КЛІНДАМІЦИН

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Лінкозаміди. За структурою подібний до лінкоміцину.

Доступні форми для місцевого застосування (лікування акне), включно з вагінальним (кліндес).

Альтернативні назви / синоніми: клеоцин, кліндес.

Діюча речовина: кліндаміцин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про асоціацію кліндаміцину з будь-якими вродженими вадами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей та щурів з пероральними дозами, які в 1,1 та 2,1 раз перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла, відповідно, не виявили тератогенності. Підшкірні дози до 0,5 та 0,9 від максимальної рекомендованої терапевтичної дози у цих видів тварин, відповідно, також не були тератогенними.

Інформація щодо впливу на плід:

Найчастішою проблемою при лікуванні цим препаратом є псевдомембранозний коліт, як при пероральному, так і при місцевому застосуванні. Частота такого побічого наслідку не зростає у вагітних.

Кліндаміцин проникає через плаценту, максимальний рівень в пуповинній сироватці сягає 50% від показника в материнській сироватці. Рівень у плода вважався терапевтичним відносно чутливих патогенних організмів.

Опубліковане у 1988 році дослідження визначило середнє співвідношення пуповинна сироватка : материнська сироватка на рівні 0,15 в 3 жінок, які отримали невідому кількість кліндаміцину в пологах з приводу лікування хоріоамніоніту. У відібраних зразках визначили наступні концентрації в крові матері, крові пуповини, плаценті: 1,67 мкг/мл, 0,26 мкг/мл, 1,86 мкг/г; співвідношення плацента : кров матері склало 1,11. Після багатьох доз рівень в тканинах плода зростав, концентруючись в печінці. Концентрація в крові матерів в різні періоди вагітності була аналогічною показнику у не вагітних пацієнтів. Кліндаміцин використовується профілактично перед кесаревим розтином.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 647 новонароджених з впливом кліндаміцину в І триместрі (F. Rosa, personal communication, FDA, 1993). Всього зареєстровано 31 (4,8%) велику вроджену ваду при 28 очікуваних. Ці дані не підтримують асоціації між препаратом і вродженими вадами.

Повідомляється про призначення кліндаміцину разом з амоксициліном тайванськими клініцистами в І триместрі вагітності 16 жінкам з проекту попередження повторних репродуктивних втрат. В жодного з 16 немовлят не діагностовано вродженої вади.

Тайське клінічне дослідження щодо використання кліндаміцину та хініну з приводу лікування малярії в ІІ або ІІІ триместрах не виявило підвищення частоти вроджених вад у дітей 65 лікованих кліндаміцином жінок.

Контрольоване дослідження щодо лікування в ІІ і ІІІ триместрах для запобігання малої ваги новонароджених не виявило підвищення частоти несприятливих результатів вагітностей 104 жінок, лікованих кліндаміцином.

В рандомізованому дослідженні в групі 249 жінок з аномальною вагінальною флорою та вагінозом призначили кліндаміцин на початку ІІ триместру, що асоціювалось зі зниженням частоти пізніх викиднів та передчасних пологів. Також не виявлено інших несприятливих наслідків, проте до завдань цього дослідження не входив аналіз частоти вродженої патології.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Кліндаміцин проникає до грудного молока. Дві жінки отримували дозу 600 мг внутрішньовенно що 6 годин. Рівень препарату в молоці коливався в межах 2,1-3,8 мкг/мл через 0,2-3,5 годин після дози. Після переведення на дозу 300 мг перорально кожні 6 годин рівень становив 0,7-1,8 мкг/мл через 2-7 годин після прийому. Концентрація препарату в крові матері не наводиться.

Повідомляється про кривавий стілець у дитини (двічі) на грудному вигодовуванні, чия мама отримувала кліндаміцин і гентаміцин. Не виявлено зв’язку з жодним з цих препаратів, проте стан дитини швидко нормалізувався після зупинки грудного вигодовування. Не повідомляється про не сприятливі наслідки у немовлят, за винятком цього одного випадку. Втім, деякі джерела рекомендують у випадку необхідності лікування матері новонародженого обрати альтернативний препарат. Щодо вагінальної форми препарату, то малоймовірним є виникнення побічних ефектів, хоча біля 30% вагінально отриманої дози абсорбується. Також місцево кліндаміцин застосовується для лікування акне і ризик негативних наслідків також є малоймовірним, але при нанесенні на молочну залозу може, при поглинанні новонародженим, призвести до діареї. На молочну залозу слід наносити тільки водорозчинні форми, бо жиророзчинні можуть призвести до впливу на немовля високих рівнів мінеральних парафінів при грудному вигодовуванні (злизування немовлям безпосередньо з поверхні).

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Американська академія педіатрії у 2001 році визнала кліндаміцин сумісним з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
4. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/clindamycin/product/).
5. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501208/).

Адаптовано 29.06.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.06.2020 р.