) 66-NOFAS (http://nofas.org/).
   2. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, edited by Christof Schaefer, Paul Peters, and Richard K. Miller. Elsevier, 2015. 892 pages.
   3. Jones KL. The effects of alcohol on fetal development. Birth Def Res C 2011; 93: 3–11.
   4. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
   5. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
   6. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
   7. Niebyl, J, Simpson, J. Teratology and Drugs in Pregnancy.  Libr. women’s med., (ISSN: 1756-2228)2008; DOI 10.3843/GLOWM.10096.
   8. Сайт «Birth Defects Research and Prevention”. Teratology Primer, 3^rdEdition.
   9. Fetal Alcohol Spectrum Disorders (FASDs). Сайт «CDC. Centers for disease Control and Prevention”.
   10. Вроджені вади розвитку – Полісся – Чорнобиль: збірник наукових праць/ під ред. В. Вертелецького. – Львів, 2016. – 255 с.
   11. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501469/.
   12. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/alcohol/synonym/).
   13. Reece-Stremtan S, Marinelli KA. ABM clinical protocol #21: guidelines for breastfeeding and substance use or substance use disorder, revised 2015. Breastfeed Med. 2015 Apr;10(3):135-41. doi: 10.1089/bfm.2015.9992. PMID: 25836677; PMCID: PMC4378642.
   14. Ho, E.; Collantes, A.; Kapur, B.M.; Moretti, M.; Koren, G. Alcohol and breast feeding: calculation of time to zero level in milk. Biol Neonate. 2001, 80(3), 219-22. doi: 10.1159/000047146. PMID: 11585986.

 

Адаптовано 10.01.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.01.2021 р.