ГАДОПЕНТЕТАТ ДИМЕГЛЮМІН

Група/призначення:

Парамагнітні контрастні засоби. Контрастний парамагнітний препарат з хелатним комплексом гадолінію в своїй структурі для магнітно-резонансної візуалізації центральної нервової системи.

Інші препарати цього класу з вмістом гадолінію: гадобенат димеглюмін, гадодіамід, гадотеридол, гадоверсетамід.

Альтернативні назви / синоніми:

Магневіст, томовіст, магнегіта.

Діюча речовина: гадопентетова кислота.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використанні у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні контрастні речовини на основі гадолінію є комплексами з хелатними агентами, які знижують потенційну токсичність у пацієнтів, лікованих цим препаратом, попереджаючи клітинне поглинання вільного гадолінію. Комплекси проникають через плаценту і виводяться нирками плода в амніотичну рідину, де знаходяться тривалий період. Ці комплекси самі по собі відносно не токсичні, але можлива дисоціація з вивільненням вільного гадолінію в амніотичну рідину з потенційним впливом на легені та кишечник плода. На сьогодні ризик виникнення індукованої гадолінієм токсичності у плода не відомий, але потенційно можливий. Стурбованість викликає ризик виникнення індукованого гадолінієм нефрогенного системного фіброзу (депонування гадолінію в мозковій тканині після внутрішньовенного введення гадоліній-вмісних контрастних препаратів для МРТ дослідження).

Американська колегія радіології рекомендує не використовувати ці препарати рутинно при вагітності, а у випадку необхідності застосування отримувати інформовану згоду пацієнтки. Крім того, настанова Комітету з безпеки європейського товариства урогенітальної радіології щодо контрастних засобів (Contrast Media Safety Committee of the European Society of Urogenital Radiology) та оглядова стаття рекомендують використовувати контрасти на основі гадолінію при вагітності у випадку необхідності для здоров’я матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. На фоні добової внутрішньовенної дози, яка у 7,5-1,5 разів перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з маси тіла, призводила до незначної затримки розвитку. Дози, 2,5-кратні рекомендованій для людини, не спричиняли таких наслідків. У кролів препарат проникає через плаценту.

Довготривалих досліджень потенційної карциногенності не проводилось. Препарат не продемонстрував мутагенності чи кластогенності в кількох дослідженнях. Високі дози порушували фертильність в самців і самок щурів, включно із залежною від дози незворотнім токсичним впливом на репродуктивні органи самців.

Інформація щодо впливу на плід:

Гадопентетат димеглюмін – це парамагнетичний агент, комплекс, сформований хелатуючим агентом і парамагнітним іоном – гадолінієм. Призначений для використання при МРТ в дорослих та дітей старших 2 років для візуалізації патології судин головного мозку, хребта та прилеглих тканин, голови і шиї.

Метаболізм та ступінь зв’язування з білками не з’ясовані. Період напіввиведення становить приблизно 1,6 години.

У 1997 році повідомили про 11 жінок в терміні 16-37 тижнів вагітності, яким проводили МРТ з посиленням гадолінієм з приводу підозри на аномалії матки чи плаценти. Плаценти швидко та інтенсивно контрастувалися після введення агенту. Три жінки були на ІІ триместрі вагітності, а вісім – на ІІІ.

Повідомлення 1992 року описало випадкове внутрішньовенне болюсне введення гадопентетату димеглюміну (0,2 ммоль/кг) жінці з розсіяним склерозом незабаром після запліднення. Остання менструація почалась за 23 дні до МРТ, тому передбачуваний термін вагітності становив 9 днів. Оскільки вплив відбувся до періоду органогенезу, автори дійшли висновку, що найбільш ймовірним несприятливим наслідком може бути ранній спонтанний аборт, радше, ніж вроджені вади розвитку. На 39 тижні народилась здорова дівчинка, яка розвивалась нормально у віці 3 місяців.

У 1993 році повідомили про 2 жінок у терміні 3 та 5 місяців вагітності, відповідно, яким проводилась процедура МРТ з приводу хвороби Крона. Обидві жінки народили здорових доношених дітей.

11 жінок з симптоматичним гідронефрозом в терміні 19-34 тижнів пройшли процедуру збагаченого гадолінієм МРТ (гадопентетат димеглюмін) – екскреторну урографію. Не виявлено несприятливих наслідків. У всіх новонароджених зареєстровано хороші показники шкали Апгар, вага жодної дитини не була нижчою за 3-й перцентиль, скоригований на гестаційний вік, стать, в однієї дитини діагностували пупкову килу.

Проспективне когортне дослідження від Італійської тератологічної інформаційної служби наводить результати 26 жінок, яким проводилось МРТ з гадопентетатом димеглюміном безпосередньо до або після запліднення. В двох випадках вплив відбувався на 4 та 12 дні останнього менструального циклу, відповідно, а 24 – в середньому через 30 днів після останньої менструації. Оскільки період напіввиведення короткий, у всіх випадках вплив відбувався до органогенезу. Результати були наступними: 2 спонтанні аборти, 1 медичний аборт (жінка приймала вальпроєву кислоту), 2 новонароджені з малою вагою, 1 дитина з вродженою вадою (гемангіома, МРТ проводилось на 31-му дні останнього менструального циклу), інші – доношені живі новонароджені.

Застосування препарату під час вигодовування:

Гадопентетат димеглюмін проникає до грудного молока. Так, жінка, яка годувала дитину отримала контрастний препарат на 13 тижні після пологів. Невелику кількість препарату виявили в грудному молоці на 2-й, 11-й, 17-й та 24-й годинах з кумулятивною кількістю 1,60 мкг/моль (0,023% від введеної дози).

Дослідження 2000 року описало екскрецію до грудного молока гадопентетат димеглюміну у 19 жінок. Одна з жінок в процедурі МРТ отримала 0,2 ммоль/кг (15 ммоль), а інші 18 жінок  – 0,1 ммоль/кг (в середньому 5,9 ммоль). Грудне вигодовування зупинили на 24 години. Кумулятивна кількість препарату, який проник до молока за 24 години  становила 0,57 мкмоль (0,05-3,0 мкмоль). Ця кількість в середньому становила 0,009% (0,001-0,04%) від материнської дози. Оскільки кількість препарату, яка проникатиме до грудного молока, буде значно меншою від рекомендованої внутрішньовенної дози для немовлят (200 мкмоль/кг) і дуже мала кількість перорально використаного гадопентетату димеглюміну абсорбується системно, автори дійшли висновку, що зупинка вигодовування на 24 години не є виправданою.

Різні контрастні агенти, похідні гадолінію, які використовуються при МРТ вважаються сумісними з грудним вигодовуванням, оскільки швидко елімінуються (період напіввиведення становить менше 2 годин). Метаболізм слабкий, припускається відсутність пероральної абсорбції. Ці препарати структурно дуже подібні. Деякі продемонстрували відсутню або мінімальну екскрецію до грудного молока – меншу за 0,04% від материнської дози. Кишкова абсорбція є меншою за 1% від отриманої немовлям дози. Максимальна доза, яку отримає дитина становить менше, ніж 0,0004% від материнської дози, що набагато менше за дозу, яку призначають немовлятам при проведенні МРТ.

Більшість радіологічних наукових товариств погоджуються, що після проведення МРТ немає необхідності призупиняти грудне вигодовування. Деякі автори рекомендують уникати використання певних гадоліній-вмісних контрастів при лактації через високий ризик розвитку системного нефрогенного фіброзу, особливо в неонатальному періоді, – гадоверсетаміду, гадодіаміду, а замість них  використовувати препарати з меншим ризиком – гадотерат, гадотеридол, гадобутрол.

У 2001 році Американська академія педіатрії класифікувала гадопентетат димеглюмін як сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/gadoteridol/product/).

Адаптовано 11.10.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 12.10.2020 р.