ДОРЗОЛАМІД

Група/призначення:

Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Інгібітори карбоангідрази.

Альтернативні назви / синоніми: дорзамед, трусопт.

Комбінований препарат косопт (дорзоламіду гідрохлорид та тимололу малеат).

Діюча речовина: дорзоламід.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людин; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє оцінити ембріо-фетальний ризик. Однак, тільки дуже невеликі кількості абсорбуються до системної циркуляції після місцевого застосування, тому ембріо-фетальний ризик видається незначним. Для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції (при вагітності та лактації), рекомендовано натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась.

Два повідомлення описали використання дорзоламіду, офтальмологічного розчину, при вагітності у людини. Хоча не повідомлено про ембріо-фетальну токсичність внаслідок впливу дорзоламіду і дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, досвід застосування у людини занадто обмежений для оцінки потенційного ембріо-фетального ризику. Однак, тільки дуже мала кількість абсорбується до системної циркуляції після місцевого використання. Таким чином, ембріо-фетальний ризик видається незначним.

Для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції (при вагітності та лактації), рекомендовано натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з пероральними дозами проводились у кролів. Доза, в 37 разів вища від нижчого рівня виявлення в плазмі людини після офтальмологічного застосування, призводила до мальформацій тіл хребців. Однак, ця доза також викликала метаболічний ацидоз зі зменшенням набирання ваги матерями та ваги плодів. На фоні 15-кратної дози не відзначали змін.

Високі дози дорзоламіду асоціювались з папіломами сечового тракту у самців щурів, але не у самок, як ефект інгібіторів карбоангідрази у щурів. Препарат не був карциногенним у самців і самок мишей, собак, мавп. Численні дослідження мутагенності були негативними. Не виявлено порушень репродуктивної здатності у самців і самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Після місцевого застосування препарат абсорбується до системної циркуляції, але концентрація основної сполуки та неактивних метаболітів, як правило, не досягає рівня, який можна кількісно визначити (15 н/М). Зв’язування з білками плазми основної сполуки становить біля 33%, а період напіввиведення – близько 4 місяців.

Невідомо, чи дорзоламід проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага вільної основи, низький рівень зв’язування з білками та дуже довгий період напіввиведення припускає проникнення до ембріону/плода. Однак, очікувана мала кількість в системній циркуляції припускає, що ця кількість, ймовірно, не має клінічного значення.

У 2001 році повідомили про 30-річну жінку з відкритокутовою глаукомою, яку лікували бримонідином та латанопростом в І триместрі (перші 10,5 тижнів). Лікування припинили, але відновили через 4 місяці комбінацією 3 препаратів (дорзоламід, бримонідин, тимолол). Народилась здорова доношена дитина.

В дослідженні 2012 року 6 жінок з глаукомою отримували лікування в період вагітності. Середню кількість препаратів зменшували у ІІ та ІІІ триместрах. Найчастіше використовували тимолол. Затримку внутрішньоутробного розвитку плода спостерігали лише в однієї жінки, лікованої стандартною комбінацією тимолол-дорзоламід протягом вагітності. У дітей інших 5 жінок несприятливих наслідків не відзначали.

Застосування препарату під час вигодовування:

У вищенаведеному випадку 2001 року маму лікували різними комбінаціями дорзоламіду, тимололу, діпівефріну, бримонідину одразу після пологів щодня. Крім того, жінка також приймала системні дози ацетазоламіду. Для офтальмологічних препаратів використовували вищеописану маніпуляцію (для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції, рекомендовано натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась). У новонародженого не відзначали ні апное, ані брадикардії як в пологовому відділенні, так і згодом на грудному вигодовуванні не спостерігали будь-яких відхилень.

Молекулярна вага вільної основи, низький рівень зв’язування з білками (біля 33%) та дуже довгий період напіввиведення (близько 4 місяців) припускає, що препарат проникатиме до грудного молока. Крім того, вільна основа концентруватиметься в кислому молоці. Однак, очікувана низька концентрація в системній циркуляції припускає, що ця кількість не буде клінічно значимою. Найчастішим не офтальмологічним наслідком лікування в дорослих пацієнтів є гіркий присмак. Якщо жінка в період грудного вигодовування застосовує цей препарат, слід моніторувати дитину на предмет такого ефекту.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0. 

Адаптовано 29.12.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.01.2020 р.